Псалми 103
1 [Псалом] Давида. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє [прослав] святе ім’я Його!
Min Sjæl! lov Herren, og alt det, som i mig er, love hans hellige Navn.
2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай усіх добрих діянь Його!
Min Sjæl! lov Herren og glem ikke alle hans Velgerninger,
3 Він прощає всі беззаконня твої, зцілює всі твої хвороби,
ham, som forlader dig alle dine Misgerninger; ham, som læger alle dine Sygdomme;
4 визволяє від безодні смерті життя твоє; Хто вінчає тебе милістю й щедротами,
ham, som genløser dit Liv fra Graven; ham, som kroner dig med Miskundhed og Barmhjertighed;
5 задовольняє бажання твої добром – [тоді] оновлюється, немов орел, юність твоя.
ham, som mætter din Sjæl med det gode, at du bliver ung igen som Ørnen.
6 Господь творить справедливість і правосуддя всім пригніченим.
Herren øver Retfærdighed og Ret for alle fortrykte.
7 Він показав шляхи Свої Мойсею і діяння Свої – синам Ізраїлевим.
Han lod Mose vide sine Veje, Israels Børn sine Gerninger.
8 Милостивий і милосердний Господь, довготерпеливий і щедрий на доброту.
Herren er barmhjertig og naadig, langmodig og af megen Miskundhed.
9 Він не буде постійно вести судову суперечку й [гнів] триматиме не вічно.
Han skal ikke bestandig gaa i Rette, ej heller beholde Vrede evindelig.
10 Не за нашими гріхами Він вчинив нам і віддячив нам не так, як ми заслужили нашими переступами.
Han har ikke gjort imod os efter vore Synder og ikke betalt os efter vore Misgerninger.
11 Адже як високо небо над землею, так звеличилася милість Його над тими, хто Його боїться.
Thi saa høj Himmelen er over Jorden, har hans Miskundhed været mægtig over dem, som frygte ham.
12 Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас наші беззаконня.
Saa langt som Østen er fra Vesten, har han ladet vore Overtrædelser være langt fra os.
13 Як милує батько синів, так милує Господь тих, хто боїться Його.
Ligesom en Fader forbarmer sig over Børn, saa forbarmer Herren sig over dem, som frygte ham.
14 Бо Він знає нашу сутність, пам’ятає, що ми – порох.
Thi han kender vor Skabning, han kommer i Hu, at vi ere Støv.
15 Дні людини – немов трава; як цвіт польовий, так цвіте вона.
Et Menneskes Dage ere som Græs; som et Blomster paa Marken, saa blomstrer han.
16 Як тільки вітер пронесеться над ним, не стане його, і більше не впізнає його місце, [де він ріс].
Naar et Vejr farer over det, da er det ikke mere, og dets Sted kender det ikke længere.
17 А милість Господа споконвіку й навіки над тими, хто боїться Його, і праведність Його – на синах синів,
Men Herrens Miskundhed er fra Evighed og indtil Evighed over dem, som frygte ham, og hans Retfærdighed med Børnebørn,
18 що бережуть Його Завіт і пам’ятають настанови Його, щоб їх виконувати.
med dem, som holde hans Pagt, og med dem, som komme hans Befalinger i Hu for at gøre derefter.
19 Господь на небесах утвердив престол Свій, і Царство Його панує над усім.
Herren har befæstet sin Trone i Himmelen, og hans Rige behersker alt.
20 Благословіть Господа, ангели Його, могутні силою, що виконують сказане Ним, слухаючись голосу Його слова!
Lover Herren, I hans Engle! I vældige i Magt, som udrette hans Ord, idet I høre paa hans Ords Røst!
21 Благословіть Господа, усі воїнства Його, слуги Його, що виконують Його волю!
Lover Herren, alle hans Hærskarer! I hans Tjenere, som gøre hans Villie!
22 Прославте Господа, усі діяння Його, на всіх місцях Його панування! Благослови, душе моя, Господа!
Lover Herren, I hans Gerninger alle til Hobe! i alle hans Herredømmes Steder: Min Sjæl, lov Herren!
