Від Матвія 8
1 Коли [Ісус] зійшов з гори, багато людей пішло за Ним.
Як же зійшов з гори, багато народу йшло слїдом за Ним.
2 І ось один прокажений прийшов, поклонився Йому й промовив: ―Господи, якщо хочеш, Ти можеш мене очистити.
Коли се приступив прокажений і вклонивсь Йому, кажучи: Господи, коли хочеш, то зможеш очистити мене,
3 [Ісус] простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив: ―Хочу, будь чистим! І вмить [чоловік] очистився від прокази.
І простяг Ісус руку, й приторкнувсь до него, й рече: Хочу, очистись. І зараз очистилась проказа його.
4 Ісус сказав йому: ―Дивись, нікому не кажи про це, але йди, покажи себе священникові та принеси дар, який наказав Мойсей, їм на свідчення.
І рече до него Ісус: Гледи ж, не кажи нїкому, а йди та покажись священикові, й принеси дар, який повелїв Мойсей на сьвідкуваннє їм.
5 Коли ж [Ісус] увійшов до Капернаума, прийшов до Нього сотник, який просив Його,
А як увійшов Ісус у Капернаум, приступив до Него сотник, благаючи Його,
6 кажучи: ―Господи, мій слуга лежить вдома паралізований і тяжко страждає.
й говорячи: Господи, слуга мій лежить дома розслаблений, і тяжко мучить ся.
7 [Ісус] сказав йому: ―Я прийду та зцілю його.
І рече до него Ісус: Я пійду та сцїлю його.
8 Але сотник відповів: ―Господи, я не достойний, щоб Ти увійшов під мій дах, але скажи лише слово, і одужає мій слуга.
Озвав же ся сотник і сказав: Господи, не заслужив я того, щоб Ти ввійшов під мою стелю; а промов одно слово, то й одужає слуга мій.
9 Бо і я людина підвладна й маю під своєю владою воїнів. Кажу одному: «Іди!» – і він іде, а іншому: «Прийди!» – і він приходить, і рабу моєму: «Зроби це!» – і він робить.
Бо сам я чоловік під властю, і маю воїни під собою; і скажу сьому: Йди, то й іде; а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби те, то й робить.
10 Почувши це, Ісус здивувався та промовив тим, що йшли за Ним: ―Істинно кажу вам: ні в кого в Ізраїлі Я не знайшов такої великої віри.
Почувши се Ісус, дивував ся, і рече до тих, що йшли слїдом за Ним: Істино кажу вам: Навіть в Ізраїлї не знайшов я такої віри.
11 Кажу ж вам: багато хто прийде зі сходу та заходу і сядуть за стіл разом з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному.
І кажу вам: Що многі прийдуть од сходу й заходу, та й сядуть з Авраамом, з Ісааком і з Яковом у царстві небесному,
12 А сини Царства будуть викинуті геть у темряву, де буде плач та скрегіт зубів.
а сини царства будуть повикидані у темряву надвірню: там буде плач і скриготаннє зубів.
13 А сотникові Ісус сказав: ―Іди! Нехай станеться за твоєю вірою! І тієї ж миті його слуга одужав.
І рече Ісус до сотника: Йди, і, як вірував єси, станеть ся тобі. І одужав слуга його тієї самої години.
14 Прийшовши в дім Петра, Ісус побачив, що його теща лежить у гарячці.
І прийшов Ісус до Петрової господи, та й побачив, що теща його лежить у пропасниці.
15 Він доторкнувся до її руки – і гарячка залишила жінку. Вона встала та почала прислуговувати Йому.
І приторкнувсь до руки її, й покинула пропасниця її, й вставши вона, послуговала їм.
16 Коли ж настав вечір, привели до Нього багатьох біснуватих. Він словом виганяв духів та зцілив усіх хворих на різні недуги,
Як же настав вечір, приведено до Него багато біснуватих; і повиганяв Він біси словом, і сцїлив усїх недужих;
17 щоб сповнились слова, сказані через пророка Ісаю: «Він узяв на Себе наші хвороби і поніс наші недуги».
щоб справдилось, що сказав Ісаїя пророк, глаголючи: Узяв Він на себе недуги наші, й понїс болещі наші.
18 Побачивши навколо Себе багато народу, Ісус наказав [учням] відплисти на другий бік [моря].
Як же побачив Ісус великий натовп кругом себе, то звелїв плисти на той бік.
19 Тоді підійшов до Нього один книжник і сказав: ―Учителю, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов!
І приступивши один письменник, каже до Него: Учителю, пійду слідом за Тобою, куди б Ти нї пійшов.
20 Ісус відповів йому: ―Лисиці мають нори, птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має, де голову прихилити.
Ісус же рече до него: Лисицї мають нори, й птаство небесне гнізда; Синові ж чоловічому нїде й голови прихилити.
21 А інший з Його учнів сказав: ―Господи, дозволь мені спочатку піти та поховати мого батька!
Другий же ученик Його каже до Него: Господи, дозволь менї перш пійти поховати батька мого.
22 Але Ісус відповів: ―Іди за Мною й залиши мертвим ховати своїх мерців.
Ісус ж рече до него: Йди слїдом за мною; нехай мертві ховають мерці свої.
23 Потім [Ісус] зайшов у човен, за Ним увійшли і Його учні.
І, як увійшов у човен, поввіходили слїдом за Ним ученики Його.
24 І ось здійнялась на морі велика буря, так що хвилі заливали човен, а Він спав.
Аж ось схопилась велика хуртовина на морі, така що филя заливала човна; Він же спав.
25 [Учні] підійшли й розбудили Його, кажучи: ―Господи, спаси нас, бо ми гинемо!
І, приступивши ученики Його, розбудили Його, кажучи: Господи, спаси нас: погибаємо.
26 Він сказав їм: ―Чому ви злякалися, маловіри? Тоді, піднявшись, наказав вітрам та морю, і настала велика тиша.
І рече до них: Чого ви злякались, маловірні? Тодї встав, і погрозив вітрам та морю; і настала велика тиша.
27 Люди дивувалися кажучи: ―Хто ж Він такий, що вітри та море підкоряються Йому?
Люде ж дивувались, говорячи: Хто се такий, що й вітри й море слухають Його!
28 Коли [Ісус] прийшов на другий берег [моря], у землю Гадаринську, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з гробниць. Вони були дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.
І як переплив на той бік у Гергесинську землю, зустріло Його два біснуватих, що вийшли з гробів, вельми злющі, так що ніхто не важив ся ходити дорогою тією.
29 І ось вони закричали: ―Що Тобі до нас, Сину Божий? Ти прийшов сюди, щоб мучити нас завчасно?
І ось, закричали, говорячи: Що нам і Тобі, Ісусе, Сину Божий? чи на те прийшов єси сюди, щоб нас заздалегідь мучити?
30 Неподалік від них паслося велике стадо свиней.
Оддалеки ж од них пас ся великий гурт свиней.
31 Демони просили Ісуса, кажучи: ―Якщо виганяєш нас, то надішли нас у це стадо свиней.
А біси благали Його, кажучи: Коли нас виженеш, то дозволь нам увійти в гурт свинячий.
32 Він сказав їм: ―Ідіть! Тоді, вийшовши, вони увійшли у свиней, і ось стадо кинулося з кручі в море й потонуло у воді.
І рече до них: Ійдїть. І, вийшовши вони, увійшли в стадо свиняче - коли се увесь гурт свинячий кинувсь із кручі в море, та й потонув у водї
33 Свинопаси побігли й, діставшись до міста, сповістили про все, а також про біснуватих.
А пастухи повтікали й, прибігши в город, росказали про все й про біснуватих.
34 І ось усе місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши Його, благали, щоб Він залишив їхні околиці.
І ось увесь город вийшов назустріч Ісусові, а, побачивши Його благали, щоб вийшов геть із гряниць їх.
