Псалми 147
1 Алілуя! Як добре співати Богові нашому, яка ж приємна належна Йому хвала!
Halleluja! Ja, det er godt at lovsynge vor Gud, ja, det er lifligt, Lovsang sømmer sig.
2 Господь відбудовує Єрусалим, збирає вигнанців Ізраїля;
HERREN bygger Jerusalem, han samler de spredte af Israel,
3 зцілює розбитих серцем і перев’язує їхні рани;
han læger dem, hvis Hjerte er sønderknust, og forbinder deres Saar;
4 обчислює кількість зірок і кожну називає поіменно.
han fastsætter Stjernernes Tal og giver dem alle Navn.
5 Великий Володар наш і вельми сильний, розум Його безмірний.
Vor Herre er stor og vældig, hans Indsigt er uden Maal;
6 Господь підтримує пригноблених, а нечестивих принижує аж до землі.
HERREN holder de ydmyge oppe, til Jorden bøjer han gudløse.
7 Віддайте Господеві подяку, співайте Богові нашому на арфі.
Syng for HERREN med Tak, leg for vor Gud paa Citer!
8 Він небеса вкриває хмарами, готуючи дощ для землі, Хто на горах вирощує траву,
Han dækker Himlen med Skyer, sørger for Regn til Jorden, lader Græs spire frem paa Bjergene og Urter til Menneskers Brug;
9 дає худобі їжу й пташенятам ворона, коли вони кричать.
Føde giver han Kvæget og Ravneunger, som skriger;
10 Не міць коня Йому до вподоби, не силу стегон людських Він уподобав;
hans Hu staar ikke til stærke Heste, han har ikke Behag i rapfodet Mand;
11 Господь уподобав тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається.
HERREN har Behag i dem, der frygter ham, dem, der bier paa hans Miskundhed.
12 Хвали, Єрусалиме, Господа; прославляй Бога твого, Сіоне!
Lovpris HERREN, Jerusalem, pris, o Zion, din Gud!
13 Бо Він зміцнив засуви воріт твоїх, благословив синів твоїх посеред тебе.
Thi han gør dine Portstænger stærke, velsigner dine Børn i din Midte;
14 Він встановлює мир на твоїх кордонах, насичує тебе відбірною пшеницею.
dine Landemærker giver han Fred, mætter dig med Hvedens Fedme;
15 Він посилає наказ Свій землі, швидко біжить Його Слово.
han sender sit Bud til Jorden, hastigt løber hans Ord,
16 Він дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, наче попіл,
han lader Sne falde ned som Uld, som Aske spreder han Rim,
17 кидає кригу Свою, ніби дрібні камінці; хто може встояти перед Його морозом?
som Brødsmuler sender han Hagl, Vandene stivner af Kulde fra ham;
18 Він пошле слово Своє, і [все] розтане, подує вітром Своїм – потечуть води.
han sender sit Ord og smelter dem, de strømmer, naar han rejser sit Vejr.
19 Він звіщає слово Своє Якову, постанови й закони правосуддя – Ізраїлеві.
Han kundgør sit Ord for Jakob, sine Vedtægter og Lovbud for Israel.
20 Він не зробив такого жодному іншому народові, і правосуддя законів вони не знають. Алілуя!
Saa gjorde han ikke mod andre Folk, dem kundgør han ingen Lovbud. Halleluja!
