Псалми 102

1 Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль. Господи, почуй мою молитву, і нехай дійде до Тебе мій зойк.

2 Не ховай від мене Твого обличчя у день, коли мені тісно, нахили до мене вухо Твоє. Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно.

3 Бо дні мої щезли, мов дим, і кості мої обгоріли, наче купа золи.

4 Немов витоптана трава, висохло серце моє, так що я забуваю їсти свій хліб.

5 Від голосу мого зітхання прилипли кості мої до тіла.

6 Я уподібнився до сича в пустелі, став немов пугач на руїнах.

7 Не сплю, став наче птах, що самотньо [сидить] на даху.

8 Щодня вороги мої ганьблять мене, неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття.

9 Я їм попіл замість хліба й питво моє зі сльозами змішую

10 через гнів Твій і лють, бо Ти підняв мене й кинув додолу.

11 Дні мої – немов нахилена тінь, я сохну, наче трава.

12 А Ти, Господи, житимеш повіки, і пам’ять про Тебе – із роду в рід.

13 Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо настав час помилувати його, бо прийшла пора.

14 Адже слуги Твої уподобали [навіть] каміння його, і милим став для них його пил.

15 Тоді будуть боятися народи імені Господа, і всі царі землі – слави Твоєї.

16 Бо відбудує Господь Сіон, з’явиться Він у славі Своїй.

17 Зглянеться на молитву нужденних і не знехтує благаннями їхніми.

18 Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, і народ майбутнього прославлятиме Господа.

19 Бо Він поглянув із висот святині Своєї, Господь із небес подивився на землю,

20 щоб почути стогони в’язня й звільнити приречених на смерть,

21 щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа й хвалу Його – в Єрусалимі,

22 коли зберуться народи й царства разом, щоб служити Господеві.

23 Він виснажив силу мою в дорозі, скоротив мої дні.

24 Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, Той, Чиї роки – із роду в рід.

25 На початку Ти заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.

26 Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться, і Ти поміняєш їх, немов [старі] шати, і вони зміняться.

27 Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні.

28 Сини рабів Твоїх житимуть, і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».