Псалми 129

1 Пісня сходження. Досить пригнічували мене ще з юності, – нехай скаже Ізраїль, –

Zarándoklás éneke. Sokat szorongattak engem ifjúkorom óta – mondja csak Izraél –

2 досить пригнічували мене ще з юності, та не здолали мене!

sokat szorongattak engem ifjúkorom óta, még sem bírtak velem!

3 На спині моїй орали орачі, протягнули свої довгі борозни.

Hátamon szántottak a szántók, hosszúra húzták barázdájukat.

4 Господь праведний: Він розсік пута нечестивців.

Az Örökkévaló igazságos: szétvágta a gonoszok kötelét.

5 Нехай осоромляться й назад відсахнуться всі, хто ненавидить Сіон.

Szégyent valljanak és hátráljanak meg mind a Czión gyűlölői;

6 Нехай стануть вони, як трава на даху, що засихає, перш ніж виросте,

legyenek mint a háztetők fűve, mely mielőtt kitépik, elszáradt;

7 якою жнець не наповнить долоні своєї, і той, хто снопи в’яже, не візьме її оберемком.

melylyel nem töltötte meg markát az arató, sem ölét a kévekötő,

8 І не скажуть перехожі: «Благословення Господнього вам! Благословляємо вас іменем Господа!»

s nem mondták az arra menők: az Örökkévaló áldása reátok! Áldunk titeket az Örökkévaló nevében!