Псалми 130

1 Пісня сходження. Із глибин кличу я до Тебе, Господи.

En sang ved festreisene. Av det dype kaller jeg på dig, Herre!

2 Володарю, почуй же мій голос, нехай схиляться вуха Твої до голосу благання мого!

Herre, hør min røst, la dine ører akte på mine inderlige bønners røst!

3 Якщо беззаконня Ти, Господи, пильнуватимеш, хто ж встояти зможе, Владико?

Dersom du, Herre, vil gjemme på misgjerninger, Herre, hvem kan da bli stående?

4 Але в Тебе прощення, щоб мали страх [перед Тобою].

For hos dig er forlatelsen, forat du må fryktes.

5 Я покладаю надію на Господа, надію має душа моя, і на слово Його сподіваюся.

Jeg bier efter Herren, min sjel bier, og jeg venter på hans ord.

6 Душа моя на Владику чекає більше, ніж сторожа ранку, так, більше, ніж сторожа ранку!

Min sjel venter på Herren mere enn vektere på morgenen, vektere på morgenen.

7 Нехай Ізраїль сподівається на Господа, адже в Господа милість і велике визволення – у Нього.

Vent på Herren, Israel! For hos Herren er miskunnheten, og megen forløsning er hos ham,

8 І Він визволить Ізраїля від усіх його беззаконь.

og han skal forløse Israel fra alle dets misgjerninger.