< Від Матвія 8 >
1 Коли [Ісус] зійшов з гори, багато людей пішло за Ним.
2 І ось один прокажений прийшов, поклонився Йому й промовив: ―Господи, якщо хочеш, Ти можеш мене очистити.
3 [Ісус] простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив: ―Хочу, будь чистим! І вмить [чоловік] очистився від прокази.
4 Ісус сказав йому: ―Дивись, нікому не кажи про це, але йди, покажи себе священникові та принеси дар, який наказав Мойсей, їм на свідчення.
5 Коли ж [Ісус] увійшов до Капернаума, прийшов до Нього сотник, який просив Його,
6 кажучи: ―Господи, мій слуга лежить вдома паралізований і тяжко страждає.
7 [Ісус] сказав йому: ―Я прийду та зцілю його.
8 Але сотник відповів: ―Господи, я не достойний, щоб Ти увійшов під мій дах, але скажи лише слово, і одужає мій слуга.
9 Бо і я людина підвладна й маю під своєю владою воїнів. Кажу одному: «Іди!» – і він іде, а іншому: «Прийди!» – і він приходить, і рабу моєму: «Зроби це!» – і він робить.
10 Почувши це, Ісус здивувався та промовив тим, що йшли за Ним: ―Істинно кажу вам: ні в кого в Ізраїлі Я не знайшов такої великої віри.
11 Кажу ж вам: багато хто прийде зі сходу та заходу і сядуть за стіл разом з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному.
12 А сини Царства будуть викинуті геть у темряву, де буде плач та скрегіт зубів.
13 А сотникові Ісус сказав: ―Іди! Нехай станеться за твоєю вірою! І тієї ж миті його слуга одужав.
14 Прийшовши в дім Петра, Ісус побачив, що його теща лежить у гарячці.
15 Він доторкнувся до її руки – і гарячка залишила жінку. Вона встала та почала прислуговувати Йому.
16 Коли ж настав вечір, привели до Нього багатьох біснуватих. Він словом виганяв духів та зцілив усіх хворих на різні недуги,
17 щоб сповнились слова, сказані через пророка Ісаю: «Він узяв на Себе наші хвороби і поніс наші недуги».
18 Побачивши навколо Себе багато народу, Ісус наказав [учням] відплисти на другий бік [моря].
19 Тоді підійшов до Нього один книжник і сказав: ―Учителю, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов!
20 Ісус відповів йому: ―Лисиці мають нори, птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має, де голову прихилити.
21 А інший з Його учнів сказав: ―Господи, дозволь мені спочатку піти та поховати мого батька!
22 Але Ісус відповів: ―Іди за Мною й залиши мертвим ховати своїх мерців.
23 Потім [Ісус] зайшов у човен, за Ним увійшли і Його учні.
24 І ось здійнялась на морі велика буря, так що хвилі заливали човен, а Він спав.
25 [Учні] підійшли й розбудили Його, кажучи: ―Господи, спаси нас, бо ми гинемо!
26 Він сказав їм: ―Чому ви злякалися, маловіри? Тоді, піднявшись, наказав вітрам та морю, і настала велика тиша.
27 Люди дивувалися кажучи: ―Хто ж Він такий, що вітри та море підкоряються Йому?
28 Коли [Ісус] прийшов на другий берег [моря], у землю Гадаринську, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з гробниць. Вони були дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.
29 І ось вони закричали: ―Що Тобі до нас, Сину Божий? Ти прийшов сюди, щоб мучити нас завчасно?
30 Неподалік від них паслося велике стадо свиней.
31 Демони просили Ісуса, кажучи: ―Якщо виганяєш нас, то надішли нас у це стадо свиней.
32 Він сказав їм: ―Ідіть! Тоді, вийшовши, вони увійшли у свиней, і ось стадо кинулося з кручі в море й потонуло у воді.
33 Свинопаси побігли й, діставшись до міста, сповістили про все, а також про біснуватих.
34 І ось усе місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши Його, благали, щоб Він залишив їхні околиці.
