Псалми 139
1 Керівнику хору. Псалом Давидів. Господи, Ти дослідив мене й знаєш.
En Psalm Davids, till att föresjunga. Herre, du utransakar mig, och känner mig.
2 Сідаю я чи встаю – Ти знаєш; Ти розумієш думки мої здалека.
Ehvad jag sitter eller uppstår, vetst du det; du förstår mina tankar fjerran.
3 Ти спостерігаєш за мандрівкою моєю й відпочинком, і всі шляхи мої Тобі досконало відомі.
Ehvad jag går, eller ligger, så äst du omkring mig, och ser alla mina vägar.
4 Ще немає слова на язиці у мене, а Ти, Господи, уже знаєш його досконало.
Ty si, det är intet ord på mine tungo, det du, Herre, icke allt vetst.
5 Ти оточив мене ззаду й спереду і поклав долоню Свою на мене.
Du skaffar hvad jag både förr och efter gör, och håller dina hand öfver mig.
6 Дивне для мене знання [Твоє], піднесене, не можу його осягнути.
Sådana kunskap är mig för underlig, och för hög; jag kan icke begripat.
7 Куди піти я можу від Духа Твого? Куди втечу від обличчя Твого?
Hvart skall jag gå för dinom anda? Och hvart skall jag fly för ditt ansigte?
Fore jag upp i himmelen, så äst du der. Bäddade jag åt mig i helvete, si, så äst du ock der. (Sheol h7585)
9 Чи піднесусь на крилах досвітньої зорі, чи поселюся на краю моря –
Toge jag morgonrodnans vingar, och blefve ytterst i hafvet,
10 навіть там рука Твоя поведе мене, триматиме мене правиця Твоя.
Så skulle dock din hand der föra mig, och din högra hand hålla mig.
11 А якщо скажу: «Напевно, темрява сховає мене і ніччю стане світло навколо мене»,
Om jag sade: Mörker må betäcka mig, så måste natten ock vara ljus omkring mig.
12 то навіть темрява не буде темною для Тебе, і ніч буде сяяти, немов день: темрява як світло [для Тебе].
Ty ock mörkret är icke mörkt när dig, och natten lyser såsom dagen; mörkret är såsom ljuset.
13 Адже Ти створив нутрощі мої, зіткав мене в утробі моєї матері.
Du hafver mina njurar i dine magt; du vast öfver mig i moderlifvet.
14 Буду славити Тебе за те, що дивовижно й чудово створений я. Дивні діяння Твої, і душа моя добре це знає!
Jag tackar dig derföre, att jag underliga gjord är. Underlig äro din verk, och det besinnar min själ väl.
15 Не були приховані від Тебе мої кості, коли я був створений у таємниці, витканий у глибинах землі.
Mine ben voro dig intet fördolde, då jag uti det hemliga gjord var; då jag skapad vardt nedre i jordene.
16 Твої очі бачили мій зародок, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли жодного з них ще не було.
Din ögon sågo mig, då jag ännu oberedd var; och alla dagar voro uti dine bok skrefne, de ännu varda skulle, och ingen af dem kommen var.
17 Які ж дорогі для мене думки Твої, Боже! Яка ж величезна кількість їх!
Men huru kostelige äro för mig, Gud, dina tankar! O! huru stort är deras tal!
18 Почну лічити їх – вони численніші, ніж пісок. Коли прокидаюся, я все ще з Тобою.
Skulle jag räkna dem, så vorde de flere än sanden. När jag uppvaknar, är jag ändå när dig.
19 О Боже, якби Ти знищив нечестивого! Віддаліться від мене, кровожерні!
Ack! Gud, att du dråpe de ogudaktiga, och de blodgirige ifrå mig vika måste.
20 Вони говорять про Тебе з лукавством, супротивники Твої підносяться марно.
Ty de tala om dig försmädeliga, och dine ovänner upphäfva sig utan sak.
21 Як же не зненавидіти мені тих, хто ненавидить Тебе, Господи? Як не обридитися мені тими, хто повстає проти Тебе?
Jag hatar ju, Herre, de som dig hata, och mig förtryter om dem, att de sig emot dig sätta.
22 Ненавиджу їх повною ненавистю, вони стали мені ворогами.
Jag hatar dem med rätt allvar; derföre äro de mig hätske.
23 Досліди мене, Боже, і пізнай моє серце; випробуй мене і пізнай тривожні думки мої.
Utransaka mig, Gud, och få veta mitt hjerta. Bepröfva mig, och förnim, huru jag menar det;
24 І подивися, чи не на хибній я дорозі, і поведи мене шляхом вічності.
Och se till, om jag på enom ondom väg är, och led mig på den eviga vägen.
