Від Матвія 8
1 Коли [Ісус] зійшов з гори, багато людей пішло за Ним.
А когато слезе от хълма, последваха Го големи множества.
2 І ось один прокажений прийшов, поклонився Йому й промовив: ―Господи, якщо хочеш, Ти можеш мене очистити.
И, ето, един прокажен дойде при Него, кланяше Му се и каза: Господи, ако искаш, можеш да ме очистиш.
3 [Ісус] простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив: ―Хочу, будь чистим! І вмить [чоловік] очистився від прокази.
Тогава Исус простря ръка и се допря до него и рече: Искам; бъди очистен. И на часа му се очисти проказата.
4 Ісус сказав йому: ―Дивись, нікому не кажи про це, але йди, покажи себе священникові та принеси дар, який наказав Мойсей, їм на свідчення.
И Исус му каза: гледай да не кажеш това никому; но, за свидетелство на тях, иди да се покажеш на свещеника, и принеси дара, който Мойсей е заповядал.
5 Коли ж [Ісус] увійшов до Капернаума, прийшов до Нього сотник, який просив Його,
А когато влезе в Кипернаум, един стотник дойде при Него и Му се молеше, казвайки:
6 кажучи: ―Господи, мій слуга лежить вдома паралізований і тяжко страждає.
Господи, слугата ми лежи у дома парализиран, и много се мъчи.
7 [Ісус] сказав йому: ―Я прийду та зцілю його.
Той му казва: Ще дойда и ще го изцеля.
8 Але сотник відповів: ―Господи, я не достойний, щоб Ти увійшов під мій дах, але скажи лише слово, і одужає мій слуга.
Стотникът в отговор Му рече: Господи не съм достоен да влезеш под стряхата ми; но кажи само една дума, и слугата ми ще оздравее.
9 Бо і я людина підвладна й маю під своєю владою воїнів. Кажу одному: «Іди!» – і він іде, а іншому: «Прийди!» – і він приходить, і рабу моєму: «Зроби це!» – і він робить.
Защото и аз съм подвластен човек и имам подчинени на мен войници; и казвам на тогова: Иди, и той отива; и на друг: Дойди, и той дохожда; а на слугата си: Стори това, и го струва.
10 Почувши це, Ісус здивувався та промовив тим, що йшли за Ним: ―Істинно кажу вам: ні в кого в Ізраїлі Я не знайшов такої великої віри.
Исус, като чу това, почуди се, и рече на ония, които идеха изподире: Истина ви казвам, нито в Израиля съм намерил толкова вяра.
11 Кажу ж вам: багато хто прийде зі сходу та заходу і сядуть за стіл разом з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному.
Но казвам ви, че мнозина ще дойдат от изток и запад, и ще насядат с Авраама, Исаака и Якова в небесното царство;
12 А сини Царства будуть викинуті геть у темряву, де буде плач та скрегіт зубів.
а чадата на царството ще бъдат изхвърлени във външната тъмнина; там ще бъде плач и скърцане със зъби.
13 А сотникові Ісус сказав: ―Іди! Нехай станеться за твоєю вірою! І тієї ж миті його слуга одужав.
Тогава Исус рече на стотника: Иди си; както си повярвал, така нека ти бъде. И слугата оздравя в същия час.
14 Прийшовши в дім Петра, Ісус побачив, що його теща лежить у гарячці.
И когато дойде Исус в къщата на Петра, видя, че тъща му лежеше болна от треска.
15 Він доторкнувся до її руки – і гарячка залишила жінку. Вона встала та почала прислуговувати Йому.
И допря се до ръката й, и треската я остави; и тя стана да Му прислужва.
16 Коли ж настав вечір, привели до Нього багатьох біснуватих. Він словом виганяв духів та зцілив усіх хворих на різні недуги,
А когато се свечери, доведоха при Него мнозина хванати от бяс; и Той изгони духовете с една дума, и изцели всичките болни;
17 щоб сповнились слова, сказані через пророка Ісаю: «Він узяв на Себе наші хвороби і поніс наші недуги».
за да се сбъдне реченото чрез пророк Исаия, който казва: “Той взе на Себе Си нашите немощи, И болестите ни понесе”.
18 Побачивши навколо Себе багато народу, Ісус наказав [учням] відплисти на другий бік [моря].
И като видя Исус около Себе Си много народ, заповяда да минат отвъд езерото.
19 Тоді підійшов до Нього один книжник і сказав: ―Учителю, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов!
И дойде един книжник и Му рече: Учителю, ще вървя след Тебе където и да идеш.
20 Ісус відповів йому: ―Лисиці мають нори, птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має, де голову прихилити.
Исус му каза: Лисиците си имат леговища, и небесните птици гнезда; а Човешкият Син няма где глава да подслони.
21 А інший з Його учнів сказав: ―Господи, дозволь мені спочатку піти та поховати мого батька!
А друг от учениците Му рече: Господи, позволи ми първо да отида и погреба баща си.
22 Але Ісус відповів: ―Іди за Мною й залиши мертвим ховати своїх мерців.
Но Исус му рече: Върви след Мене, и остави мъртвите да погребат своите мъртъвци.
23 Потім [Ісус] зайшов у човен, за Ним увійшли і Його учні.
И когато влезе в една ладия, учениците Му влязоха подир Него.
24 І ось здійнялась на морі велика буря, так що хвилі заливали човен, а Він спав.
И, ето, голяма буря се подигна на езерото, до толкова щото вълните покриваха ладията; а Той спеше.
25 [Учні] підійшли й розбудили Його, кажучи: ―Господи, спаси нас, бо ми гинемо!
Тогава се приближиха, събудиха Го и казаха: Господи, спаси! Загиваме!
26 Він сказав їм: ―Чому ви злякалися, маловіри? Тоді, піднявшись, наказав вітрам та морю, і настала велика тиша.
А Той им каза: Защо сте страхливи, маловерци? Тогава стана, смъмри ветровете и вълните, и настана голяма тишина.
27 Люди дивувалися кажучи: ―Хто ж Він такий, що вітри та море підкоряються Йому?
А човеците се чудеха и казваха: Какъв е Тоя, че и ветровете и вълните(Гръцки: Морето.) Му се покоряват?
28 Коли [Ісус] прийшов на другий берег [моря], у землю Гадаринську, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з гробниць. Вони були дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.
И когато дойде на отвъдната страна, в гадаринската земя, срещнаха Го двама хванати от бяс, които излизаха от гробищата, твърде свирепи, така щото никой не можеше да мине през онзи път.
29 І ось вони закричали: ―Що Тобі до нас, Сину Божий? Ти прийшов сюди, щоб мучити нас завчасно?
И, ето, извикаха, казвайки: Какво имаш с нас, Ти Божий Сине? Нима си дошъл тука преди време да ни мъчиш?
30 Неподалік від них паслося велике стадо свиней.
А надалеч от тях имаше голямо стадо свине, което пасеше.
31 Демони просили Ісуса, кажучи: ―Якщо виганяєш нас, то надішли нас у це стадо свиней.
И бесовете му се молеха, думайки: Ако ни изпъдиш, изпрати ни в стадото свине.
32 Він сказав їм: ―Ідіть! Тоді, вийшовши, вони увійшли у свиней, і ось стадо кинулося з кручі в море й потонуло у воді.
И рече им: Идете. И те като излязоха, отидоха в свинете; и, ето, цялото стадо се спусна долу по стръмнината в езерото, и загина във водата.
33 Свинопаси побігли й, діставшись до міста, сповістили про все, а також про біснуватих.
А свинарите побягнаха, и като отидоха в града разказаха всичко, и това що бе станало с хванатите от бяс.
34 І ось усе місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши Його, благали, щоб Він залишив їхні околиці.
И, ето, целият град излезе да посрещне Исуса; и като Го видяха, помолиха Му се да си отиде от техните предели.
