Псалми 119
1 Блаженні ті, чия дорога невинна, хто ходить [по ній] за Законом Господнім.
Alleluja. [Aleph Beati immaculati in via, qui ambulant in lege Domini.
2 Блаженні ті, що дотримуються одкровень Його, усім серцем шукають Його.
Beati qui scrutantur testimonia ejus; in toto corde exquirunt eum.
3 Вони не чинять беззаконня, ходять Його шляхами.
Non enim qui operantur iniquitatem in viis ejus ambulaverunt.
4 Ти заповів настанов Твоїх триматися твердо.
Tu mandasti mandata tua custodiri nimis.
5 О, якби утверджувалися дороги мої в дотриманні постанов Твоїх!
Utinam dirigantur viæ meæ ad custodiendas justificationes tuas.
6 Тоді не посоромився б я, дивлячись на всі Твої заповіді.
Tunc non confundar, cum perspexero in omnibus mandatis tuis.
7 Буду славити Тебе в щирості серця, навчаючись законів правосуддя Твого.
Confitebor tibi in directione cordis, in eo quod didici judicia justitiæ tuæ.
8 Постанов Твоїх я дотримуватися буду, не покидай же мене назавжди.
Justificationes tuas custodiam; non me derelinquas usquequaque.
9 Як зможе юнак тримати стежку свою в чистоті? Дотримуючись Твого слова.
Beth In quo corrigit adolescentior viam suam? in custodiendo sermones tuos.
10 Усім серцем моїм шукаю Тебе, не дай мені ухилитися від заповідей Твоїх.
In toto corde meo exquisivi te; ne repellas me a mandatis tuis.
11 У серці моєму сховав я сказане Тобою, щоб не згрішив я проти Тебе.
In corde meo abscondi eloquia tua, ut non peccem tibi.
12 Благословенний Ти, Господи! Навчи мене постанов Твоїх.
Benedictus es, Domine; doce me justificationes tuas.
13 Вустами моїми я звіщаю усі закони правосуддя із уст Твоїх.
In labiis meis pronuntiavi omnia judicia oris tui.
14 На шляху одкровень Твоїх радію я, ніби великими статками.
In via testimoniorum tuorum delectatus sum, sicut in omnibus divitiis.
15 Про настанови Твої я роздумую й стежки Твої споглядаю.
In mandatis tuis exercebor, et considerabo vias tuas.
16 Я підбадьорююся постановами Твоїми, не забуваю Твого слова.
In justificationibus tuis meditabor: non obliviscar sermones tuos.
17 Віддяч добром слузі Своєму, я житиму й буду дотримуватися слова Твого.
Ghimel Retribue servo tuo, vivifica me, et custodiam sermones tuos.
18 Відкрий мої очі, і я побачу чудеса Закону Твого.
Revela oculos meos, et considerabo mirabilia de lege tua.
19 Приходьком живу я на землі, не приховуй від мене заповідей Твоїх.
Incola ego sum in terra: non abscondas a me mandata tua.
20 Зомліла душа моя, прагнучи повсякчасно Твоїх законів правосуддя.
Concupivit anima mea desiderare justificationes tuas in omni tempore.
21 Ти звинуватив проклятих зухвальців, що від заповідей Твоїх ухиляються.
Increpasti superbos; maledicti qui declinant a mandatis tuis.
22 Зніми з мене ганьбу й сором, адже одкровень Твоїх я дотримуюся.
Aufer a me opprobrium et contemptum, quia testimonia tua exquisivi.
23 Хоча князі сидять і змовляються проти мене, та слуга Твій роздумує над постановами Твоїми.
Etenim sederunt principes, et adversum me loquebantur; servus autem tuus exercebatur in justificationibus tuis.
24 Одкровення ж Твої – мої радощі, порадники мої.
Nam et testimonia tua meditatio mea est, et consilium meum justificationes tuæ.
25 Прилинула до пороху душа моя, оживи мене згідно зі словом Твоїм.
Daleth Adhæsit pavimento anima mea: vivifica me secundum verbum tuum.
26 Я розповів [Тобі] про дороги свої, і Ти відповів мені; навчи мене постанов Своїх.
Vias meas enuntiavi, et exaudisti me; doce me justificationes tuas.
27 Дай мені зрозуміти шлях настанов Твоїх, і я роздумувати буду над чудесами Твоїми.
Viam justificationum tuarum instrue me, et exercebor in mirabilibus tuis.
28 Розпливлася від смутку душа моя, зміцни мене згідно зі словом Твоїм.
Dormitavit anima mea præ tædio: confirma me in verbis tuis.
29 Дорогу неправди віддали від мене і Законом Твоїм як милістю мене обдаруй.
Viam iniquitatis amove a me, et de lege tua miserere mei.
30 Я обрав дорогу істини, закони правосуддя поставив [перед собою].
Viam veritatis elegi; judicia tua non sum oblitus.
31 Я прилинув до одкровень Твоїх, Господи, не дай мені осоромитися.
Adhæsi testimoniis tuis, Domine; noli me confundere.
32 Побіжу я дорогою заповідей Твоїх, коли ти розуміння моє розшириш.
Viam mandatorum tuorum cucurri, cum dilatasti cor meum.
33 Навчи мене, Господи, шляху постанов Твоїх, і я буду дотримуватися його до кінця.
He Legem pone mihi, Domine, viam justificationum tuarum, et exquiram eam semper.
34 Дай мені розуміння, і я дотримуватися Закону Твого буду й виконуватиму його всім серцем.
Da mihi intellectum, et scrutabor legem tuam, et custodiam illam in toto corde meo.
35 Поведи мене стежкою заповідей Твоїх, адже на ній я знаходжу задоволення.
Deduc me in semitam mandatorum tuorum, quia ipsam volui.
36 Прихили серце моє до Твоїх одкровень, а не до корисливості.
Inclina cor meum in testimonia tua, et non in avaritiam.
37 Відведи очі мої, щоб не бачили марноти; оживляй мене на шляху Твоєму.
Averte oculos meos, ne videant vanitatem; in via tua vivifica me.
38 Виконай усе сказане Тобою рабові Своєму, який боїться Тебе.
Statue servo tuo eloquium tuum in timore tuo.
39 Відверни від мене ганьбу, якої я жахаюся, адже закони правосуддя Твого добрі.
Amputa opprobrium meum quod suspicatus sum, quia judicia tua jucunda.
40 О, як я прагну настанов Твоїх! Оживляй мене праведністю Своєю.
Ecce concupivi mandata tua: in æquitate tua vivifica me.
41 Нехай прийде до мене, Господи, милість Твоя, спасіння Твоє згідно зі словом Твоїм.
Vau Et veniat super me misericordia tua, Domine; salutare tuum secundum eloquium tuum.
42 Тоді відповім я тому, хто словом ганьбить мене, адже я слову Твоєму довіряю.
Et respondebo exprobrantibus mihi verbum, quia speravi in sermonibus tuis.
43 Ніколи не забирай слова істини від моїх вуст, бо на суди Твої [справедливі] я сподіваюся.
Et ne auferas de ore meo verbum veritatis usquequaque, quia in judiciis tuis supersperavi.
44 Я буду дотримуватися Закону Твого завжди, повік-віків,
Et custodiam legem tuam semper, in sæculum et in sæculum sæculi.
45 і ходитиму вільно, бо настанов Твоїх я шукаю.
Et ambulabam in latitudine, quia mandata tua exquisivi.
46 І говоритиму я про одкровення Твої перед царями, і не буду осоромлений;
Et loquebar in testimoniis tuis in conspectu regum, et non confundebar.
47 і радітиму Твоїм заповідям, які я полюбив.
Et meditabar in mandatis tuis, quæ dilexi.
48 Тоді простягну долоні свої до заповідей Твоїх, які я полюбив, і роздумувати буду про постанови Твої.
Et levavi manus meas ad mandata tua, quæ dilexi, et exercebar in justificationibus tuis.
49 Згадай слово [Своє] до слуги Твого, на яке Ти заповів мені сподіватися.
Zain Memor esto verbi tui servo tuo, in quo mihi spem dedisti.
50 Це – втіха у скорботі моїй, що слово Твоє оживляє мене.
Hæc me consolata est in humilitate mea, quia eloquium tuum vivificavit me.
51 Зухвальці надмірно насміхаються з мене, та від Закону Твого я не ухиляюся.
Superbi inique agebant usquequaque; a lege autem tua non declinavi.
52 Згадую Твої одвічні закони правосуддя, Господи, і втішаюся я.
Memor fui judiciorum tuorum a sæculo, Domine, et consolatus sum.
53 Жах охоплює мене через нечестивців, що Закон Твій полишають.
Defectio tenuit me, pro peccatoribus derelinquentibus legem tuam.
54 Співом стали для мене постанови Твої в домі, де я мешкаю.
Cantabiles mihi erant justificationes tuæ in loco peregrinationis meæ.
55 Я згадую вночі ім’я Твоє, Господи, і дотримуюся Закону Твого.
Memor fui nocte nominis tui, Domine, et custodivi legem tuam.
56 Моїм він став, бо настанов Твоїх я дотримуюся.
Hæc facta est mihi, quia justificationes tuas exquisivi.
57 Господи, – сказав я, – доля моя – дотримуватися Твоїх слів.
Heth Portio mea, Domine, dixi custodire legem tuam.
58 Шукав я прихильності обличчя Твого усім серцем: помилуй мене згідно зі словом Твоїм.
Deprecatus sum faciem tuam in toto corde meo; miserere mei secundum eloquium tuum.
59 Я обдумував дороги свої й повертав ноги мої до одкровень Твоїх,
Cogitavi vias meas, et converti pedes meos in testimonia tua.
60 поспішав і не зволікав виконувати заповіді Твої.
Paratus sum, et non sum turbatus, ut custodiam mandata tua.
61 Кайдани нечестивців облягли мене, та не забув я Закону Твого.
Funes peccatorum circumplexi sunt me, et legem tuam non sum oblitus.
62 Опівночі вставав я славити Тебе за справедливі суди Твої.
Media nocte surgebam ad confitendum tibi, super judicia justificationis tuæ.
63 Я спільник усім, хто боїться Тебе й хто дотримується настанов Твоїх.
Particeps ego sum omnium timentium te, et custodientium mandata tua.
64 Милістю Твоєю, Господи, наповнена земля; навчи мене постанов Твоїх.
Misericordia tua, Domine, plena est terra; justificationes tuas doce me.
65 Добре вчинив Ти зі слугою Своїм згідно зі словом Твоїм, Господи.
Teth Bonitatem fecisti cum servo tuo, Domine, secundum verbum tuum.
66 Доброго розуміння й пізнання навчи мене, адже я повірив заповідям Твоїм.
Bonitatem, et disciplinam, et scientiam doce me, quia mandatis tuis credidi.
67 Перш ніж я зазнав страждання мого, я блукав, але тепер слова Твого дотримуюся.
Priusquam humiliarer ego deliqui: propterea eloquium tuum custodivi.
68 Добрий Ти і чиниш добро, [тож] навчи мене постанов Своїх.
Bonus es tu, et in bonitate tua doce me justificationes tuas.
69 Плетуть зухвальці на мене неправду, я ж усім серцем триматимусь настанов Твоїх.
Multiplicata est super me iniquitas superborum; ego autem in toto corde meo scrutabor mandata tua.
70 Нечулим, немов лій, стало їхнє серце, я ж Законом Твоїм себе підбадьорюю.
Coagulatum est sicut lac cor eorum; ego vero legem tuam meditatus sum.
71 Добре мені, що постраждав я, щоб навчитися постанов Твоїх.
Bonum mihi quia humiliasti me, ut discam justificationes tuas.
72 Ліпший для мене Закон Твій, аніж тисячі [зливків] золота й срібла.
Bonum mihi lex oris tui, super millia auri et argenti.
73 Руки Твої створили й утвердили мене; дай мені розуміння, і я навчуся заповідей Твоїх.
Jod Manus tuæ fecerunt me, et plasmaverunt me: da mihi intellectum, et discam mandata tua.
74 Побачать мене ті, хто боїться Тебе, і зрадіють, бо на слово Твоє я сподіваюся.
Qui timent te videbunt me et lætabuntur, quia in verba tua supersperavi.
75 Я знаю, Господи, що справедливі суди Твої, і через вірність Свою Ти дав мені зазнати страждання.
Cognovi, Domine, quia æquitas judicia tua, et in veritate tua humiliasti me.
76 Нехай милість Твоя стане втіхою моєю, згідно зі словом Твоїм, [даним] слузі Твоєму.
Fiat misericordia tua ut consoletur me, secundum eloquium tuum servo tuo.
77 Нехай прийде до мене милосердя Твоє, і я оживу, адже Закон Твій – втіха моя.
Veniant mihi miserationes tuæ, et vivam, quia lex tua meditatio mea est.
78 Нехай же посоромляться зухвальці за те, що безвинно пригнічують мене; а я роздумувати буду над настановами Твоїми.
Confundantur superbi, quia injuste iniquitatem fecerunt in me; ego autem exercebor in mandatis tuis.
79 Нехай навернуться до мене ті, хто боїться Тебе й знає одкровення Твої.
Convertantur mihi timentes te, et qui noverunt testimonia tua.
80 Нехай серце моє буде невинним щодо постанов Твоїх, щоб я не осоромився.
Fiat cor meum immaculatum in justificationibus tuis, ut non confundar.
81 Знемагає душа моя від туги за спасінням Твоїм, але я на слово Твоє сподіваюся.
Caph Defecit in salutare tuum anima mea, et in verbum tuum supersperavi.
82 Тануть очі мої, на слово Твоє [чекаючи] й кажучи: «Коли Ти втішиш мене?»
Defecerunt oculi mei in eloquium tuum, dicentes: Quando consolaberis me?
83 Бо я став, немов міх у диму, та постанов Твоїх я не забуваю.
Quia factus sum sicut uter in pruina; justificationes tuas non sum oblitus.
84 Скільки днів [відведено] слузі Твоєму? Коли ж Ти вчиниш суд над переслідувачами моїми?
Quot sunt dies servi tui? quando facies de persequentibus me judicium?
85 Зухвальці викопали мені ями всупереч Закону Твоєму.
Narraverunt mihi iniqui fabulationes, sed non ut lex tua.
86 Усі заповіді Твої – істина. Мене неправедно переслідують, допоможи мені.
Omnia mandata tua veritas: inique persecuti sunt me, adjuva me.
87 Мало не згубили мене на землі, та настанов Твоїх я не залишив.
Paulominus consummaverunt me in terra; ego autem non dereliqui mandata tua.
88 За милістю Своєю оживи мене, і я буду дотримуватися одкровення вуст Твоїх.
Secundum misericordiam tuam vivifica me, et custodiam testimonia oris tui.
89 Навіки, Господи, слово Твоє утверджене на небесах;
Lamed In æternum, Domine, verbum tuum permanet in cælo.
90 з роду в рід – вірність Твоя. Ти утвердив землю, і вона стоїть;
In generationem et generationem veritas tua; fundasti terram, et permanet.
91 за Твоїми законами правосуддя все стоїть донині, бо все Тобі служить.
Ordinatione tua perseverat dies, quoniam omnia serviunt tibi.
92 Якби Закон Твій не був моєю втіхою, то я загинув би в скорботі своїй.
Nisi quod lex tua meditatio mea est, tunc forte periissem in humilitate mea.
93 Я повіки не забуду настанов Твоїх, адже ними Ти оживляєш мене.
In æternum non obliviscar justificationes tuas, quia in ipsis vivificasti me.
94 Я – Твій, врятуй же мене, адже прагну я настанов Твоїх.
Tuus sum ego; salvum me fac: quoniam justificationes tuas exquisivi.
95 Нечестиві очікують, щоб погубити мене, та я роздумую над одкровеннями Твоїми.
Me exspectaverunt peccatores ut perderent me; testimonia tua intellexi.
96 Я бачив межу всілякої досконалості, та заповідь Твоя безмежно широка!
Omnis consummationis vidi finem, latum mandatum tuum nimis.
97 Як люблю я Закон Твій! Роздумую над ним цілий день.
Mem Quomodo dilexi legem tuam, Domine! tota die meditatio mea est.
98 Заповіддю Своєю Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх, бо вона навіки зі мною.
Super inimicos meos prudentem me fecisti mandato tuo, quia in æternum mihi est.
99 Я став розумнішим від усіх вчителів моїх, бо одкровення Твої – мої роздуми.
Super omnes docentes me intellexi, quia testimonia tua meditatio mea est.
100 Я розумію більше, ніж старці, бо настанови Твої дотримую.
Super senes intellexi, quia mandata tua quæsivi.
101 Від усілякої лихої стежки утримую ноги мої, щоб виконувати Твоє слово.
Ab omni via mala prohibui pedes meos, ut custodiam verba tua.
102 Від Твоїх законів правосуддя не відступаю, адже Ти навчаєш мене.
A judiciis tuis non declinavi, quia tu legem posuisti mihi.
103 Які солодкі для мого піднебіння слова Твої! Вони солодші, ніж мед, для вуст моїх.
Quam dulcia faucibus meis eloquia tua! super mel ori meo.
104 Від настанов Твоїх я набираюсь розуміння, тому ненавиджу всяку стежку неправди.
A mandatis tuis intellexi; propterea odivi omnem viam iniquitatis.
105 Слово Твоє – світильник для ноги моєї і світло для стежки моєї.
Nun Lucerna pedibus meis verbum tuum, et lumen semitis meis.
106 Присягнув я виконувати справедливі закони правосуддя Твого і виконаю це.
Juravi et statui custodire judicia justitiæ tuæ.
107 Постраждав я занадто, Господи, оживи мене згідно зі словом Твоїм.
Humiliatus sum usquequaque, Domine; vivifica me secundum verbum tuum.
108 Добровільні жертви вуст моїх нехай приємними будуть Тобі, Господи, і навчи мене Твоїх законів правосуддя.
Voluntaria oris mei beneplacita fac, Domine, et judicia tua doce me.
109 Душа моя завжди в моїй руці, та Закону Твого я не забуваю.
Anima mea in manibus meis semper, et legem tuam non sum oblitus.
110 Нечестиві розставили тенета для мене, але від настанов Твоїх я не ухиляюся.
Posuerunt peccatores laqueum mihi, et de mandatis tuis non erravi.
111 Я прийняв, як вічний спадок, одкровення Твої, адже вони – радість мого серця.
Hæreditate acquisivi testimonia tua in æternum, quia exsultatio cordis mei sunt.
112 Нахилив я серце своє до того, щоб дотримувати постанови Твої повіки, до кінця.
Inclinavi cor meum ad faciendas justificationes tuas in æternum, propter retributionem.
113 Ненавиджу двоєдушних людей, а Закон Твій люблю.
Samech Iniquos odio habui, et legem tuam dilexi.
114 Ти – сховище моє й щит; на слово Твоє сподіваюся.
Adjutor et susceptor meus es tu, et in verbum tuum supersperavi.
115 Відступіться від мене, злодії, і я буду дотримуватися заповідей Бога мого.
Declinate a me, maligni, et scrutabor mandata Dei mei.
116 Підтримай мене згідно зі словом Твоїм, і я житиму; і не дай мені осоромитися в надії моїй.
Suscipe me secundum eloquium tuum, et vivam, et non confundas me ab exspectatione mea.
117 Підтримай мене, і я буду врятований, і постанови Твої завжди споглядатиму.
Adjuva me, et salvus ero, et meditabor in justificationibus tuis semper.
118 Ти відкидаєш усіх, хто ухиляється від постанов Твоїх, бо хитрощі їхні – неправда.
Sprevisti omnes discedentes a judiciis tuis, quia injusta cogitatio eorum.
119 Немов золу, відкинеш Ти усіх нечестивців землі; тому я полюбив одкровення Твої.
Prævaricantes reputavi omnes peccatores terræ; ideo dilexi testimonia tua.
120 Тремтить від страху перед Тобою тіло моє, і судів Твоїх я боюся.
Confige timore tuo carnes meas; a judiciis enim tuis timui.
121 Я чинив правосудно й справедливо, – не залишай же мене [на поталу] моїм гнобителям.
Ain Feci judicium et justitiam: non tradas me calumniantibus me.
122 Заступися за слугу Свого на добро, не дай зухвалим пригнічувати мене.
Suscipe servum tuum in bonum: non calumnientur me superbi.
123 Очі мої тануть, чекаючи на Твій порятунок і на слова Твоєї правди.
Oculi mei defecerunt in salutare tuum, et in eloquium justitiæ tuæ.
124 Вчини з рабом Своїм за милістю Твоєю й навчи мене постанов Своїх.
Fac cum servo tuo secundum misericordiam tuam, et justificationes tuas doce me.
125 Я – слуга Твій, настав мене, і я пізнаю одкровення Твої.
Servus tuus sum ego: da mihi intellectum, ut sciam testimonia tua.
126 Час діяти, Господи: Законом Твоїм знехтували.
Tempus faciendi, Domine: dissipaverunt legem tuam.
127 Тому полюбив я заповіді Твої більше від золота, щирого золота;
Ideo dilexi mandata tua super aurum et topazion.
128 тому всі настанови Твої визнаю справедливими, а всіляку стежку неправди ненавиджу.
Propterea ad omnia mandata tua dirigebar; omnem viam iniquam odio habui.
129 Дивовижні одкровення Твої, тому душа моя береже їх.
Phe Mirabilia testimonia tua: ideo scrutata est ea anima mea.
130 Розкриття Твоїх слів просвітлює, напоумлює простих.
Declaratio sermonum tuorum illuminat, et intellectum dat parvulis.
131 Уста свої розкриваю й прагну, бо жадаю заповідей Твоїх.
Os meum aperui, et attraxi spiritum: quia mandata tua desiderabam.
132 Обернися до мене й змилуйся, як [зазвичай поводишся] Ти справедливо з тими, хто любить ім’я Твоє.
Aspice in me, et miserere mei, secundum judicium diligentium nomen tuum.
133 Зміцни мої стопи словом Твоїм і не дай жодному беззаконню оволодіти мною.
Gressus meos dirige secundum eloquium tuum, et non dominetur mei omnis injustitia.
134 Визволи мене від гноблення людського, і я дотримуватися буду настанов Твоїх.
Redime me a calumniis hominum ut custodiam mandata tua.
135 Обличчям Своїм осяй слугу Твого й навчи мене постанов Твоїх.
Faciem tuam illumina super servum tuum, et doce me justificationes tuas.
136 Потоками водними течуть мої очі, бо не дотримуються Закону Твого.
Exitus aquarum deduxerunt oculi mei, quia non custodierunt legem tuam.
137 Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої.
Sade Justus es, Domine, et rectum judicium tuum.
138 Одкровення, заповідані Тобою, досконало справедливі й істинні.
Mandasti justitiam testimonia tua, et veritatem tuam nimis.
139 Знесилився я через ревність мою, бо забули мої супротивники слова Твої.
Tabescere me fecit zelus meus, quia obliti sunt verba tua inimici mei.
140 Слово Твоє випробуване досконало, і слуга Твій любить його.
Ignitum eloquium tuum vehementer, et servus tuus dilexit illud.
141 Я нікчемний і зганьблений, [але] настанов Твоїх не забуваю.
Adolescentulus sum ego et contemptus; justificationes tuas non sum oblitus.
142 Правда Твоя – правда вічна, і Закон Твій – істина.
Justitia tua, justitia in æternum, et lex tua veritas.
143 Тіснота й скорбота спіткали мене, [але] заповіді Твої – втіха моя.
Tribulatio et angustia invenerunt me; mandata tua meditatio mea est.
144 Правда одкровень Твоїх вічна, напоум мене, і я житиму.
Æquitas testimonia tua in æternum: intellectum da mihi, et vivam.
145 Я кличу всім серцем – дай мені відповідь, Господи, і я буду дотримуватися постанов Твоїх.
Coph Clamavi in toto corde meo: exaudi me, Domine; justificationes tuas requiram.
146 Я кличу Тебе, врятуй мене, і я буду дотримуватись одкровень Твоїх.
Clamavi ad te; salvum me fac: ut custodiam mandata tua.
147 Перед ранковими сутінками волаю я, на слово Твоє сподіваюся.
Præveni in maturitate, et clamavi: quia in verba tua supersperavi.
148 Випереджають очі мої ранкову сторожу, щоб роздумувати над словом Твоїм.
Prævenerunt oculi mei ad te diluculo, ut meditarer eloquia tua.
149 Почуй мій голос заради милості Твоєї, Господи, відповідно до [справедливого] суду Твого оживи мене.
Vocem meam audi secundum misericordiam tuam, Domine, et secundum judicium tuum vivifica me.
150 Наблизилися до мене зловмисники, [та] від Закону Твого віддалилися.
Appropinquaverunt persequentes me iniquitati: a lege autem tua longe facti sunt.
151 Ти ж близько, Господи, і всі заповіді Твої – істина.
Prope es tu, Domine, et omnes viæ tuæ veritas.
152 Здавна знаю я про одкровення Твої, що Ти їх встановив навіки.
Initio cognovi de testimoniis tuis, quia in æternum fundasti ea.
153 Поглянь на приниження моє й визволи мене, адже Закону Твого не забуваю я.
Res Vide humilitatem meam, et eripe me, quia legem tuam non sum oblitus.
154 Вступися в судову тяганину мою й визволи мене, оживи мене згідно зі словом Твоїм.
Judica judicium meum, et redime me: propter eloquium tuum vivifica me.
155 Далеке від нечестивців спасіння, бо не шукають постанов Твоїх.
Longe a peccatoribus salus, quia justificationes tuas non exquisierunt.
156 Щедроти Твої численні, Господи, оживи мене відповідно до [справедливого] суду Твого.
Misericordiæ tuæ multæ, Domine; secundum judicium tuum vivifica me.
157 Численні переслідувачі й супротивники мої, але від одкровень Твоїх я не ухиляюся.
Multi qui persequuntur me, et tribulant me; a testimoniis tuis non declinavi.
158 Дивлюся на відступників з огидою, бо слова Твого вони не дотримують.
Vidi prævaricantes et tabescebam, quia eloquia tua non custodierunt.
159 Подивися, як люблю я Твої настанови, Господи, заради милості Твоєї оживи мене.
Vide quoniam mandata tua dilexi, Domine: in misericordia tua vivifica me.
160 Сутність слів Твоїх – істина, вічні справедливі закони правосуддя Твого.
Principium verborum tuorum veritas; in æternum omnia judicia justitiæ tuæ.
161 Князі переслідують мене безвинно, але серце моє боїться Твого слова.
Sin Principes persecuti sunt me gratis, et a verbis tuis formidavit cor meum.
162 Радію я слову Твоєму, наче спіткав здобич велику.
Lætabor ego super eloquia tua, sicut qui invenit spolia multa.
163 Я ненавиджу неправду, бриджуся нею, Закон же Твій люблю.
Iniquitatem odio habui, et abominatus sum, legem autem tuam dilexi.
164 Сім разів на день прославляю Тебе за справедливі суди Твої.
Septies in die laudem dixi tibi, super judicia justitiæ tuæ.
165 Великий мир у тих, хто любить Закон Твій, немає в них спотикання.
Pax multa diligentibus legem tuam, et non est illis scandalum.
166 Очікую спасіння Твого, Господи, і виконую заповіді Твої.
Exspectabam salutare tuum, Domine, et mandata tua dilexi.
167 Душа моя береже одкровення Твої і любить їх дуже.
Custodivit anima mea testimonia tua, et dilexit ea vehementer.
168 Я дотримуюсь настанов і одкровень Твоїх, бо всі дороги мої перед Тобою.
Servavi mandata tua et testimonia tua, quia omnes viæ meæ in conspectu tuo.
169 Нехай наблизиться волання моє до обличчя Твого, Господи, дай мені розуміння, що відповідає слову Твоєму.
Tau Appropinquet deprecatio mea in conspectu tuo, Domine; juxta eloquium tuum da mihi intellectum.
170 Нехай прийде благання моє перед обличчя Твоє, визволи мене за словом Твоїм.
Intret postulatio mea in conspectu tuo; secundum eloquium tuum eripe me.
171 Переливатимуться вуста мої хвалою, коли Ти навчиш мене постанов Своїх.
Eructabunt labia mea hymnum, cum docueris me justificationes tuas.
172 Проголошуватиме язик мій слово Твоє, бо всі заповіді Твої – справедливі.
Pronuntiabit lingua mea eloquium tuum, quia omnia mandata tua æquitas.
173 Нехай рука Твоя буде мені допомогою, адже я обрав Твої настанови.
Fiat manus tua ut salvet me, quoniam mandata tua elegi.
174 Я прагну спасіння Твого, Господи, і Закон Твій – втіха моя.
Concupivi salutare tuum, Domine, et lex tua meditatio mea est.
175 Нехай живе душа моя й прославляє Тебе і нехай допоможуть мені Твої закони правосуддя.
Vivet anima mea, et laudabit te, et judicia tua adjuvabunt me.
176 Заблукав я, немов вівця загублена. Шукай слугу Свого, адже заповідей Твоїх я не забув.
Erravi sicut ovis quæ periit: quære servum tuum, quia mandata tua non sum oblitus.]
