Псалми 107
1 Славте Господа, бо Він добрий, бо милість Його навіки!
O GIVE thanks unto the Lord, for he is good: for his mercy endureth for ever.
2 Нехай скажуть це викуплені Господом, ті, кого Він визволив від руки ворога
Let the redeemed of the Lord say so, whom he hath redeemed from the hand of the enemy;
3 й зібрав із різних земель – зі сходу, заходу, з півночі й від моря.
And gathered them out of the lands, from the east, and from the west, from the north, and from the south.
4 Вони блукали в пустелі, дорогою в дикій землі, не знаходили [там] ні міста, ні поселення.
They wandered in the wilderness in a solitary way; they found no city to dwell in.
5 Були голодні й спраглі, виснажилися в них душі їхні.
Hungry and thirsty, their soul fainted in them.
6 Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
Then they cried unto the Lord in their trouble, and he delivered them out of their distresses.
7 І повів їх шляхом прямим, щоб привести у місто, де будуть вони мешкати.
And he led them forth by the right way, that they might go to a city of habitation.
8 Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських,
Oh that men would praise the Lord for his goodness, and for his wonderful works to the children of men!
9 бо задовольнив Він душу спраглу й душу голодну наситив добром.
For he satisfieth the longing soul, and filleth the hungry soul with goodness.
10 Вони сиділи в темряві й тіні смерті, закуті гнітом і залізом,
Such as sit in darkness and in the shadow of death, being bound in affliction and iron;
11 за те, що повстали проти слів Бога й знехтували порадою Всевишнього.
Because they rebelled against the words of God, and contemned the counsel of the most High:
12 Він упокорив серця їхні працею тяжкою, вони спіткнулися, і ніхто не допомагав.
Therefore he brought down their heart with labour; they fell down, and there was none to help.
13 Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
Then they cried unto the Lord in their trouble, and he saved them out of their distresses.
14 І вивів їх із темряви й тіні смерті, і розірвав їхні кайдани.
He brought them out of darkness and the shadow of death, and brake their bands in sunder.
15 Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських,
Oh that men would praise the Lord for his goodness, and for his wonderful works to the children of men!
16 бо зламав Він двері бронзові й розбив засуви залізні.
For he hath broken the gates of brass, and cut the bars of iron in sunder.
17 Нерозумні, через шлях беззаконь і гріхів своїх вони були пригнічені.
Fools because of their transgression, and because of their iniquities, are afflicted.
18 Будь-яка їжа стала гидкою душам їхнім, і підступили вони до воріт смерті.
Their soul abhorreth all manner of meat; and they draw near unto the gates of death.
19 Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
Then they cry unto the Lord in their trouble, and he saveth them out of their distresses.
20 Послав Своє слово й зцілив їх, і визволив їх від погибелі.
He sent his word, and healed them, and delivered them from their destructions.
21 Нехай дякують Господеві за милість Його й чудеса Його для синів людських,
Oh that men would praise the Lord for his goodness, and for his wonderful works to the children of men!
22 і нехай приносять жертви подяки й сповіщають про діяння Його з вигуками радості.
And let them sacrifice the sacrifices of thanksgiving, and declare his works with rejoicing.
23 Ті, хто виходить у море на кораблях, промишляють у великих водах,
They that go down to the sea in ships, that do business in great waters;
24 бачили діяння Господа й чудеса Його в глибині.
These see the works of the Lord, and his wonders in the deep.
25 Він сказав – і піднявся вітер штормовий, здійняв високо хвилі.
For he commandeth, and raiseth the stormy wind, which lifteth up the waves thereof.
26 Вони підняли [кораблі] до небес і скинули в безодню – душа моряків розтала через те лихо.
They mount up to the heaven, they go down again to the depths: their soul is melted because of trouble.
27 Кружляють, хитаються вони, немов п’яні, і вся мудрість їхня щезла.
They reel to and fro, and stagger like a drunken man, and are at their wits’ end.
28 Тоді заволали до Господа у своїй скорботі, і Він визволив їх від їхніх страждань.
Then they cry unto the Lord in their trouble, and he bringeth them out of their distresses.
29 Він перетворив вітер штормовий на тишу, і замовкли морські хвилі.
He maketh the storm a calm, so that the waves thereof are still.
30 Тоді [моряки] зраділи, що стихли [хвилі], і Він привів їх до бажаної пристані.
Then are they glad because they be quiet; so he bringeth them unto their desired haven.
31 Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських.
Oh that men would praise the Lord for his goodness, and for his wonderful works to the children of men!
32 Нехай величають Його в зібранні народу й на засіданні старійшин нехай прославляють Його.
Let them exalt him also in the congregation of the people, and praise him in the assembly of the elders.
33 Він перетворює ріки на пустелю й джерела води – на спраглу землю,
He turneth rivers into a wilderness, and the watersprings into dry ground;
34 землю родючу – на солончак за злі вчинки тих, хто живе на ній.
A fruitful land into barrenness, for the wickedness of them that dwell therein.
35 Він перетворює пустелю на болотистий став і землю висохлу – на джерела води.
He turneth the wilderness into a standing water, and dry ground into watersprings.
36 І поселяє там голодних, і вони будують місто для мешкання,
And there he maketh the hungry to dwell, that they may prepare a city for habitation;
37 засівають поля й насаджують виноградники, що приносять рясний врожай.
And sow the fields, and plant vineyards, which may yield fruits of increase.
38 Він благословляє їх, і вони розмножуються вельми, і худоба в них не убуває.
He blesseth them also, so that they are multiplied greatly; and suffereth not their cattle to decrease.
39 Та коли зменшуються числом і поникають вони через утиск, лихо й журбу,
Again, they are minished and brought low through oppression, affliction, and sorrow.
40 Він виливає презирство на шляхетних [мужів], і блукають вони в пустелі, де немає дороги.
He poureth contempt upon princes, and causeth them to wander in the wilderness, where there is no way.
41 А бідного Він підіймає із приниження і родину його робить численною, як отара овець.
Yet setteth he the poor on high from affliction, and maketh him families like a flock.
42 Побачать це праведники й зрадіють, а кожен беззаконник стулить свої вуста.
The righteous shall see it, and rejoice: and all iniquity shall stop her mouth.
43 Хто мудрий, нехай збереже ці [слова] й зрозуміє милість Господа.
Whoso is wise, and will observe these things, even they shall understand the lovingkindness of the Lord.
