Псалми 106

1 Алілуя! Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!

2 Хто може виразити словами могутність Господа й сповістити всю хвалу Його?

3 Блаженні ті, хто стереже правосуддя, хто справедливо діє повсякчасно!

4 Згадай мене, Господи, заради прихильності до Свого народу, з’яви Себе мені в порятунку Твоєму,

5 щоб [міг я] побачити добробут обраних Тобою, радіти радістю за народ Твій, похвалитися разом зі спадком Твоїм.

6 Згрішили ми, як і предки наші, вчинили беззаконно, діяли нечестиво.

7 Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес, не пам’ятали величі милості Твоєї, але збунтувалися біля моря, моря Червоного.

8 Та Він все ж врятував їх заради Свого імені, щоб виявити Свою могутність.

9 Пригрозив Він морю Червоному, і висохло воно, і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі.

10 І врятував їх від руки ненависника, визволив від руки ворога.

11 Покрили води супротивників їхніх – жоден з них не лишився [живим].

12 Тоді повірили вони словам Його й заспівали Йому хвалу.

13 Та швидко забули Його діяння, не чекали на пораду від Нього.

14 Запалали пристрастю в пустелі й випробовували Бога в дикій землі.

15 Тоді Він задовольнив прохання їхнє, але послав виснаження їхнім душам.

16 Та вони позаздрили Мойсею у стані й Аарону, святому Господа.

17 Відкрилася земля, і поглинула Датана, і накрила все зборище Авірама.

18 Запалав вогонь серед їхнього зборища, полум’я пожерло нечестивих.

19 Вони зробили теля на Хориві й вклонилися істукану, вилитому з металу,

20 проміняли Славу свою на зображення бика, що їсть траву.

21 Забули Бога, Рятівника свого, Що звершив великі діяння в Єгипті,

22 чудеса в землі Хамовій, дії страшні на морі Червоному.

23 Він наказав би знищити їх, якби Мойсей, обранець Його, не став перед Ним у проломі, щоб відвернути гнів Його, аби Він не погубив [їх].

24 І знехтували вони Землею Бажаною, не повірили Його слову,

25 і ремствували в шатрах своїх, і не слухали голосу Господа.

26 Тоді Він простягнув руку Свою на них, щоб повалити їх в пустелі,

27 і розкидати нащадків їхніх поміж народами, і розсіяти їх по [чужих] землях.

28 Вони пристали до Ваал-Пеора і їли жертви мертвим [богам].

29 І гнівили [Бога] вчинками своїми, тоді спалахнула серед них моровиця.

30 Постав Пінхас і вчинив суд, і моровиця припинилася.

31 Це зараховано було йому в праведність з роду в рід, навіки.

32 І розлютили Його при водах Мериви, і Мойсей зазнав через них лиха,

33 бо засмутили вони його дух, і він говорив нерозсудливо своїми вустами.

34 Вони не знищили народів, про які сказав їм Господь,

35 але змішалися з народами й навчилися [діяти] за їхніми вчинками;

36 служили ідолам їхнім, які стали для них пасткою.

37 Приносили синів своїх і доньок у жертву бісам

38 і проливали невинну кров, кров своїх синів і доньок, яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським, і осквернилася земля кров’ю.

39 Вони стали нечистими через свої діяння, розпусно поводилися у своїх вчинках.

40 Тоді спалахнула лють Господа на народ Його, гидким став Йому спадок Його.

41 І віддав Він їх у руки народів, і ненависники їхні панували над ними.

42 Вороги гнобили їх, і вони підкорилися під їхню руку.

43 Він багато разів визволяв їх, але вони бунтували у своїх задумах і занурилися у гріхи свої.

44 Але Він зглянувся на скорботу їхню, коли почув їхнє волання,

45 і згадав про Завіт Свій з ними, і змилувався через велике Своє милосердя.

46 І викликав співчуття до них у тих, хто тримав їх у полоні.

47 Врятуй нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб прославити Твоє святе ім’я, піднесено співати Тобі хвалу.

48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, споконвіку й повіки! І нехай скаже увесь народ: «Амінь!» Алілуя!