Псалми 115
1 Не нам, Господи, не нам, але імені Твоєму дай славу за милість і вірність Твою.
Ikke oss, Herre, ikke oss, men ditt navn gi du ære for din miskunnhets, for din trofasthets skyld!
2 Чому б народи говорили: «Де ж це Бог їхній?»
Hvorfor skal hedningene si: Hvor er nu deres Gud?
3 А Бог наш на небесах, Він чинить усе, що Йому до вподоби.
Vår Gud er jo i himmelen; han gjør alt det han vil.
4 Ідоли їхні – срібло й золото, витвір рук людських.
Deres avguder er sølv og gull, et verk av menneskehender.
5 У них є вуста, але вони не говорять; у них є очі, але вони не бачать;
De har munn, men taler ikke; de har øine, men ser ikke;
6 у них є вуха, але не чують; вони мають ніздрі, але не відчувають запаху;
de har ører, men hører ikke; de har nese, men lukter ikke.
7 у них є руки, але не відчувають дотику; вони мають ноги, але не ходять; не видають звуків своєю гортанню.
Deres hender føler ikke, deres føtter går ikke; de gir ingen lyd med sin strupe.
8 Подібними до них нехай стануть ті, хто їх робить, усі, хто на них надію покладає!
Som de selv er, blir de som gjør dem, hver den som setter sin lit til dem.
9 Ізраїлю, покладай надію на Господа – Він для них допомога й щит!
Israel, sett din lit til Herren! Han er deres hjelp og deres skjold.
10 Доме Ааронів, покладай надію на Господа – Він для них допомога й щит!
Arons hus, sett eders lit til Herren! Han er deres hjelp og deres skjold.
11 Ті, хто Господа боїться, покладайте надію на Господа – Він для них допомога й щит!
I som frykter Herren, sett eders lit til Herren! Han er deres hjelp og deres skjold.
12 Господь пам’ятає нас і благословить: благословить дім Ізраїлів, благословить дім Ааронів,
Herren kom oss i hu; han skal velsigne, han skal velsigne Israels hus, han skal velsigne Arons hus,
13 благословить тих, хто боїться Господа, малих і великих.
han skal velsigne dem som frykter Herren, de små med de store.
14 Нехай Господь примножить вам [добро], вам і нащадкам вашим!
Herren la eder vokse i tall, eder og eders barn!
15 Благословенні ви у Господа, Творця неба і землі.
Velsignet være I av Herren, himmelens og jordens skaper!
16 Небеса – Господеві належить небо, а землю Він дав синам людським.
Himmelen er Herrens himmel, men jorden har han gitt menneskenes barn.
17 Не мертві хвалитимуть Господа і не всі, хто сходить у [країну] мовчання,
De døde lover ikke Herren, ingen av dem som farer ned i dødsrikets stillhet;
18 але ми благословлятимемо Господа віднині й повіки. Алілуя!
men vi skal love Herren fra nu av og inntil evig tid. Halleluja!
