Псалми 106
1 Алілуя! Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!
Alleluia. Give glory to the Lord, for he is good: for his mercy endureth for ever.
2 Хто може виразити словами могутність Господа й сповістити всю хвалу Його?
Who shall declare the powers of the Lord? who shall set forth all his praises?
3 Блаженні ті, хто стереже правосуддя, хто справедливо діє повсякчасно!
Blessed are they that keep judgment, and do justice at all times.
4 Згадай мене, Господи, заради прихильності до Свого народу, з’яви Себе мені в порятунку Твоєму,
Remember us, O Lord, in the favour of thy people: visit us with thy salvation.
5 щоб [міг я] побачити добробут обраних Тобою, радіти радістю за народ Твій, похвалитися разом зі спадком Твоїм.
That we may see the good of thy chosen, that we may rejoice in the joy of thy nation: that thou mayst be praised with thy inheritance.
6 Згрішили ми, як і предки наші, вчинили беззаконно, діяли нечестиво.
We have sinned with our fathers: we have acted unjustly, we have wrought iniquity.
7 Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес, не пам’ятали величі милості Твоєї, але збунтувалися біля моря, моря Червоного.
Our fathers understood not thy wonders in Egypt: they remembered not the multitude of thy mercies: And they provoked to wrath going up to the sea, even the Red Sea.
8 Та Він все ж врятував їх заради Свого імені, щоб виявити Свою могутність.
And he saved them for his own name’s sake: that he might make his power known.
9 Пригрозив Він морю Червоному, і висохло воно, і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі.
And he rebuked the Red Sea, and it was dried up: and he led them through the depths, as in a wilderness.
10 І врятував їх від руки ненависника, визволив від руки ворога.
And he saved them from the hand of them that hated them: and he redeemed them from the hand of the enemy.
11 Покрили води супротивників їхніх – жоден з них не лишився [живим].
And the water covered them that afflicted them: there was not one of them left.
12 Тоді повірили вони словам Його й заспівали Йому хвалу.
And they believed his words: and they sang his praises.
13 Та швидко забули Його діяння, не чекали на пораду від Нього.
They had quickly done, they forgot his works: and they waited not for his counsels.
14 Запалали пристрастю в пустелі й випробовували Бога в дикій землі.
And they coveted their desire in the desert: and they tempted God in the place without water.
15 Тоді Він задовольнив прохання їхнє, але послав виснаження їхнім душам.
And he gave them their request: and sent fulness into their souls.
16 Та вони позаздрили Мойсею у стані й Аарону, святому Господа.
And they provoked Moses in the camp, Aaron the holy one of the Lord.
17 Відкрилася земля, і поглинула Датана, і накрила все зборище Авірама.
The earth opened and swallowed up Dathan: and covered the congregation of Abiron.
18 Запалав вогонь серед їхнього зборища, полум’я пожерло нечестивих.
And a fire was kindled in their congregation: the flame burned the wicked.
19 Вони зробили теля на Хориві й вклонилися істукану, вилитому з металу,
They made also a calf in Horeb: and they adored the graven thing.
20 проміняли Славу свою на зображення бика, що їсть траву.
And they changed their glory into the likeness of a calf that eateth grass.
21 Забули Бога, Рятівника свого, Що звершив великі діяння в Єгипті,
They forgot God, who saved them, who had done great things in Egypt,
22 чудеса в землі Хамовій, дії страшні на морі Червоному.
Wondrous works in the land of Cham: terrible things in the Red Sea.
23 Він наказав би знищити їх, якби Мойсей, обранець Його, не став перед Ним у проломі, щоб відвернути гнів Його, аби Він не погубив [їх].
And he said that he would destroy them: had not Moses his chosen stood before him in the breach: To turn away his wrath, lest he should destroy them.
24 І знехтували вони Землею Бажаною, не повірили Його слову,
And they set at nought the desirable land. They believed not his word,
25 і ремствували в шатрах своїх, і не слухали голосу Господа.
And they murmured in their tents: they hearkened not to the voice of the Lord.
26 Тоді Він простягнув руку Свою на них, щоб повалити їх в пустелі,
And he lifted up his hand over them: to overthrow them in the desert;
27 і розкидати нащадків їхніх поміж народами, і розсіяти їх по [чужих] землях.
And to cast down their seed among the nations, and to scatter them in the countries.
28 Вони пристали до Ваал-Пеора і їли жертви мертвим [богам].
They also were initiated to Beelphegor: and ate the sacrifices of the dead.
29 І гнівили [Бога] вчинками своїми, тоді спалахнула серед них моровиця.
And they provoked him with their inventions: and destruction was multiplied among them.
30 Постав Пінхас і вчинив суд, і моровиця припинилася.
Then Phinees stood up, and pacified him: and the slaughter ceased.
31 Це зараховано було йому в праведність з роду в рід, навіки.
And it was reputed to him unto justice, to generation and generation for evermore.
32 І розлютили Його при водах Мериви, і Мойсей зазнав через них лиха,
They provoked him also at the waters of contradiction: and Moses was afflicted for their sakes:
33 бо засмутили вони його дух, і він говорив нерозсудливо своїми вустами.
Because they exasperated his spirit. And he distinguished with his lips.
34 Вони не знищили народів, про які сказав їм Господь,
They did not destroy the nations of which the Lord spoke unto them.
35 але змішалися з народами й навчилися [діяти] за їхніми вчинками;
And they were mingled among the heathens, and learned their works:
36 служили ідолам їхнім, які стали для них пасткою.
And served their idols, and it became a stumblingblock to them.
37 Приносили синів своїх і доньок у жертву бісам
And they sacrificed their sons, and their daughters to devils.
38 і проливали невинну кров, кров своїх синів і доньок, яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським, і осквернилася земля кров’ю.
And they shed innocent blood: the blood of their sons and of their daughters which they sacrificed to the idols of Chanaan. And the land was polluted with blood,
39 Вони стали нечистими через свої діяння, розпусно поводилися у своїх вчинках.
And was defiled with their works: and they went aside after their own inventions.
40 Тоді спалахнула лють Господа на народ Його, гидким став Йому спадок Його.
And the Lord was exceedingly angry with his people: and he abhorred his inheritance.
41 І віддав Він їх у руки народів, і ненависники їхні панували над ними.
And he delivered them into the hands of the nations: and they that hated them had dominion over them.
42 Вороги гнобили їх, і вони підкорилися під їхню руку.
And their enemies afflicted them: and they were humbled under their hands:
43 Він багато разів визволяв їх, але вони бунтували у своїх задумах і занурилися у гріхи свої.
Many times did he deliver them. But they provoked him with their counsel: and they were brought low by their iniquities.
44 Але Він зглянувся на скорботу їхню, коли почув їхнє волання,
And he saw when they were in tribulation: and he heard their prayer.
45 і згадав про Завіт Свій з ними, і змилувався через велике Своє милосердя.
And he was mindful of his covenant: and repented according to the multitude of his mercies.
46 І викликав співчуття до них у тих, хто тримав їх у полоні.
And he gave them unto mercies, in the sight of all those that had made them captives.
47 Врятуй нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб прославити Твоє святе ім’я, піднесено співати Тобі хвалу.
Save us, O Lord, our God: and gather us from among nations: That we may give thanks to thy holy name, and may glory in thy praise.
48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, споконвіку й повіки! І нехай скаже увесь народ: «Амінь!» Алілуя!
Blessed be the Lord the God of Israel, from everlasting to everlasting: and let all the people say: So be it, so be it.
