Псалми 10
1 Чому, Господи, Ти стоїш осторонь, ховаєш Себе [від нас] у часи скорботні?
Why standest thou afar off, O LORD? why hidest thou thyself in times of trouble?
2 Нечестивий пихато переслідує пригніченого – нехай сам потрапить у задумані ним каверзи!
The wicked in his pride doth persecute the poor: let them be taken in the devices that they have imagined.
3 Бо хизується нечестивий пристрастями душі своєї і жадібний ганьбить, зневажає Господа.
For the wicked boasteth of his heart’s desire, and blesseth the covetous, whom the LORD abhorreth.
4 Зухвало нехтує нечестивець тим, щоб Господа шукати, немає [місця для] Бога в жодному його підступному задумі.
The wicked, through the pride of his countenance, will not seek after God: God is not in all his thoughts.
5 Його справи йдуть успішно повсякчас, [занадто] високі для нього закони справедливості Твоєї, глузує він з усіх супротивників своїх.
His ways are always grievous; thy judgments are far above out of his sight: as for all his enemies, he puffeth at them.
6 Говорить він у серці своєму: «Не похитнуся, ніколи лихо мене не спіткає!»
He hath said in his heart, I shall not be moved: for I shall never be in adversity.
7 Його вуста наповнені прокляттям, підступом і пригніченням, під язиком у нього лихо й сваволя.
His mouth is full of cursing and deceit and fraud: under his tongue is mischief and vanity.
8 Залягає він у засідку [біля] огороджених поселень, у глухих місцевостях вбиває невинного, очі його стежать за вбогим.
He sitteth in the lurking places of the villages: in the secret places doth he murder the innocent: his eyes are secretly set against the poor.
9 Чатує у схованці, немов лев у лігві; чигає, щоб схопити пригніченого; хапає бідаря, тягнучи його у свої сіті.
He lieth in wait secretly as a lion in his den: he lieth in wait to catch the poor: he doth catch the poor, when he draweth him into his net.
10 Понівечений, він згинається й падає, і могутність [нечестивця] вражає знедолених і нещасних.
He croucheth, and humbleth himself, that the poor may fall by his strong ones.
11 Говорить [безбожний] у своєму серці: «Бог забув, Він сховав обличчя Своє, повік не побачить [цього]».
He hath said in his heart, God hath forgotten: he hideth his face; he will never see it.
12 Повстань, Господи! Здійми руку Твою, Боже! Не забувай пригнічених!
Arise, O LORD; O God, lift up thy hand: forget not the humble.
13 Чому нехтує Богом нечестивий, говорить у своєму серці, що не відплатиш Ти [за зло]?
Why doth the wicked despise God? he hath said in his heart, Thou wilt not require it.
14 Але ж Ти бачиш! На утиск і гніт Ти уважно дивишся, щоб рукою Своєю покарати [винного]. Убогий Тобі ввіряється, Ти помічник сироті.
Thou hast seen it; for thou beholdest mischief and spite, to repay it with thy hand: the poor committeth himself to thee; thou art the helper of the fatherless.
15 Зламай же плече нечестивому й злому, відплати за його беззаконня так, щоб не знайшлося [нічого після нього].
Break thou the arm of the wicked and the evil man: seek out his wickedness till thou shalt find none.
16 Господь – Цар на віки вічні, згинуть народи [чужі] із землі Його.
The LORD is King for ever and ever: the heathen have perished out of his land.
17 Бажання бідних Ти чуєш, Господи, підтримуєш їхні серця, схиляєш вухо Своє [до їхнього зойку],
LORD, thou hast heard the desire of the humble: thou wilt prepare their heart, thou wilt cause thy ear to hear:
18 щоб здійснити правосуддя для сироти й пригніченого, щоб [смертна] людина не наводила більше жаху на землі.
To judge the fatherless and the oppressed, that the man of the earth may no more oppress.
