Псалми 107
1 Славте Господа, бо Він добрий, бо милість Його навіки!
Pris Herren, for han er god, hans miskunnhet varer evindelig.
2 Нехай скажуть це викуплені Господом, ті, кого Він визволив від руки ворога
Så sie Herrens gjenløste, de som han har gjenløst av nødens hånd,
3 й зібрав із різних земель – зі сходу, заходу, з півночі й від моря.
og som han har samlet fra landene, fra øst og fra vest, fra nord og fra havet.
4 Вони блукали в пустелі, дорогою в дикій землі, не знаходили [там] ні міста, ні поселення.
De fór vill i ørkenen, i et uveisomt øde, de fant ikke en by å bo i.
5 Були голодні й спраглі, виснажилися в них душі їхні.
De var hungrige og tørste, deres sjel vansmektet i dem.
6 Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
Da ropte de til Herren i sin nød; av deres trengsler utfridde han dem,
7 І повів їх шляхом прямим, щоб привести у місто, де будуть вони мешкати.
og han førte dem på rett vei, så de gikk til en by de kunde bo i.
8 Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських,
De skal prise Herren for hans miskunnhet og for hans undergjerninger mot menneskenes barn;
9 бо задовольнив Він душу спраглу й душу голодну наситив добром.
for han mettet den vansmektende sjel og fylte den hungrige sjel med godt.
10 Вони сиділи в темряві й тіні смерті, закуті гнітом і залізом,
De satt i mørke og i dødsskygge, bundet i elendighet og jern,
11 за те, що повстали проти слів Бога й знехтували порадою Всевишнього.
fordi de hadde vært gjenstridige mot Guds ord og foraktet den Høiestes råd.
12 Він упокорив серця їхні працею тяжкою, вони спіткнулися, і ніхто не допомагав.
Derfor bøide han deres hjerter ved lidelse; de snublet, og det var ikke nogen hjelper.
13 Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
Da ropte de til Herren i sin nød; av deres trengsler frelste han dem.
14 І вивів їх із темряви й тіні смерті, і розірвав їхні кайдани.
Han førte dem ut av mørke og dødsskygge og rev sønder deres bånd.
15 Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських,
De skal prise Herren for hans miskunnhet og for hans undergjerninger mot menneskenes barn;
16 бо зламав Він двері бронзові й розбив засуви залізні.
for han brøt sønder porter av kobber og hugg sønder bommer av jern.
17 Нерозумні, через шлях беззаконь і гріхів своїх вони були пригнічені.
De var dårer og blev plaget for sin syndige vei og for sine misgjerninger;
18 Будь-яка їжа стала гидкою душам їхнім, і підступили вони до воріт смерті.
deres sjel vemmedes ved all mat, og de kom nær til dødens porter.
19 Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
Da ropte de til Herren i sin nød; av deres trengsler frelste han dem.
20 Послав Своє слово й зцілив їх, і визволив їх від погибелі.
Han sendte sitt ord og helbredet dem og reddet dem fra deres graver.
21 Нехай дякують Господеві за милість Його й чудеса Його для синів людських,
De skal prise Herren for hans miskunnhet og for hans undergjerninger mot menneskenes barn;
22 і нехай приносять жертви подяки й сповіщають про діяння Його з вигуками радості.
og ofre takkoffere og fortelle om hans gjerninger med jubel.
23 Ті, хто виходить у море на кораблях, промишляють у великих водах,
De som fór ut på havet i skib, som drev handel på store vann,
24 бачили діяння Господа й чудеса Його в глибині.
de så Herrens gjerninger og hans underverker på dypet.
25 Він сказав – і піднявся вітер штормовий, здійняв високо хвилі.
Han bød og lot det komme en stormvind, og den reiste dets bølger.
26 Вони підняли [кораблі] до небес і скинули в безодню – душа моряків розтала через те лихо.
De fór op imot himmelen, de fór ned i avgrunnene, deres sjel blev motløs i ulykken.
27 Кружляють, хитаються вони, немов п’яні, і вся мудрість їхня щезла.
De tumlet og vaklet som en drukken mann, og all deres visdom blev til intet.
28 Тоді заволали до Господа у своїй скорботі, і Він визволив їх від їхніх страждань.
Da ropte de til Herren i sin nød, og av deres trengsler førte han dem ut.
29 Він перетворив вітер штормовий на тишу, і замовкли морські хвилі.
Han lot stormen bli til stille, og bølgene omkring dem tidde.
30 Тоді [моряки] зраділи, що стихли [хвилі], і Він привів їх до бажаної пристані.
Og de gledet sig over at de la sig; og han førte dem til den havn de ønsket.
31 Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських.
De skal prise Herren for hans miskunnhet og for hans undergjerninger mot menneskenes barn
32 Нехай величають Його в зібранні народу й на засіданні старійшин нехай прославляють Його.
og ophøie ham i folkets forsamling og love ham der hvor de gamle sitter.
33 Він перетворює ріки на пустелю й джерела води – на спраглу землю,
Han gjorde elver til en ørken og vannkilder til et tørstig land,
34 землю родючу – на солончак за злі вчинки тих, хто живе на ній.
et fruktbart land til et saltland for deres ondskaps skyld som bodde der.
35 Він перетворює пустелю на болотистий став і землю висохлу – на джерела води.
Han gjorde en ørken til en vannrik sjø og et tørt land til vannkilder.
36 І поселяє там голодних, і вони будують місто для мешкання,
Og han lot de hungrige bo der, og de grunnla en by til å bo i.
37 засівають поля й насаджують виноградники, що приносять рясний врожай.
Og de tilsådde akrer og plantet vingårder, og de vant den frukt de bar.
38 Він благословляє їх, і вони розмножуються вельми, і худоба в них не убуває.
Og han velsignet dem, og de blev meget tallrike, og av fe gav han dem ikke lite.
39 Та коли зменшуються числом і поникають вони через утиск, лихо й журбу,
Så minket de igjen og blev nedbøiet ved trengsel, ulykke og sorg.
40 Він виливає презирство на шляхетних [мужів], і блукають вони в пустелі, де немає дороги.
Han som utøser forakt over fyrster og lar dem fare vill i et uveisomt øde,
41 А бідного Він підіймає із приниження і родину його робить численною, як отара овець.
han ophøiet den fattige av elendighet og gjorde slektene som hjorden.
42 Побачать це праведники й зрадіють, а кожен беззаконник стулить свої вуста.
De opriktige ser det og gleder sig, og all ondskap lukker sin munn.
43 Хто мудрий, нехай збереже ці [слова] й зрозуміє милість Господа.
Den som er vis, han akte på dette og merke på Herrens nådegjerninger!
