Псалми 146

1 Алілуя! Хвали, душе моя, Господа!

Хвали, душо моја, Господа.

2 Буду Господа хвалити все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.

Хвалићу Господа за живота свог, певаћу Богу свом док ме је год.

3 Не покладайте надії на [мужів] шляхетних, на людину, у якій немає порятунку.

Не уздајте се у кнезове, у сина човечијег, у ког нема помоћи.

4 Дух її виходить, і вона повертається в землю, – у той же день зникають усі її задуми.

Изиђе из њега дух, и врати се у земљу своју: тај дан пропадну све помисли његове.

5 Блаженний той, чия допомога – Бог Яковів, хто надію покладає на Господа, Бога свого,

Благо ономе, коме је помоћник Бог Јаковљев, коме је надање у Господу, Богу његовом,

6 Того, Хто створив небеса, землю, море й усе, що наповнює його, Хто вічно береже вірність Свою;

Који је створио небо и земљу, море и све што је у њима; који држи веру увек,

7 Того, Хто правосуддя чинить для пригнічених, дає хліб голодним. Господь звільняє в’язнів,

Чини суд онима којима се чини криво; даје храну гладнима. Господ дреши свезане,

8 Господь відкриває очі сліпим, Господь випростовує зігнутих, Господь любить праведних.

Господ отвара очи слепцима, подиже оборене, Господ љуби праведнике.

9 Господь оберігає приходьків, сироту й вдову підтримує, а дорогу нечестивих викривлює.

Господ чува дошљаке, помаже сироти и удовици; а пут безбожнички превраћа.

10 Буде царювати Господь повіки, Бог твій, Сіоне, – з роду в рід. Алілуя!

Господ је цар довека, Бог твој, Сионе, од колена до колена. Алилуја.