Псалми 109
1 Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,
TO THE OVERSEER. A PSALM OF DAVID. O God of my praise, do not be silent,
2 адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.
For the mouth of wickedness, and the mouth of deceit, They have opened against me, They have spoken with me—A tongue of falsehood, and words of hatred!
3 Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.
They have surrounded me about, And they fight me without cause.
4 За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.
For my love they oppose me, and I—prayer!
5 Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.
And they set against me evil for good, And hatred for my love.
6 Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.
Appoint the wicked over him, And an adversary stands at his right hand.
7 Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.
In his being judged, he goes forth wicked, And his prayer is for sin.
8 Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.
His days are few, another takes his oversight,
9 Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.
His sons are fatherless, and his wife a widow.
10 Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].
And his sons wander continually, Indeed, they have begged, And have sought out of their dry places.
11 Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.
An exactor lays a snare for all that he has, And strangers spoil his labor.
12 Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.
He has none to extend kindness, Nor is there one showing favor to his orphans.
13 Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.
His posterity is for cutting off, Their name is blotted out in another generation.
14 Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.
The iniquity of his fathers Is remembered to YHWH, And the sin of his mother is not blotted out.
15 Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його
They are continually before YHWH, And He cuts off their memorial from earth.
16 за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.
Because that he has not remembered to do kindness, And pursues the poor man and needy, And the struck of heart—to slay,
17 Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.
And he loves reviling, and it meets him, And he has not delighted in blessing, And it is far from him.
18 Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.
And he puts on reviling as his robe, And it comes in as water into his midst, And as oil into his bones.
19 Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.
It is to him as apparel—he covers himself, And he girds it on for a continual girdle.
20 Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.
This [is] the wage of my accusers from YHWH, And of those speaking evil against my soul.
21 Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.
And You, O Lord YHWH, Deal with me for Your Name’s sake, Because Your kindness [is] good, deliver me.
22 Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.
For I [am] poor and needy, And my heart has been pierced in my midst.
23 Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.
I have gone as a shadow when it is stretched out, I have been driven away as a locust.
24 Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.
My knees have been feeble from fasting, And my flesh has failed of fatness.
25 Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.
And I have been a reproach to them, They see me, they shake their head.
26 Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.
Help me, O YHWH my God, Save me, according to Your kindness.
27 Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.
And they know that this [is] Your hand, You, O YHWH, You have done it.
28 Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.
They revile, and You bless, They have risen, and are ashamed, And Your servant rejoices.
29 Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.
My accusers put on blushing, and are covered, Their shame [is] as an upper robe.
30 Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.
I thank YHWH greatly with my mouth, And I praise Him in the midst of many,
31 Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.
For He stands at the right hand of the needy, To save from those judging his soul.
