Псалми 139
1 Керівнику хору. Псалом Давидів. Господи, Ти дослідив мене й знаєш.
Voor muziekbegeleiding. Een psalm van David. Jahweh, Gij doorschouwt mij volmaakt, Gij zijt het, die mij doorgrondt;
2 Сідаю я чи встаю – Ти знаєш; Ти розумієш думки мої здалека.
Gij kent mijn zitten en staan, En verstaat mijn gedachten van verre.
3 Ти спостерігаєш за мандрівкою моєю й відпочинком, і всі шляхи мої Тобі досконало відомі.
Gij meet mijn lopen en liggen, Zijt met al mijn wegen vertrouwd;
4 Ще немає слова на язиці у мене, а Ти, Господи, уже знаєш його досконало.
Ja, er komt geen woord op mijn tong, Of Gij kent het nauwkeurig, o Jahweh!
5 Ти оточив мене ззаду й спереду і поклав долоню Свою на мене.
Gij omsluit mij van achter en voren, En houdt mij geheel in uw hand.
6 Дивне для мене знання [Твоє], піднесене, не можу його осягнути.
Te wonderlijk is mij uw weten, Te hoog: ik kan het niet vatten.
7 Куди піти я можу від Духа Твого? Куди втечу від обличчя Твого?
Waar zou ik ooit uw geest ontlopen, Uw aanschijn kunnen ontvluchten?
Stijg ik ten hemel: Gij zijt er; Daal ik in het dodenrijk af: Gij zijt er! (Sheol h7585)
9 Чи піднесусь на крилах досвітньої зорі, чи поселюся на краю моря –
Sla ik de wieken als het morgenrood uit, En laat ik mij neer aan de grenzen der zee:
10 навіть там рука Твоя поведе мене, триматиме мене правиця Твоя.
Ook daar nog leidt mij uw hand, En houdt uw rechter mij vast.
11 А якщо скажу: «Напевно, темрява сховає мене і ніччю стане світло навколо мене»,
Al zeg ik: Ha, de duisternis zal mij bedekken, De nacht mij verschuilen:
12 то навіть темрява не буде темною для Тебе, і ніч буде сяяти, немов день: темрява як світло [для Тебе].
Dan maakt duisternis zelfs het niet donker voor U, Straalt de nacht als de dag, het donker als licht!
13 Адже Ти створив нутрощі мої, зіткав мене в утробі моєї матері.
Want Gij hebt mijn nieren geschapen, Mij in de schoot van mijn moeder gevormd:
14 Буду славити Тебе за те, що дивовижно й чудово створений я. Дивні діяння Твої, і душа моя добре це знає!
Ik dank U voor het ontzaglijk wonder van mijn ontstaan, En voor uw heerlijke werken.
15 Не були приховані від Тебе мої кості, коли я був створений у таємниці, витканий у глибинах землі.
Gij hebt ook mijn ziel zorgvuldig gekend, En mijn gebeente bleef voor U niet verborgen, Toen ik in dat geheimvolle oord werd geschapen, Kunstig bewerkt in de diepten der aarde.
16 Твої очі бачили мій зародок, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли жодного з них ще не було.
Uw ogen hebben mijn vormeloze leden aanschouwd, In uw boek stonden ze allen beschreven: Ook de dagen, waarop ze werden gemaakt, Voordat er nog één van bestond.
17 Які ж дорогі для мене думки Твої, Боже! Яка ж величезна кількість їх!
Maar hoe ondoorgrondelijk zijn ùw gedachten voor mij, Hoe overweldigend is haar getal, o mijn God;
18 Почну лічити їх – вони численніші, ніж пісок. Коли прокидаюся, я все ще з Тобою.
Ga ik ze tellen, ze zijn talrijker nog dan het zand, En als ik ontwaak, is mijn geest met U bezig!
19 О Боже, якби Ти знищив нечестивого! Віддаліться від мене, кровожерні!
Dood dan de bozen, o God, En laat de bloeddorstigen ver van mij blijven:
20 Вони говорять про Тебе з лукавством, супротивники Твої підносяться марно.
Die zich tegen uw plannen verzetten, En uw raadsbesluiten willen verijdelen.
21 Як же не зненавидіти мені тих, хто ненавидить Тебе, Господи? Як не обридитися мені тими, хто повстає проти Тебе?
Zou ik niet haten, die U haten, o Jahweh, Niet walgen van wie tegen U opstaan?
22 Ненавиджу їх повною ненавистю, вони стали мені ворогами.
Ik haat ze zo fel, als ik haten kan, Mijn eigen vijanden zullen ze zijn!
23 Досліди мене, Боже, і пізнай моє серце; випробуй мене і пізнай тривожні думки мої.
Beproef mij, o God, en doorgrond mijn hart, Toets mij, en ken mijn gedachten:
24 І подивися, чи не на хибній я дорозі, і поведи мене шляхом вічності.
Zie, of ik op de weg der ongerechtigheid ben; Breng mij dan terug op het eeuwige pad!
