Псалми 106
1 Алілуя! Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!
¡Alaben al Señor! ¡Agradézcanle, porque es bueno! Su gran amor durará para siempre.
2 Хто може виразити словами могутність Господа й сповістити всю хвалу Його?
¿Quién puede dar cuenta de todas las maravillas que el Señor ha hecho? ¿Quién puede darle toda la alabanza que merece?
3 Блаженні ті, хто стереже правосуддя, хто справедливо діє повсякчасно!
Felices son esos que tratan a la gente de forma justa, quienes siempre hacen lo correcto.
4 Згадай мене, Господи, заради прихильності до Свого народу, з’яви Себе мені в порятунку Твоєму,
Acuérdate de mi, por favor, cuando seas generoso con tu pueblo; piensa en mí cuando vengas a salvar.
5 щоб [міг я] побачити добробут обраних Тобою, радіти радістю за народ Твій, похвалитися разом зі спадком Твоїм.
Déjame ver a tu pueblo escogido prosperar; déjame alegrarme juntamente con tu nación santa; déjame compartir tu gozo con los tuyos.
6 Згрішили ми, як і предки наші, вчинили беззаконно, діяли нечестиво.
Hemos pecado como nuestros antepasados. Nos hemos equivocado. Somos culpables.
7 Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес, не пам’ятали величі милості Твоєї, але збунтувалися біля моря, моря Червоного.
No prestaron atención a todas las cosas buenas que hiciste. No guardaron en su corazón cuánto los amabas, sino que eligieron rebelarse en el mar Rojo.
8 Та Він все ж врятував їх заради Свого імені, щоб виявити Свою могутність.
Tanto así que los salvó por su carácter santo, y para mostrar su poder
9 Пригрозив Він морю Червоному, і висохло воно, і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі.
Él dio la orden al mar Rojo, y este se secó. Guió a su pueblo a través de la profundidad del mar como si fueran por el desierto.
10 І врятував їх від руки ненависника, визволив від руки ворога.
Los rescató de aquellos que lo odiaban; los salvó del poder de sus enemigos.
11 Покрили води супротивників їхніх – жоден з них не лишився [живим].
El agua ahogó a sus enemigos, ni uno de ellos sobrevivió,
12 Тоді повірили вони словам Його й заспівали Йому хвалу.
Entonces su pueblo confió en lo que él había prometido, y cantó alabanzas a su nombre.
13 Та швидко забули Його діяння, не чекали на пораду від Нього.
Pero ellos olvidaron rápidamente lo que Dios había hecho por ellos, y no escucharon sus advertencias.
14 Запалали пристрастю в пустелі й випробовували Бога в дикій землі.
Estaban llenos de ansias desesperadas en el desierto; provocaron a Dios en el desierto.
15 Тоді Він задовольнив прохання їхнє, але послав виснаження їхнім душам.
Dios les dio lo que querían, pero también les envió una plaga.
16 Та вони позаздрили Мойсею у стані й Аарону, святому Господа.
La gente se volvió celosa de Moisés, y de Aarón, los sacerdotes santos del Señor.
17 Відкрилася земля, і поглинула Датана, і накрила все зборище Авірама.
La tierra se abrió y se tragó a Datán; sepultó a Abiram y a sus seguidores.
18 Запалав вогонь серед їхнього зборища, полум’я пожерло нечестивих.
Fuego ardiente se encendió en medio de ellos. Una llama que los quemó a todos.
19 Вони зробили теля на Хориві й вклонилися істукану, вилитому з металу,
En el monte Sinaí elaboraron un becerro, se postraron ante un ídolo de metal.
20 проміняли Славу свою на зображення бика, що їсть траву.
¡Reemplazaron su rey de gloria por un toro que comía yerba!
21 Забули Бога, Рятівника свого, Що звершив великі діяння в Єгипті,
Se olvidaron de Dios, su Salvador, quien había hecho cosas maravillosas en Egipto;
22 чудеса в землі Хамовій, дії страшні на морі Червоному.
obrando toda clase de milagros en la tierra de Cam, haciendo cosas maravillosas en el mar Rojo.
23 Він наказав би знищити їх, якби Мойсей, обранець Його, не став перед Ним у проломі, щоб відвернути гнів Його, аби Він не погубив [їх].
Y entonces dijo que iba a destruirlos, pero Moisés, su líder escogido, se colocó entre Dios y el pueblo para persuadirlo de nos destruirlos en su ira.
24 І знехтували вони Землею Бажаною, не повірили Його слову,
Más tarde el pueblo se rehusó a entrar a la tierra prometida; no confiaron en que Él cumpliría lo que había prometido.
25 і ремствували в шатрах своїх, і не слухали голосу Господа.
Hablaban en sus tiendas sobre el Señor, y se rehusaron a obedecer lo que les había ordenado.
26 Тоді Він простягнув руку Свою на них, щоб повалити їх в пустелі,
Entonces levantó su mano para hacerles una seria advertencia de que los destruiría en el desierto,
27 і розкидати нащадків їхніх поміж народами, і розсіяти їх по [чужих] землях.
que dispersaría a sus descendientes entre las naciones, mandándolos a países lejanos.
28 Вони пристали до Ваал-Пеора і їли жертви мертвим [богам].
Proclamaron fidelidad a Baal Peor, y comieron alimento sacrificado a los muertos.
29 І гнівили [Бога] вчинками своїми, тоді спалахнула серед них моровиця.
Provocaron al Señor con lo que hicieron, haciéndolo enojar, y una plaga cayó sobre ellos.
30 Постав Пінхас і вчинив суд, і моровиця припинилася.
Pero Finees tomó un lugar por el Señor e intervino, y la plaga se detuvo.
31 Це зараховано було йому в праведність з роду в рід, навіки.
Ha sido considerado como un hombre que vivió con rectitud desde entonces hasta ahora, durante todas las generaciones.
32 І розлютили Його при водах Мериви, і Мойсей зазнав через них лиха,
También hicieron airar al Señor en las aguas de Meribá, cuando las cosas se pusieron en contra de Moisés por culpa de ellos.
33 бо засмутили вони його дух, і він говорив нерозсудливо своїми вустами.
Lo hicieron enfurecer tanto que habló sin pensar en el calor del momento.
34 Вони не знищили народів, про які сказав їм Господь,
No destruyeron a los pueblos paganos como el Señor les había dicho,
35 але змішалися з народами й навчилися [діяти] за їхніми вчинками;
sino que en su lugar se unieron a ellos y adoptaron su estilo de vida.
36 служили ідолам їхнім, які стали для них пасткою.
Adoraron a sus ídolos paganos que se convirtieron en una trampa para ellos.
37 Приносили синів своїх і доньок у жертву бісам
Incluso rindieron en sacrificio a sus hijos e hijas a esos demonios.
38 і проливали невинну кров, кров своїх синів і доньок, яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським, і осквернилася земля кров’ю.
Derramaron sangre de niños inocentes, sus propios hijos, sacrificándolos a los dioses de Canaán. Al hacerlo, mancharon la tierra con sangre.
39 Вони стали нечистими через свої діяння, розпусно поводилися у своїх вчинках.
Incluso mancharon sus propias vidas con lo que hicieron: sus acciones fueron adulterio espiritual.
40 Тоді спалахнула лють Господа на народ Його, гидким став Йому спадок Його.
Por eso el Señor se airó con su pueblo, odió a aquellos que le pertenecían.
41 І віддав Він їх у руки народів, і ненависники їхні панували над ними.
Y los entregó a las naciones paganas. Estos pueblos que los odiaban ahora se convirtieron en sus dirigentes.
42 Вороги гнобили їх, і вони підкорилися під їхню руку.
Sus enemigos los dominaron y los doblegaron con su poder.
43 Він багато разів визволяв їх, але вони бунтували у своїх задумах і занурилися у гріхи свої.
El Señor los rescató repetidas veces, pero ellos continuaron con sus actos rebeldes, hasta que fueron destruidos por sus propios pecados.
44 Але Він зглянувся на скорботу їхню, коли почув їхнє волання,
Pero, a pesar de todo esto, el Señor fue movido por su sufrimiento; oyó sus lamentos quejumbrosos.
45 і згадав про Завіт Свій з ними, і змилувався через велике Своє милосердя.
Recordó el pacto que había hecho con ellos, y se contuvo por gran bondad y amor.
46 І викликав співчуття до них у тих, хто тримав їх у полоні.
Hizo que los pueblos que los habían capturado los trataran con misericordia.
47 Врятуй нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб прославити Твоє святе ім’я, піднесено співати Тобі хвалу.
¡Sálvanos, Señor, Dios nuestro! reúnenos nuevamente de entre todas las naciones, para que podamos agradecerte y hablar de lo maravilloso que eres.
48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, споконвіку й повіки! І нехай скаже увесь народ: «Амінь!» Алілуя!
¡Cuán grande es el Señor, el Dios de Israel, quien vive por siempre y para siempre! ¡Todo el mundo diga “Amén”! ¡Alaben al Señor!
