Псалми 144

1 Псалом Давидів. Благословенний Господь, скеля моя, Що привчає руки мої до битви й пальці мої – до війни.

2 [Він] – милість моя, твердиня моя, пристановище моє й визволитель мій, щит мій, на Нього я надію покладаю; Він підкорює мені народ мій.

3 Господи, хто така людина, що Ти знаєш про неї, і син людський, що Ти думаєш про нього?

4 Людина – немов подих вітру; дні її – немов тінь, що минає.

5 Господи, нахили небеса і зійди, торкнися гір – і вони задимляться.

6 Блисни блискавкою й розсій їх, випусти стріли Свої й нажахай їх.

7 Простягни руку Твою з висоти, визволи мене й врятуй від великих вод, від рук чужинців,

8 що вустами своїми марне промовляють і чия правиця діє неправедно.

9 Боже, пісню нову заспіваю Тобі, на лірі десятиструнній Тобі заграю –

10 Тому, Хто дає перемогу царям, визволяє Давида, слугу Свого, від лютого меча.

11 Визволи мене й врятуй від рук чужинців, що вустами своїми марне промовляють і чия правиця діє неправедно.

12 Тоді будуть сини наші немов молоді пагони, що розрослися, а наші доньки – наче різьблені колони майстерно збудованого палацу;

13 комори будуть повні різноманітним збіжжям; дрібної худоби нашої [будуть] тисячі, десятки тисяч на пасовищах наших;

14 бики наші будуть витривалими; не буде ні пролому [в стіні], ні виходу [в полон], ані зойку на вулицях наших.

15 Блаженний народ, що так йому ведеться; блаженний народ, чий Бог – Господь!