Від Матвія 9
1 [Ісус] сів у човен та, перепливши [море], прибув до Свого міста.
Og han gikk i båten og fór over og kom til sin egen by.
2 І ось до Нього принесли паралізованого, що лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: «Не бійся, сину! Прощаються тобі гріхи твої!»
Og se, de førte til ham en mann som var verkbrudden, og som lå på en seng; og da Jesus så deres tro, sa han til den verkbrudne: Vær frimodig, sønn! dine synder er dig forlatt.
3 Але деякі книжники почали говорити між собою: «Він богохульствує!»
Og se, nogen av de skriftlærde sa ved sig selv: Denne spotter Gud.
4 Тоді Ісус, знаючи їхні думки, сказав: «Чому ви думаєте погано у ваших серцях?
Da Jesus så deres tanker, sa han: Hvorfor tenker I så ondt i eders hjerter?
5 Що легше сказати: „Прощаються твої гріхи!“чи „Встань і ходи!“?
For hvad er lettest, enten å si: Dine synder er dig forlatt, eller å si: Stå op og gå?
6 Але щоб ви знали: Син Людський має владу на землі прощати гріхи». Тоді сказав паралізованому: «Встань, візьми свою постіль та йди додому!»
Men forat I skal vite at Menneskesønnen har makt på jorden til å forlate synder - da sier han til den verkbrudne: Stå op og ta din seng og gå hjem til ditt hus!
7 І, вставши, чоловік пішов додому.
Og han stod op og gikk hjem til sitt hus.
8 Побачивши це, натовп злякався й почав прославляти Бога, Який дав людям таку владу.
Men da folket så det, blev de forferdet og priste Gud, som hadde gitt mennesker en sådan makt.
9 Коли Ісус повертався звідти, то побачив чоловіка, на ім’я Матвій, що сидів при збиранні мита, і сказав йому: «Іди за Мною!» Той, вставши, пішов за Ісусом.
Og da Jesus gikk videre derfra, så han en mann ved navn Matteus sitte på tollboden; og han sa til ham: Følg mig! Og han stod op og fulgte ham.
10 І коли [Ісус] сидів за столом у домі [Матвія], то прийшло багато митників та грішників і їли разом з Ісусом та Його учнями.
Og det skjedde da han satt til bords i hans hus, se, da kom mange toldere og syndere og satt til bords med Jesus og hans disipler.
11 Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: ―Чому ваш Учитель їсть разом із митниками й грішниками?
Og da fariseerne så det, sa de til hans disipler: Hvorfor eter eders mester med toldere og syndere?
12 [Ісус] же, почувши це, відповів: ―Не здорові потребують лікаря, а хворі.
Men da Jesus hørte det, sa han: De friske trenger ikke til læge, men de som har ondt.
13 Ідіть же й навчіться, що значить: «Милосердя хочу, а не жертви». Бо Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників.
Men gå bort og lær hvad det er: Jeg har lyst til barmhjertighet og ikke til offer. For jeg er ikke kommet for å kalle rettferdige, men for å kalle syndere.
14 Тоді прийшли до Нього Іванові учні й запитали: ―Чому ми та фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять?
Da kom Johannes' disipler til ham og sa: Hvorfor faster vi og fariseerne så meget, men dine disipler faster ikke?
15 Ісус відповів: ―Чи можете друзів нареченого змусити постити, доки наречений з ними? Але настануть дні, коли наречений забереться від них, і тоді поститимуть.
Og Jesus sa til dem: Kan vel brudesvennene sørge så lenge brudgommen er hos dem? Men de dager skal komme da brudgommen blir tatt fra dem, og da skal de faste.
16 Ніхто ж не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка з неї збіжиться та відірве з одежі, і діра стає ще більшою.
Ingen setter en lapp av ukrympet tøi på et gammelt klædebon; for lappen river med sig et stykke av klædebonet, og riften blir verre.
17 Ніхто не наливає молодого вина в старі бурдюки, адже бурдюки розірвуться – і вино виллється, а бурдюки пропадуть. Молоде вино вливають у нові бурдюки – і збережеться й одне, і друге.
Heller ikke fyller de ny vin i gamle skinnsekker; ellers revner sekkene, og vinen spilles, og sekkene ødelegges; men de fyller ny vin i nye skinnsekker, så blir begge deler berget.
18 Коли [Ісус] казав їм це, ось прийшов один із керівників [синагоги], вклонився Йому та сказав: «Моя донька тільки що померла, але прийди та поклади на неї Свою руку – і вона оживе».
Mens han talte dette til dem, se, da kom en synagoge-forstander og falt ned for ham og sa: Min datter er nettop død; men kom og legg din hånd på henne, så vil hun leve.
19 Піднявшись, Ісус з учнями пішли за ним.
Og Jesus stod op og fulgte ham, og hans disipler gikk med.
20 І ось одна жінка, яка дванадцять років страждала на кровотечу, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одежі,
Og se, en kvinne som hadde hatt blodsott i tolv år, trådte til bakfra og rørte ved det ytterste av hans klædebon;
21 бо вона говорила сама собі: «Якщо хоч доторкнуся до Його одежі, то одужаю!».
for hun sa ved sig selv: Kan jeg bare få røre ved hans klædebon, så blir jeg helbredet.
22 Ісус же, повернувшись, побачив її та сказав: «Не бійся, донько! Твоя віра врятувала тебе». І жінка одразу була зцілена.
Men han vendte sig om, og da han så henne, sa han: Vær frimodig, datter! din tro har frelst dig. Og kvinnen blev helbredet fra samme stund.
23 Коли Ісус прийшов у дім керівника [синагоги, ] то побачив там сопілкарів та засмучених людей.
Og da Jesus kom inn i synagoge-forstanderens hus og så fløitespillerne og hopen som larmet, sa han til dem:
24 Він сказав їм: «Вийдіть, бо дівчинка не померла, а спить». Але вони почали глузувати з Нього.
Gå bort! Piken er ikke død; hun sover. Og de lo ham ut.
25 Коли ж натовп вивели, [Ісус] зайшов [до кімнати], узяв дівчинку за руку, і вона встала.
Men da han hadde drevet hopen ut, gikk han inn og tok henne ved hånden; og piken stod op.
26 Звістка про це розійшлася по всій тій країні.
Og ryktet om dette kom ut i hele landet deromkring.
27 Коли Ісус вийшов звідти, за Ним пішли двоє сліпих, які кричали: ―Змилуйся над нами, Сину Давидів!
Og da Jesus gikk derfra, fulgte der ham to blinde, som ropte: Miskunn dig over oss, du Davids sønn!
28 Коли ж Він увійшов у дім, сліпі підійшли до Нього, і Ісус запитав їх: ―Вірите, що Я можу це зробити? ―Так, Господи, – відповіли вони.
Og da han var kommet inn i huset, gikk de blinde til ham og Jesus sa til dem: Tror I at jeg kan gjøre dette? De sa til ham: Ja, Herre!
29 Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, кажучи: ―За вірою вашою нехай станеться вам!
Da rørte han ved deres øine og sa: Det skje eder efter eders tro!
30 І їхні очі відкрилися. Ісус же суворо застеріг їх, кажучи: ―Дивіться, щоб ніхто не довідався!
Og deres øine blev oplatt. Og Jesus talte strengt til dem og sa: Se til at ingen får vite det!
31 Але вони, вийшовши, розповідали про Нього всюди по тій країні.
Men de gikk ut og utbredte ryktet om ham i hele landet deromkring.
32 Коли ж вони виходили, то ось привели до Нього німого чоловіка, який був біснуватим.
Da nu disse gikk bort, se, da førte de til ham et stumt menneske, som var besatt.
33 Як тільки демон вийшов, [німий] чоловік заговорив; і весь натовп дивувався кажучи: «Ніколи такого не траплялося в Ізраїлі».
Og da den onde ånd var drevet ut, talte den stumme. Og folket undret sig og sa: Aldri har slikt vært sett i Israel.
34 Але фарисеї казали: «Він виганяє демонів [силою] володаря демонів».
Men fariseerne sa: Det er ved de onde ånders fyrste han driver de onde ånder ut.
35 Ісус ходив через усі міста та села й навчав у їхніх синагогах, проповідуючи Добру Звістку Царства [Небесного]. Він зцілював усі хвороби та недуги.
Og Jesus gikk omkring i alle byene og landsbyene og lærte folket i deres synagoger og forkynte evangeliet om riket og helbredet all sykdom og all skrøpelighet.
36 Побачивши людей, [Ісус] змилосердився над ними, тому що вони були втомлені та безпорадні, як вівці, що не мають пастуха.
Og da han så folket, ynkedes han inderlig over dem; for de var ille medfarne og forkomne, lik får som ikke har hyrde.
37 Тоді Він промовив до своїх учнів: «Жнива насправді великі, а робітників мало,
Da sa han til sine disipler: Høsten er stor, men arbeiderne få;
38 тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої».
bed derfor høstens herre at han vil drive arbeidere ut til sin høst!
