Псалми 103
1 [Псалом] Давида. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє [прослав] святе ім’я Його!
Von David. / Preise Jahwe, o meine Seele, / Und all mein Innres seinen heiligen Namen!
2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай усіх добрих діянь Його!
Preise Jahwe, o meine Seele, / Und vergiß nicht all seiner Segenstaten!
3 Він прощає всі беззаконня твої, зцілює всі твої хвороби,
Er vergibt dir all deine Missetat, / Schafft all deiner Krankheit Heilung.
4 визволяє від безодні смерті життя твоє; Хто вінчає тебе милістю й щедротами,
Er erlöset dein Leben vom Tode, / Krönt dich mit Huld und Erbarmen.
5 задовольняє бажання твої добром – [тоді] оновлюється, немов орел, юність твоя.
Er sättigt dein Alter mit Gutem, / So daß deine Jugend sich wieder erneut / Wie eines Adlers Gefieder.
6 Господь творить справедливість і правосуддя всім пригніченим.
Heilstaten vollführet Jahwe, / Recht schafft er allen Bedrückten.
7 Він показав шляхи Свої Мойсею і діяння Свої – синам Ізраїлевим.
Mose tat er seine Wege kund, / Israels Söhnen sein herrliches Tun.
8 Милостивий і милосердний Господь, довготерпеливий і щедрий на доброту.
Barmherzig und gnädig ist Jahwe, / Langmütig und reich an Huld.
9 Він не буде постійно вести судову суперечку й [гнів] триматиме не вічно.
Er hat nicht für immer gehadert / Und nicht auf ewig gezürnt.
10 Не за нашими гріхами Він вчинив нам і віддячив нам не так, як ми заслужили нашими переступами.
Nicht nach unsern Sünden hat er uns gelohnt, / Uns nicht vergolten nach unsern Vergehn.
11 Адже як високо небо над землею, так звеличилася милість Його над тими, хто Його боїться.
Sondern so hoch der Himmel ist über der Erde, / So mächtig war seine Huld bei den Frommen.
12 Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас наші беззаконня.
So weit der Osten vom Westen ist, / Hat er unsre Frevel von uns entfernt.
13 Як милує батько синів, так милує Господь тих, хто боїться Його.
Wie sich ein Vater der Kinder erbarmt, / Hat Jahwe sich stets erbarmt seiner Frommen.
14 Бо Він знає нашу сутність, пам’ятає, що ми – порох.
Er weiß ja, wie schwach wir sind, / Er gedenket daran: wir sind Staub.
15 Дні людини – немов трава; як цвіт польовий, так цвіте вона.
Eines Sterblichen Tage sind wie Gras, / Wie des Feldes Blume, so blüht er.
16 Як тільки вітер пронесеться над ним, не стане його, і більше не впізнає його місце, [де він ріс].
Fährt über sie ein Windstoß, so ist sie dahin, / Und es kennt sie nicht mehr ihre Stätte.
17 А милість Господа споконвіку й навіки над тими, хто боїться Його, і праведність Його – на синах синів,
Doch Jahwes Gnade erzeigt sich auf ewig an seinen Frommen, / Seine Treue erfahren in jedem Geschlecht
18 що бережуть Його Завіт і пам’ятають настанови Його, щоб їх виконувати.
Alle, die seinen Bund bewahren / Und seiner Gebote gedenken, sie zu erfüllen.
19 Господь на небесах утвердив престол Свій, і Царство Його панує над усім.
Jahwe hat seinen Thron im Himmel errichtet, / Sein Königtum herrscht über alles.
20 Благословіть Господа, ангели Його, могутні силою, що виконують сказане Ним, слухаючись голосу Його слова!
Preist Jahwe, ihr seine Engel, / Ihr Helden an Kraft, die ihr sein Gebot vollführt, / Indem ihr dem Ruf seines Wortes gehorcht!
21 Благословіть Господа, усі воїнства Його, слуги Його, що виконують Його волю!
Preist Jahwe, ihr seine Heere alle, / Seine Diener, die ihr seinen Willen vollstreckt!
22 Прославте Господа, усі діяння Його, на всіх місцях Його панування! Благослови, душе моя, Господа!
Preist Jahwe, ihr seine Werke all, / An jedem Ort seines Herrschaftsgebiets! / Preise Jahwe auch meine Seele!
