Псалми 106
1 Алілуя! Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!
Halleluja! Looft Jahweh, want Hij is goed En zijn genade duurt eeuwig!
2 Хто може виразити словами могутність Господа й сповістити всю хвалу Його?
Wie kan Jahweh’s machtige daden vermelden, En heel zijn glorie verkonden?
3 Блаженні ті, хто стереже правосуддя, хто справедливо діє повсякчасно!
Gelukkig hij, die de wet onderhoudt, En altijd het goede blijft doen!
4 Згадай мене, Господи, заради прихильності до Свого народу, з’яви Себе мені в порятунку Твоєму,
Wees ons indachtig, o Jahweh, Om uw liefde voor uw volk; Zoek ons op met uw heil,
5 щоб [міг я] побачити добробут обраних Тобою, радіти радістю за народ Твій, похвалитися разом зі спадком Твоїм.
Opdat wij het geluk uwer vrienden aanschouwen, Met uw blijde volk ons verblijden, Met uw erfdeel mogen roemen!
6 Згрішили ми, як і предки наші, вчинили беззаконно, діяли нечестиво.
Ach, wij hebben gezondigd met onze vaderen, Wij hebben misdreven en kwaad gedaan!
7 Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес, не пам’ятали величі милості Твоєї, але збунтувалися біля моря, моря Червоного.
Onze vaderen in Egypte Hebben al niet op uw wonderen gelet; En zonder aan uw talrijke gunsten te denken, Zich bij de Rode Zee tegen den Allerhoogste verzet!
8 Та Він все ж врятував їх заради Свого імені, щоб виявити Свою могутність.
Toch redde Hij hen om wille van zijn Naam, En om zijn almacht te tonen:
9 Пригрозив Він морю Червоному, і висохло воно, і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі.
Hij bedreigde de Rode Zee, ze liep droog, Hij leidde hen tussen de golven als door een uitgedroogd land.
10 І врятував їх від руки ненависника, визволив від руки ворога.
Hij redde hen uit de hand van hun haters, Verloste hen uit de macht van hun vijand;
11 Покрили води супротивників їхніх – жоден з них не лишився [живим].
De wateren spoelden over hun vijanden heen, En geen bleef er over!
12 Тоді повірили вони словам Його й заспівали Йому хвалу.
Toen sloegen ze geloof aan zijn woorden, En zongen zijn lof.
13 Та швидко забули Його діяння, не чекали на пораду від Нього.
Maar spoedig waren ze weer zijn werken vergeten, En wachtten zijn raadsbesluiten niet af;
14 Запалали пристрастю в пустелі й випробовували Бога в дикій землі.
Ze gaven zich in de woestijn aan hun gulzigheid over, En stelden God op de proef in de steppe.
15 Тоді Він задовольнив прохання їхнє, але послав виснаження їхнім душам.
Hij schonk hun wat ze Hem vroegen, Maar Hij liet ze er spoedig van walgen.
16 Та вони позаздрили Мойсею у стані й Аарону, святому Господа.
Daarna werden ze in hun kamp afgunstig op Moses, En op Aäron, aan Jahweh gewijd.
17 Відкрилася земля, і поглинула Датана, і накрила все зборище Авірама.
Maar de aarde spleet open, zwolg Datan in, En bedolf de bent van Abiram;
18 Запалав вогонь серед їхнього зборища, полум’я пожерло нечестивих.
Vuur verbrandde hun aanhang, Vlammen verteerden de bozen!
19 Вони зробили теля на Хориві й вклонилися істукану, вилитому з металу,
Dan maakten ze een kalf bij de Horeb, En wierpen zich voor een afgietsel neer;
20 проміняли Славу свою на зображення бика, що їсть траву.
Ze verruilden hun Glorie Voor het beeld van een grasvretend rund.
21 Забули Бога, Рятівника свого, Що звершив великі діяння в Єгипті,
Ze vergaten God, hun Verlosser Die grote dingen in Egypte had gedaan,
22 чудеса в землі Хамовій, дії страшні на морі Червоному.
Wonderwerken in het land van Cham, Ontzaglijke daden bij de Rode Zee.
23 Він наказав би знищити їх, якби Мойсей, обранець Його, не став перед Ним у проломі, щоб відвернути гнів Його, аби Він не погубив [їх].
En zeker had Hij hun verdelging beslist, Als Moses, zijn geliefde, er niet was geweest; Maar deze stelde zich tegen Hem in de bres, Om Hem te weerhouden, hen in zijn toorn te vernielen.
24 І знехтували вони Землею Бажаною, не повірили Його слову,
Later versmaadden ze het heerlijke land, En sloegen geen geloof aan zijn woord;
25 і ремствували в шатрах своїх, і не слухали голосу Господа.
Ze begonnen in hun tenten te morren, En luisterden niet naar Jahweh’s stem.
26 Тоді Він простягнув руку Свою на них, щоб повалити їх в пустелі,
Toen stak Hij zijn hand tegen hen op: Hij zou ze neerslaan in de woestijn,
27 і розкидати нащадків їхніх поміж народами, і розсіяти їх по [чужих] землях.
Hun zaad verstrooien onder de volken, Ze over vreemde landen verspreiden!
28 Вони пристали до Ваал-Пеора і їли жертви мертвим [богам].
Dan weer koppelden ze zich aan Báal-Peor, En aten de offers van levenloze wezens;
29 І гнівили [Бога] вчинками своїми, тоді спалахнула серед них моровиця.
Ze tergden Hem door hun gedrag, Zodat er een slachting onder hen woedde.
30 Постав Пінхас і вчинив суд, і моровиця припинилася.
Toen trad Pinechas op, om de misdaad te wreken, En de slachting hield op;
31 Це зараховано було йому в праведність з роду в рід, навіки.
Het werd hem tot verdienste gerekend, Van geslacht tot geslacht voor altijd.
32 І розлютили Його при водах Мериви, і Мойсей зазнав через них лиха,
Ook bij de wateren van Meriba hebben ze Hem getergd, En ging het Moses om hunnentwil slecht:
33 бо засмутили вони його дух, і він говорив нерозсудливо своїми вустами.
Want ze hadden zijn stemming verbitterd, Zodat hem onbezonnen woorden ontsnapten.
34 Вони не знищили народів, про які сказав їм Господь,
Ook verdelgden ze de volkeren niet, Zoals Jahweh het hun had bevolen;
35 але змішалися з народами й навчилися [діяти] за їхніми вчинками;
Maar ze vermengden zich met de heidenen, En leerden hun gewoonten aan:
36 служили ідолам їхнім, які стали для них пасткою.
Ze vereerden hun beelden, en die werden hun strik;
37 Приносили синів своїх і доньок у жертву бісам
Ze brachten hun zonen en dochters aan de goden ten offer;
38 і проливали невинну кров, кров своїх синів і доньок, яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським, і осквернилася земля кров’ю.
Ze gingen onschuldig bloed vergieten, Het bloed van hun zonen en dochters; Ze offerden het aan de beelden van Kanaän, En het land werd door hun bloedschuld ontwijd.
39 Вони стали нечистими через свої діяння, розпусно поводилися у своїх вчинках.
Zo bezoedelden ze zich door eigen maaksels, En dreven overspel met het werk hunner handen!
40 Тоді спалахнула лють Господа на народ Його, гидким став Йому спадок Його.
Toen werd Jahweh vergramd op zijn volk, En zijn erfdeel begon Hem te walgen:
41 І віддав Він їх у руки народів, і ненависники їхні панували над ними.
Hij leverde ze aan de heidenen uit, En hun haters werden hun meesters;
42 Вороги гнобили їх, і вони підкорилися під їхню руку.
Ze werden verdrukt door hun vijand, Moesten bukken onder hun macht.
43 Він багато разів визволяв їх, але вони бунтували у своїх задумах і занурилися у гріхи свої.
En al bracht Hij hun telkens verlossing, Ze bleven in hun opstand volharden! Maar werden ze door hun misdaad vermorzeld,
44 Але Він зглянувся на скорботу їхню, коли почув їхнє волання,
Dan zag Hij neer op hun nood, zodra Hij hun smeken vernam;
45 і згадав про Завіт Свій з ними, і змилувався через велике Своє милосердя.
Dan was Hij voor hen zijn verbond weer indachtig, Had deernis met hen naar zijn grote ontferming;
46 І викликав співчуття до них у тих, хто тримав їх у полоні.
Dan liet Hij hen genade vinden, Bij die hen hadden weggevoerd.
47 Врятуй нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб прославити Твоє святе ім’я, піднесено співати Тобі хвалу.
Ach, red ons Jahweh, onze God, En breng ons uit het land der heidenen samen: Opdat wij uw heilige Naam mogen danken, En uw heerlijkheid prijzen!
48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, споконвіку й повіки! І нехай скаже увесь народ: «Амінь!» Алілуя!
Gezegend zij Jahweh, Israëls God, van eeuwigheid tot eeuwigheid! Laat heel het volk het herhalen: Amen! Halleluja!
