Псалми 105
1 Славте Господа, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його!
| قَدِّمُوا الشُّكْرَ لِلرَّبِّ. ادْعُوا بِاسْمِهِ. عَرِّفُوا بِأَعْمَالِهِ بَيْنَ الشُّعُوبِ. | ١ |
2 Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його,
| غَنُّوا لَهُ، اشْدُوا لَهُ. حَدِّثُوا بِكُلِّ عَجَائِبِهِ. | ٢ |
3 хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа!
| تَبَاهَوْا بِاسْمِهِ الْقُدُّوسِ، لِتَفْرَحْ قُلُوبُ طَالِبِي الرَّبِّ. | ٣ |
4 Прагніть Господа й сили Його, шукайте обличчя Його завжди.
| اطْلُبُوا الرَّبَّ وَقُوَّتَهُ، الْتَمِسُوا وَجْهَهُ دَائِماً. | ٤ |
5 Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його.
| اذْكُرُوا عَجَائِبَهُ الَّتِي صَنَعَهَا، مُعْجِزَاتِهِ وَأَحْكَامَهُ الَّتِي نَطَقَ بِها. | ٥ |
6 О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці!
| يَا ذُرِّيَّةَ إِبْرَاهِيمَ عَبْدِهِ، يَا بَنِي يَعْقُوبَ الَّذِينَ اخْتَارَهُمْ. | ٦ |
7 Він – Господь, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі.
| هُوَ الرَّبُّ إِلَهُنَا، أَحْكَامُهُ تَمْلأُ الأَرْضَ كُلَّهَا. | ٧ |
8 Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, –
| لَمْ يَنْسَ عَهْدَهُ قَطُّ وَلَا وَعْدَهُ الَّذِي قَطَعَهُ إِلَى أَلْفِ جِيلٍ، | ٨ |
9 [Завіт], який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку.
| الْعَهْدَ الَّذِي أَبْرَمَهُ مَعَ إِبْرَاهِيمَ، وَالْقَسَمَ الَّذِي أَقْسَمَ بِهِ لإِسْحَاقَ. | ٩ |
10 Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля,
| ثُمَّ ثَبَّتَهُ لِيَعْقُوبَ فَرِيضَةً، وَلإِسْرَائِيلَ مِيثَاقاً أَبَدِيًّا، | ١٠ |
11 кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».
| قَائِلاً: «لَكَ أُعْطِي أَرْضَ كَنْعَانَ نَصِيبَ مِيرَاثٍ لَكُمْ». | ١١ |
12 Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній,
| إِذْ كَانُوا قِلَّةً بَعْدُ، نَفَراً ضَئِيلاً مُتَغَرِّبِينَ فِي الأَرْضِ. | ١٢ |
13 то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені.
| مُتَنَقِّلِينَ مِنْ أُمَّةٍ إِلَى أُمَّةٍ، وَمِنْ مَمْلَكَةٍ إِلَى أُخْرَى. | ١٣ |
14 Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям:
| فَلَمْ يَدَعْ أَيَّ إِنْسَانٍ يَظْلِمُهُمْ، بَلْ وَبَّخَ مُلُوكاً مِنْ أَجْلِهِمْ. | ١٤ |
15 «Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».
| قَائِلاً: «لَا تَمَسُّوا مُسَحَائِي، وَلَا تُؤْذُوا أَنْبِيَائِي». | ١٥ |
16 Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне.
| ثُمَّ أَفْشَى مَجَاعَةً فِي الأَرْضِ، وَقَطَعَ الْخُبْزَ قِوَامَ طَعَامِهِمْ. | ١٦ |
17 Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф.
| لَكِنَّهُ أَرْسَلَ أَمَامَهُمْ يُوسُفَ، فَبِيعَ عَبْداً. | ١٧ |
18 Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо,
| آذَوْا بِالْقُيُودِ قَدَمَيْهِ، وَبِالْحَدِيدِ طَوَّقُوا عُنُقَهُ. | ١٨ |
19 до того часу, поки не здійснилося сказане Господом, поки слово Господа не очистило його.
| إِلَى أَنْ تَحَقَّقَ تَفْسِيرُهُ لِلأَحْلامِ فِي أَوَانِهِ، وَبَرْهَنَتْ كَلِمَةُ الرَّبِّ صِدْقَهُ. | ١٩ |
20 Послав цар [слуг своїх] і розв’язав його; правитель народів звільнив його.
| فَأَرْسَلَ الْمَلِكُ وَأَطْلَقَهُ، حَاكِمُ الشَّعْبِ حَرَّرَهُ. | ٢٠ |
21 Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном,
| أَقَامَهُ سَيِّداً عَلَى قَصْرِهِ، وَمُتَسَلِّطاً عَلَى جَمِيعِ أَمْلاكِهِ. | ٢١ |
22 щоб він князів його міг стримувати на свій розсуд і старійшин його повчав.
| يَتَصَرَّفُ بِوُلاتِهِ حَسَبَ مَسَرَّتِهِ، وَيُلَقِّنُ شُيُوخَهُ الْحِكْمَةَ. | ٢٢ |
23 Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій.
| ثُمَّ جَاءَ إِسْرَائِيلُ إِلَى أَرْضِ مِصْرَ. تَغَرَّبَ يَعْقُوبُ فِي بَلَدِ حَامٍ. | ٢٣ |
24 І дуже розмножив [Бог] народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його,
| فَكَثَّرَ اللهُ شَعْبَهُ، وَجَعَلَهُ أَقْوَى مِنْ أَعْدَائِهِ، | ٢٤ |
25 чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.
| الَّذِينَ حَوَّلَ قُلُوبَهُمْ لِيُبْغِضُوا شَعْبَهُ، وَيَكِيدُوا لِعَبِيدِهِ. | ٢٥ |
26 Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі.
| عِنْدَئِذٍ أَرْسَلَ مُوسَى عَبْدَهُ وَهَارُونَ مُخْتَارَهُ. | ٢٦ |
27 Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій.
| فَأَجْرَيَا بَيْنَهُمْ آيَاتِهِ، وَصَنَعَا عَجَائِبَ فِي مِصْرَ. | ٢٧ |
28 Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову.
| بَعَثَ ظَلاماً، تَغَشَّتْ بِهِ الأَرْضُ، وَلَكِنَّ الْمِصْرِيِّينَ عَانَدُوا كَلِمَتَهُ. | ٢٨ |
29 Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них.
| حَوَّلَ مِيَاهَهُمْ إِلَى دَمٍ وَأَمَاتَ أَسْمَاكَهُمْ. | ٢٩ |
30 Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх [були вони].
| فَاضَتْ أَرْضُهُمْ ضَفَادِعَ حَتَّى بَلَغَتْ مَخَادِعَ مُلُوكِهِمْ. | ٣٠ |
31 Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх.
| أَمَرَ فَأَقْبَلَ الذُّبَابُ وَالْبَعُوضُ فَانْتَشَرَ فِي كُلِّ أَرْضِهِمْ | ٣١ |
32 Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню;
| أَمْطَرَ عَلَيْهِمْ بَرَداً وَأَلْهَبَ أَرْضَهُمْ بِالْبُرُوقِ. | ٣٢ |
33 він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї.
| ضَرَبَ كُرُومَهُمْ وَتِينَهُمْ، وَهَشَّمَ كُلَّ أَشْجَارِهِمْ | ٣٣ |
34 Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку!
| أَمَرَ، فَتَوَافَدَ الْجَرَادُ الطَّيَّارُ وَالزَّحَّافُ بِأَعْدَادٍ لَا تُحْصَى، | ٣٤ |
35 І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів.
| فَالْتَهَمَ كُلَّ عُشْبِ أَرْضِهِمْ، وَأَكَلَ ثِمَارَ حُقُولِهِمْ. | ٣٥ |
36 Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої.
| ثُمَّ قَتَلَ الرَّبُّ جَمِيعَ أَبْكَارِ أَرْضِهِمْ، أَوَائِلَ ثِمَارِ خُصُوبَتِهِمْ جَمِيعاً. | ٣٦ |
37 І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався.
| وَأَخْرَجَ شَعْبَهُ مُحَمَّلِينَ بِفِضَّةٍ وَذَهَبٍ، وَلَمْ يَتَعَثَّرْ فِي الْمَسِيرِ مِنْ عَشَائِرِهِمْ وَاحِدٌ. | ٣٧ |
38 Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.
| فَرِحَ أَهْلُ مِصْرَ بِخُرُوجِهِمْ لأَنَّ رُعْبَهُمْ غَلَبَ عَلَيْهِمْ. | ٣٨ |
39 Розгорнув [Бог] хмару, як покривало, [вдень], і вогонь, щоб світити вночі.
| نَشَرَ سَحَابَةً فَوْقَ شَعْبِهِ، غِطَاءً لَهُمْ، وَأَرْسَلَ نَاراً تُضِيءُ لَهُمْ لَيْلاً. | ٣٩ |
40 Просив [народ], і послав їм [Господь] перепілок і хлібом небесним наситив їх.
| طَلَبُوا طَعَاماً فَبَعَثَ لَهُمْ طُيُورَ السَّلْوَى وَمِنْ خُبْزِ السَّمَاءِ أَشْبَعَهُمْ. | ٤٠ |
41 Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.
| فَلَقَ الصَّخْرَةَ وَفَجَّرَ مِنْهَا الْمِيَاهَ، فَجَرَتْ فِي الصَّحْرَاءِ كَأَنَّهَا نَهْرٌ. | ٤١ |
42 Бо згадав Він слово Своє святе, [що дав] Авраамові, слузі Своєму.
| لأَنَّهُ ذَكَرَ كَلِمَتَهُ الْمُقَدَّسَةَ الَّتِي وَعَدَ بِها إِبْرَاهِيمَ عَبْدَهُ. | ٤٢ |
43 І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним.
| وَهَكَذَا أَخْرَجَ شَعْبَهُ مِنْ مِصْرَ بِابْتِهَاجٍ وَمُخْتَارِيهِ بِتَرَانِيمِ الظَّفَرِ. | ٤٣ |
44 Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої,
| وَوَهَبَهُمْ أَرَاضِيَ الأُمَمِ، فَامْتَلَكُوا غَلَّاتٍ تَعِبَتْ فِيهَا شُعُوبٌ أُخْرَى. | ٤٤ |
45 щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!
| لِيُمَارِسُوا فَرَائِضَهُ وَيُطِيعُوا شَرَائِعَهُ. هَلِّلُويَا. | ٤٥ |
