Псалми 129

1 Пісня сходження. Досить пригнічували мене ще з юності, – нехай скаже Ізраїль, –

Canticum graduum. Saepe expugnaverunt me a iuventute mea, dicat nunc Israel.

2 досить пригнічували мене ще з юності, та не здолали мене!

Saepe expugnaverunt me a iuventute mea: etenim non potuerunt mihi.

3 На спині моїй орали орачі, протягнули свої довгі борозни.

Supra dorsum meum fabricaverunt peccatores: prolongaverunt iniquitatem suam.

4 Господь праведний: Він розсік пута нечестивців.

Dominus iustus concidet cervices peccatorum:

5 Нехай осоромляться й назад відсахнуться всі, хто ненавидить Сіон.

confundantur et convertantur retrorsum omnes, qui oderunt Sion.

6 Нехай стануть вони, як трава на даху, що засихає, перш ніж виросте,

Fiant sicut foenum tectorum: quod priusquam evellatur, exaruit:

7 якою жнець не наповнить долоні своєї, і той, хто снопи в’яже, не візьме її оберемком.

De quo non implebit manum suam qui metit, et sinum suum qui manipulos colligit.

8 І не скажуть перехожі: «Благословення Господнього вам! Благословляємо вас іменем Господа!»

Et non dixerunt qui praeteribant: Benedictio Domini super vos: benediximus vobis in nomine Domini.