Від Матвія 9
1 [Ісус] сів у човен та, перепливши [море], прибув до Свого міста.
Jezi moute nan kannòt la, li tounen lòt bò lanmè a ankò, nan lavil kote l' te ye a.
2 І ось до Нього принесли паралізованого, що лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: «Не бійся, сину! Прощаються тобі гріхи твої!»
Se konsa, yo pote ba li yon nonm paralize kouche sou yon kabann. Jezi wè jan moun yo te gen konfyans nan li, li di nonm paralize a: Pran kouraj, pitit mwen, peche ou yo padonnen.
3 Але деякі книжники почали говорити між собою: «Він богохульствує!»
Lè sa a, kèk dirèktè lalwa di nan kè yo: Nonm sa a ap pale mal sou Bondye.
4 Тоді Ісус, знаючи їхні думки, сказав: «Чому ви думаєте погано у ваших серцях?
Men, Jezi te gen tan konnen sa ki t'ap pase nan tèt yo. Li di yo: Poukisa n'ap fè move lide konsa nan tèt nou?
5 Що легше сказати: „Прощаються твої гріхи!“чи „Встань і ходи!“?
Kisa ki pi fasil pou m' di: Peche ou yo padonnen, osinon: Leve mache?
6 Але щоб ви знали: Син Людський має владу на землі прощати гріхи». Тоді сказав паралізованому: «Встань, візьми свою постіль та йди додому!»
Enben, m'ap fè nou konnen mwen menm, Moun Bondye voye nan lachè a, mwen gen pouvwa sou latè pou m' padonnen peche. Li vire, li di nonm paralize a: Leve kanpe, pran kabann ou, ale lakay ou.
7 І, вставши, чоловік пішов додому.
Nonm lan leve kanpe vre, li ale lakay li.
8 Побачивши це, натовп злякався й почав прославляти Бога, Який дав людям таку владу.
Lè moun yo wè sa, yo tout te pè, yo fè lwanj Bondye dapre li te bay lèzòm kalite pouvwa sa a.
9 Коли Ісус повертався звідти, то побачив чоловіка, на ім’я Матвій, що сидів при збиранні мита, і сказав йому: «Іди за Мною!» Той, вставши, пішов за Ісусом.
Jezi kite kote l' te ye a. Antan li t'ap pase konsa, li wè yon nonm yo te rele Matye ki te chita nan biwo kontribisyon an. Jezi di l' konsa: Swiv mwen. Matye annik leve, li swiv Jezi.
10 І коли [Ісус] сидів за столом у домі [Матвія], то прийшло багато митників та грішників і їли разом з Ісусом та Його учнями.
Pita, Jezi t'ap manje nan kay la. Te gen anpil pèseptè kontribisyon ak moun k'ap fè sa ki mal ki te vin chita sou tab avè l' ansanm ak disip li yo.
11 Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: ―Чому ваш Учитель їсть разом із митниками й грішниками?
Farizyen yo wè sa, yo di disip li yo: Poukisa Mèt nou an ap manje konsa ak pèseptè kontribisyon ansanm ak moun k'ap fè sa ki mal yo?
12 [Ісус] же, почувши це, відповів: ―Не здорові потребують лікаря, а хворі.
Jezi tande sa, li di yo: Si yon moun ansante, li pa bezwen dòktè. Se moun malad ki bezwen dòktè.
13 Ідіть же й навчіться, що значить: «Милосердя хочу, а не жертви». Бо Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників.
Ale non, chache konprann sans pawòl sa yo ki nan Liv la: Mwen vle pou nou gen kè sansib. Mwen pa bezwen bèt n'ap ofri pou touye pou mwen yo. Paske, mwen pa vin rele moun k'ap mache dwat devan Bondye, men moun k'ap fè sa ki mal yo.
14 Тоді прийшли до Нього Іванові учні й запитали: ―Чому ми та фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять?
Disip Jan Batis yo pwoche bò kot Jezi, yo di li: Nou menm ak farizyen yo, nou fè jèn. Men, poukisa disip ou yo pa fè jèn tou?
15 Ісус відповів: ―Чи можете друзів нареченого змусити постити, доки наречений з ними? Але настануть дні, коли наречений забереться від них, і тоді поститимуть.
Jezi reponn yo: Eske zanmi yon nonm k'ap marye kapab nan lapenn toutotan nonm k'ap marye a la ak yo? Non, pa vre? Men, lè lè a va rive pou l' pa nan mitan yo ankò, se lè sa a y'a fè jèn.
16 Ніхто ж не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка з неї збіжиться та відірве з одежі, і діра стає ще більшою.
Pesonn pa pyese yon vye rad ak yon moso twal nèf. Paske, pyès nèf la va pati ak moso nan rad la. Lè sa a, rad la chire pi mal.
17 Ніхто не наливає молодого вина в старі бурдюки, адже бурдюки розірвуться – і вино виллється, а бурдюки пропадуть. Молоде вино вливають у нові бурдюки – і збережеться й одне, і друге.
Konsa tou, yo pa mete diven ki fenk fèt nan vye veso fèt an po. Si ou fè sa, veso an po yo gen pou pete, diven an gen pou koule atè; epi ou pèdi veso yo tou. Men, yo mete diven ki fèk fèt nan veso an po ki fenk fèt tou. Konsa, ni diven an ni veso an po yo ap byen konsève.
18 Коли [Ісус] казав їм це, ось прийшов один із керівників [синагоги], вклонився Йому та сказав: «Моя донька тільки що померла, але прийди та поклади на неї Свою руку – і вона оживе».
Antan Jezi t'ap pale konsa ak moun yo, yonn nan chèf jwif yo vin rive, li mete ajenou devan Jezi. Li di li: Pitit fi mwen an fèk mouri. Men, vin mete men ou sou li pou li ka viv.
19 Піднявшись, Ісус з учнями пішли за ним.
Jezi leve, li swiv nonm lan. Disip li yo te ale avè l' tou.
20 І ось одна жінка, яка дванадцять років страждала на кровотечу, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одежі,
Lè sa a, yon fanm ki te malad pwoche pa dèyè Jezi. Li te gen pèdisyon depi douzan. Li manyen rebò rad Jezi a,
21 бо вона говорила сама собі: «Якщо хоч доторкнуся до Його одежі, то одужаю!».
paske li t'ap di nan kè l': Si m' ka manyen rad li sèlman, m'a geri.
22 Ісус же, повернувшись, побачив її та сказав: «Не бійся, донько! Твоя віра врятувала тебе». І жінка одразу була зцілена.
Jezi vire tèt li, li wè fanm lan. Li di l' konsa: Pran kouraj, mafi. Konfyans ou nan Bondye ap geri ou. Menm lè a, fanm lan geri.
23 Коли Ісус прийшов у дім керівника [синагоги, ] то побачив там сопілкарів та засмучених людей.
Lè Jezi rive kay chèf la, li wè mizisyen yo ki t'ap pare pou lantèman an, ansanm ak yon foul moun ki t'ap fè anpil bri.
24 Він сказав їм: «Вийдіть, бо дівчинка не померла, а спить». Але вони почали глузувати з Нього.
Jezi di yo: Tout moun, soti. Tifi a pa mouri. Se dòmi l'ap dòmi. Yo pran pase l' nan betiz.
25 Коли ж натовп вивели, [Ісус] зайшов [до кімнати], узяв дівчинку за руку, і вона встала.
Lè foul moun yo fin soti, Jezi antre nan chanm lan. Li pran men tifi a. Lamenm, tifi a leve.
26 Звістка про це розійшлася по всій тій країні.
Nouvèl la gaye nan tout peyi a.
27 Коли Ісус вийшов звідти, за Ним пішли двоє сліпих, які кричали: ―Змилуйся над нами, Сину Давидів!
Jezi kite kote l' te ye a. Antan li t'ap pase yon kote, de avèg pran mache dèyè li. Yo t'ap rele: Pitit David, gen pitye pou nou!
28 Коли ж Він увійшов у дім, сліпі підійшли до Нього, і Ісус запитав їх: ―Вірите, що Я можу це зробити? ―Так, Господи, – відповіли вони.
Lè Jezi rive nan kay la, avèg yo pwoche bò kote li. Jezi di yo: Eske nou kwè mwen ka fè sa pou nou? Yo reponn li: Wi, Mèt.
29 Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, кажучи: ―За вірою вашою нехай станеться вам!
Lè sa a, li manyen je yo, li di: Se pou sa fèt pou nou jan nou kwè l' la.
30 І їхні очі відкрилися. Ісус же суворо застеріг їх, кажучи: ―Дивіться, щоб ніхто не довідався!
Je yo louvri. Jezi pale byen sevè ak yo, li di yo: Tande byen, piga pesonn konn sa.
31 Але вони, вийшовши, розповідали про Нього всюди по тій країні.
Men, ale yo ale, yo pran nonmen non l' toupatou nan peyi a.
32 Коли ж вони виходили, то ось привели до Нього німого чоловіка, який був біснуватим.
Antan avèg yo taprale, kèk lòt moun mennen yon nonm bay Jezi. Nonm sa a te bèbè, paske li te gen yon move lespri sou li.
33 Як тільки демон вийшов, [німий] чоловік заговорив; і весь натовп дивувався кажучи: «Ніколи такого не траплялося в Ізраїлі».
Chase Jezi chase move lespri a, bèbè a pran pale. Foul moun yo te sezi anpil. Yo t'ap di: Nou poko janm wè bagay konsa nan peyi Izrayèl.
34 Але фарисеї казали: «Він виганяє демонів [силою] володаря демонів».
Men, farizyen yo t'ap di: Se chèf move lespri yo ki ba l' pouvwa pou chase move lespri yo.
35 Ісус ходив через усі міста та села й навчав у їхніх синагогах, проповідуючи Добру Звістку Царства [Небесного]. Він зцілював усі хвороби та недуги.
Jezi t'ap mache nan tout lavil yo ak tout ti bouk yo. Li t'ap moutre moun yo anpil bagay nan sinagòg yo. Li t'ap fè konnen Bon Nouvèl Peyi kote Bondye Wa a. Li t'ap geri tout kalite maladi ak tout kalite enfimite.
36 Побачивши людей, [Ісус] змилосердився над ними, тому що вони були втомлені та безпорадні, як вівці, що не мають пастуха.
Lè Jezi wè tout bann moun sa yo, kè l' fè l' mal pou yo paske li wè yo te bouke, yo te dekouraje, tankou yon bann mouton san gadò.
37 Тоді Він промовив до своїх учнів: «Жнива насправді великі, а робітників мало,
Lè sa a, li di disip li yo: Rekòt la anpil, men manke travayè pou ranmase l'.
38 тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої».
Mande mèt jaden an pou li voye travayè nan jaden l' lan.
