Псалми 109

1 Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,

2 адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.

3 Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.

4 За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.

5 Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.

6 Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.

7 Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.

8 Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.

9 Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.

10 Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].

11 Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.

12 Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.

13 Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.

14 Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.

15 Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його

16 за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.

17 Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.

18 Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.

19 Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.

20 Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.

21 Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.

22 Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.

23 Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.

24 Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.

25 Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.

26 Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.

27 Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.

28 Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.

29 Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.

30 Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.

31 Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.