Псалми 107
1 Славте Господа, бо Він добрий, бо милість Його навіки!
| הֹד֣וּ לַיהוָ֣ה כִּי־טֹ֑וב כִּ֖י לְעֹולָ֣ם חַסְדֹּֽו׃ |
2 Нехай скажуть це викуплені Господом, ті, кого Він визволив від руки ворога
| יֹ֭אמְרוּ גְּאוּלֵ֣י יְהוָ֑ה אֲשֶׁ֥ר גְּ֝אָלָ֗ם מִיַּד־צָֽר׃ |
3 й зібрав із різних земель – зі сходу, заходу, з півночі й від моря.
| וּֽמֵאֲרָצֹ֗ות קִ֫בְּצָ֥ם מִמִּזְרָ֥ח וּמִֽמַּעֲרָ֑ב מִצָּפֹ֥ון וּמִיָּֽם׃ |
4 Вони блукали в пустелі, дорогою в дикій землі, не знаходили [там] ні міста, ні поселення.
| תָּע֣וּ בַ֭מִּדְבָּר בִּישִׁימֹ֣ון דָּ֑רֶךְ עִ֥יר מֹ֝ושָׁ֗ב לֹ֣א מָצָֽאוּ׃ |
5 Були голодні й спраглі, виснажилися в них душі їхні.
| רְעֵבִ֥ים גַּם־צְמֵאִ֑ים נַ֝פְשָׁ֗ם בָּהֶ֥ם תִּתְעַטָּֽף׃ |
6 Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
| וַיִּצְעֲק֣וּ אֶל־יְ֭הוָה בַּצַּ֣ר לָהֶ֑ם מִ֝מְּצֽוּקֹותֵיהֶ֗ם יַצִּילֵֽם׃ |
7 І повів їх шляхом прямим, щоб привести у місто, де будуть вони мешкати.
| וַ֭יּֽ͏ַדְרִיכֵם בְּדֶ֣רֶךְ יְשָׁרָ֑ה לָ֝לֶ֗כֶת אֶל־עִ֥יר מֹושָֽׁב׃ |
8 Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських,
| יֹוד֣וּ לַיהוָ֣ה חַסְדֹּ֑ו וְ֝נִפְלְאֹותָ֗יו לִבְנֵ֥י אָדָֽם׃ |
9 бо задовольнив Він душу спраглу й душу голодну наситив добром.
| כִּי־הִ֭שְׂבִּיעַ נֶ֣פֶשׁ שֹׁקֵקָ֑ה וְנֶ֥פֶשׁ רְ֝עֵבָה מִלֵּא־טֹֽוב׃ |
10 Вони сиділи в темряві й тіні смерті, закуті гнітом і залізом,
| יֹ֭שְׁבֵי חֹ֣שֶׁךְ וְצַלְמָ֑וֶת אֲסִירֵ֖י עֳנִ֣י וּבַרְזֶֽל׃ |
11 за те, що повстали проти слів Бога й знехтували порадою Всевишнього.
| כִּֽי־הִמְר֥וּ אִמְרֵי־אֵ֑ל וַעֲצַ֖ת עֶלְיֹ֣ון נָאָֽצוּ׃ |
12 Він упокорив серця їхні працею тяжкою, вони спіткнулися, і ніхто не допомагав.
| וַיַּכְנַ֣ע בֶּעָמָ֣ל לִבָּ֑ם כָּ֝שְׁל֗וּ וְאֵ֣ין עֹזֵֽר׃ |
13 Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
| וַיִּזְעֲק֣וּ אֶל־יְ֭הוָה בַּצַּ֣ר לָהֶ֑ם מִ֝מְּצֻֽקֹותֵיהֶ֗ם יֹושִׁיעֵֽם׃ |
14 І вивів їх із темряви й тіні смерті, і розірвав їхні кайдани.
| יֹֽ֭וצִיאֵם מֵחֹ֣שֶׁךְ וְצַלְמָ֑וֶת וּמֹוסְרֹ֖ותֵיהֶ֣ם יְנַתֵּֽק׃ |
15 Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських,
| יֹוד֣וּ לַיהוָ֣ה חַסְדֹּ֑ו וְ֝נִפְלְאֹותָ֗יו לִבְנֵ֥י אָדָֽם׃ |
16 бо зламав Він двері бронзові й розбив засуви залізні.
| כִּֽי־שִׁ֭בַּר דַּלְתֹ֣ות נְחֹ֑שֶׁת וּבְרִיחֵ֖י בַרְזֶ֣ל גִּדֵּֽעַ׃ |
17 Нерозумні, через шлях беззаконь і гріхів своїх вони були пригнічені.
| אֱ֭וִלִים מִדֶּ֣רֶךְ פִּשְׁעָ֑ם וּֽ֝מֵעֲוֹֽנֹתֵיהֶ֗ם יִתְעַנּֽוּ׃ |
18 Будь-яка їжа стала гидкою душам їхнім, і підступили вони до воріт смерті.
| כָּל־אֹ֭כֶל תְּתַעֵ֣ב נַפְשָׁ֑ם וַ֝יַּגִּ֗יעוּ עַד־שַׁ֥עֲרֵי מָֽוֶת׃ |
19 Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
| וַיִּזְעֲק֣וּ אֶל־יְ֭הוָה בַּצַּ֣ר לָהֶ֑ם מִ֝מְּצֻֽקֹותֵיהֶ֗ם יֹושִׁיעֵֽם׃ |
20 Послав Своє слово й зцілив їх, і визволив їх від погибелі.
| יִשְׁלַ֣ח דְּ֭בָרֹו וְיִרְפָּאֵ֑ם וִֽ֝ימַלֵּ֗ט מִשְּׁחִיתֹותָֽם׃ ׆ |
21 Нехай дякують Господеві за милість Його й чудеса Його для синів людських,
| יֹוד֣וּ לַיהוָ֣ה חַסְדֹּ֑ו וְ֝נִפְלְאֹותָ֗יו לִבְנֵ֥י אָדָֽם׃ ׆ |
22 і нехай приносять жертви подяки й сповіщають про діяння Його з вигуками радості.
| וְ֭יִזְבְּחוּ זִבְחֵ֣י תֹודָ֑ה וִֽיסַפְּר֖וּ מַעֲשָׂ֣יו בְּרִנָּֽה׃ ׆ |
23 Ті, хто виходить у море на кораблях, промишляють у великих водах,
| יֹורְדֵ֣י הַ֭יָּם בָּאֳנִיֹּ֑ות עֹשֵׂ֥י מְ֝לָאכָ֗ה בְּמַ֣יִם רַבִּֽים׃ ׆ |
24 бачили діяння Господа й чудеса Його в глибині.
| הֵ֣מָּה רָ֭אוּ מַעֲשֵׂ֣י יְהוָ֑ה וְ֝נִפְלְאֹותָ֗יו בִּמְצוּלָֽה׃ ׆ |
25 Він сказав – і піднявся вітер штормовий, здійняв високо хвилі.
| וַיֹּ֗אמֶר וַֽ֭יַּעֲמֵד ר֣וּחַ סְעָרָ֑ה וַתְּרֹומֵ֥ם גַּלָּֽיו׃ ׆ |
26 Вони підняли [кораблі] до небес і скинули в безодню – душа моряків розтала через те лихо.
| יַעֲל֣וּ שָׁ֭מַיִם יֵרְד֣וּ תְהֹומֹ֑ות נַ֝פְשָׁ֗ם בְּרָעָ֥ה תִתְמֹוגָֽג׃ |
27 Кружляють, хитаються вони, немов п’яні, і вся мудрість їхня щезла.
| יָחֹ֣וגּוּ וְ֭יָנוּעוּ כַּשִּׁכֹּ֑ור וְכָל־חָ֝כְמָתָ֗ם תִּתְבַּלָּֽע׃ |
28 Тоді заволали до Господа у своїй скорботі, і Він визволив їх від їхніх страждань.
| וַיִּצְעֲק֣וּ אֶל־יְ֭הוָה בַּצַּ֣ר לָהֶ֑ם וּֽ֝מִמְּצֽוּקֹתֵיהֶ֗ם יֹוצִיאֵֽם׃ |
29 Він перетворив вітер штормовий на тишу, і замовкли морські хвилі.
| יָקֵ֣ם סְ֭עָרָה לִדְמָמָ֑ה וַ֝יֶּחֱשׁ֗וּ גַּלֵּיהֶֽם׃ |
30 Тоді [моряки] зраділи, що стихли [хвилі], і Він привів їх до бажаної пристані.
| וַיִּשְׂמְח֥וּ כִֽי־יִשְׁתֹּ֑קוּ וַ֝יַּנְחֵ֗ם אֶל־מְחֹ֥וז חֶפְצָֽם׃ |
31 Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських.
| יֹוד֣וּ לַיהוָ֣ה חַסְדֹּ֑ו וְ֝נִפְלְאֹותָ֗יו לִבְנֵ֥י אָדָֽם׃ |
32 Нехай величають Його в зібранні народу й на засіданні старійшин нехай прославляють Його.
| וִֽ֭ירֹמְמוּהוּ בִּקְהַל־עָ֑ם וּבְמֹושַׁ֖ב זְקֵנִ֣ים יְהַלְלֽוּהוּ׃ |
33 Він перетворює ріки на пустелю й джерела води – на спраглу землю,
| יָשֵׂ֣ם נְהָרֹ֣ות לְמִדְבָּ֑ר וּמֹצָ֥אֵי מַ֝֗יִם לְצִמָּאֹֽון׃ |
34 землю родючу – на солончак за злі вчинки тих, хто живе на ній.
| אֶ֣רֶץ פְּ֭רִי לִמְלֵחָ֑ה מֵ֝רָעַ֗ת יֹ֣שְׁבֵי בָֽהּ׃ |
35 Він перетворює пустелю на болотистий став і землю висохлу – на джерела води.
| יָשֵׂ֣ם מִ֭דְבָּר לַֽאֲגַם־מַ֑יִם וְאֶ֥רֶץ צִ֝יָּ֗ה לְמֹצָ֥אֵי מָֽיִם׃ |
36 І поселяє там голодних, і вони будують місто для мешкання,
| וַיֹּ֣ושֶׁב שָׁ֣ם רְעֵבִ֑ים וַ֝יְכֹונְנ֗וּ עִ֣יר מֹושָֽׁב׃ |
37 засівають поля й насаджують виноградники, що приносять рясний врожай.
| וַיִּזְרְע֣וּ שָׂ֭דֹות וַיִּטְּע֣וּ כְרָמִ֑ים וַ֝יַּעֲשׂ֗וּ פְּרִ֣י תְבֽוּאָה׃ |
38 Він благословляє їх, і вони розмножуються вельми, і худоба в них не убуває.
| וַיְבָרֲכֵ֣ם וַיִּרְבּ֣וּ מְאֹ֑ד וּ֝בְהֶמְתָּ֗ם לֹ֣א יַמְעִֽיט׃ |
39 Та коли зменшуються числом і поникають вони через утиск, лихо й журбу,
| וַיִּמְעֲט֥וּ וַיָּשֹׁ֑חוּ מֵעֹ֖צֶר רָעָ֣ה וְיָגֹֽון׃ ׆ |
40 Він виливає презирство на шляхетних [мужів], і блукають вони в пустелі, де немає дороги.
| שֹׁפֵ֣ךְ בּ֭וּז עַל־נְדִיבִ֑ים וַ֝יַּתְעֵ֗ם בְּתֹ֣הוּ לֹא־דָֽרֶךְ׃ |
41 А бідного Він підіймає із приниження і родину його робить численною, як отара овець.
| וַיְשַׂגֵּ֣ב אֶבְיֹ֣ון מֵעֹ֑ונִי וַיָּ֥שֶׂם כַּ֝צֹּ֗אן מִשְׁפָּחֹֽות׃ |
42 Побачать це праведники й зрадіють, а кожен беззаконник стулить свої вуста.
| יִרְא֣וּ יְשָׁרִ֣ים וְיִשְׂמָ֑חוּ וְכָל־עַ֝וְלָ֗ה קָ֣פְצָה פִּֽיהָ׃ |
43 Хто мудрий, нехай збереже ці [слова] й зрозуміє милість Господа.
| מִי־חָכָ֥ם וְיִשְׁמָר־אֵ֑לֶּה וְ֝יִתְבֹּֽונְנ֗וּ חַֽסְדֵ֥י יְהוָֽה׃ |
