Від Матвія 6
1 Стережіться: не чиніть вашої праведностіперед людьми, щоб вони вас бачили. Бо не будете мати жодної винагороди від вашого Небесного Отця.
“Mulolaghe! Namungavombaghe inofu pamaaso gha vaanhu kuuti vavaghinie. Ulwakuva mungavombe uluo, namungupile uluvonolo kuhuma kwa Nhaata ghwinu juno ali kukyanya.
2 Отже, коли даєш милостиню, не сурми перед собою, як це роблять лицеміри в синагогах та на вулицях, щоб їх прославляли люди. Істинно кажу вам: вони вже отримують свою винагороду.
Lino, pano mukuvantanga avakatofu namungakwisyaghe imhola isio ku vaanhu ndavule vivomba avake dusi mu masinagogi na mu sila, kuuti avaanhu vavaghinie. Kyang'haani nikuvavuula, viivi vamalie pikwupila uluhombo lwave.
3 Коли ж ти даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить права,
Neke uve pano ukuvatanga avakotofu, uvatanhaghe kisyefu kuuti nambe ummanyaani ghwako alekaghe pikagula.
4 щоб твоя милостиня була таємна. Тоді твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі явно.
Ulutango lwako luvombekaghe kisyefu, ulwakuva uNhaata gwako juno ilola sino sili ku vusyefu, ilikukuhomba
5 Коли молитесь, не будьте як лицеміри, які люблять стояти й молитися в синагогах та на перехрестях вулиць, щоб їх бачили люди. Істинно кажу вам: вони вже отримують свою винагороду.
“Pano mukufuunya kwa Nguluve, namungavisaghe ndavule avakedusi, ulwakuva aveene pano vikufuunya vilonda kukwima mu masinagogi na mu silamalekano kukuvonia ku vaanhu. KYang'haani nikuvavuula, avuo vamalile pikwupila uluhombo lwave.
6 Ти ж, коли молишся, увійди у свою кімнату та, зачинивши двері, помолися твоєму Отцю таємно. Тоді твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі явно.
Looli uve pano ghukufuunya kwa Nguluve, ghwingilaghe kukate na kudinda umulyango. Pe ghufunyaghe kwa Nhaata ghwako juno naivoneka na maaso. UNhaata ghwako juno ilola sino sivombeka ku vusyefu, ilikukuhomba.” “
7 Коли молитесь, не говоріть багато, як язичники, які думають, що завдяки своїй багатослівності будуть вислухані.
Kange, pano mukufuunya kwa Nguluve, mulekaghe kukeela kujova amasio aminga amasila muluvo ndavule vivomba vano navikumwitika uNguluve. Ulwakuva aveene visaagha kuuti uNguluve ghwave ikuvapulika vwimila amasio ghaave aminga.
8 Тож не будьте схожими на них, бо Отець ваш знає, які ви маєте потреби, перш ніж ви попросите в Нього.
Lino, namungifunyaghe ndavule vivomba aveene, ulwakuva uNhaata ghwinu akaghwile sino mulonda nambe ye mukyale kukunsuuma.
9 Тому моліться так: „Отче наш, Що на небесах, нехай святиться ім’я Твоє!
Umue pano mukufuunya kwa Nguluve, mutisaghe, 'Gwe Nhaata uve uli kukyanya, ilitavua lyako lyimikwaghe.
10 Нехай прийде Царство Твоє! Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі!
Uvutwa vwako vwisaghe. Sino ukeliile sivimbekaghe pa iisi apa, ndavule sivombeka kukyanya ukuo.
11 Хліб наш щоденний дай нам сьогодні.
Utupelaghe umusyughu ifyakulia fiitu.
12 І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.
Utupyaninilaghe uvuuvuhosi vwitu, ndavule na jusue vule tukuvapyanila vano vatuhokile.
13 І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь!“
Nungatulekaghe kuuva mu ngelo, looli utupokaghe kwa mhosi jula. Ulwakuva uvutwa vwako, ingufu saako nu vuvaha vwako vuli fighono fyoni! Amina'
14 Якщо будете прощати людям їхні провини, то й Отець ваш Небесний простить вам.
“Ulwakuva nave mukuvyapyanila avange vano vavahokile, ghwope unhaata ghwinu juno ali kukyanya, ikuvapyanila uvuhosi vwinu.
15 Якщо ж ви не будете прощати людям, й Отець Небесний не простить провин ваших.
Looli, nave namukuvapyanila vano vavahokile, naju Nhaata ghwinu ughwa kukyanya naikuvapyanila uvuhosi vwinu.
16 Коли ви постите, не будьте, як лицеміри, які сумують та виснажують свої обличчя, щоб показати людям, що вони постять. Істинно кажу вам: вони вже отримують свою винагороду.
“Pano muvuhiila kulia mulwa kufuunya, mulekaghe kusukunala ndavule vivomba avakedusi, ulwakuva aveene visukunala kuvonia avaanhu kuuti vavuhilile kulia mulwa kufuunya. Kyang'haani nikuvavuula, avuo vamalile pikupila uluhombo lwave.
17 Ти ж, коли постиш, намасти свою голову та вмий своє обличчя,
Looli uve nave uvuhimle kulia mulwa kufuunya, ghwoghaghe ku maaso na kupakala amafuta.
18 щоб твій піст показувати не людям, а лише Отцеві, Який бачить таємне. І твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі.
Kuuti uleke kuvoneka ku vaanhu, looli kwa Nhaata ghwako mwene juno naivoneka na maaso. Ghwope uNhaata juno ikusaagha sino ku vusyefu, ilikukuhomba.”
19 Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа нищать їх і де злодії підкопують та крадуть їх.
“Namungavutaghe ifiinu mu iisi iji, muno umhehe ni ng'husa nafinangania, kange avaahiji navimatula nambe kuhiija.
20 Натомість збирайте собі скарби на небі, де ані міль, ані іржа не нищать їх і де злодії не підкопують і не крадуть їх.
Looli muvataghe ifiinu kukyanya kuno umhehe ni ng'husa nafinangania, kange avahiija navimatula nambe kuhiija
21 Бо де скарб твій, там буде й твоє серце.
Ulwakuva pano uvutile ifiinu fyako, pepano naghu mwojo ghwako ghuuva bahapuo.
22 Світлом для тіла є око. Тому якщо твоє око буде здорове, то все твоє тіло буде наповнене світлом.
Amaaso ghaako taala ja m'bili ghwako ghwoni ghuuva mu mu lumuli.
23 Але якщо твоє око буде лихе, то й все тіло буде в темряві. Отже, якщо світло, яке в тобі, – це темрява, то наскільки ж велика [ця] темрява!
Neke nave iliiso lyako libofu, um'bili ghwako ghwoni ghuuva mu ng'hiisi. Lino, nave ikinu kino kiveele kinoghiile kuuva lumuli, nakimulika, pe ing'hiisi iijio jiiva mbaha kyongo!”
24 Ніхто не може служити двом господарям, бо одного ненавидітиме, а другого любитиме, або одним буде нехтувати, а іншому буде відданим. Не можете служити Богові та багатству.
“nakwale umuunhu juno iiva m' banda ghwa vatwa vavili. Ulwakuva pano ikumughana na kukum'bombela vunofu untwa uju, pepano ikukalalila na kukum'beda utwa ujunge. Ikyuma kingakutema nungam'bombele uNguluve!
25 Тому Я кажу вам: не турбуйтеся про життя ваше – що будете їсти чи що будете пити, ні про тіло ваше – що будете вдягати. Хіба життя не більше за їжу, а тіло – за одяг?
“Lino nikuvavuula niiti, mulekaghe kuhangaika vwimila uvwumi vwinu kuuti kyande mulia kiki, nambe mufwala kiki. Asia, uvwumi navwe vuvaha kukila ikyakulia? Naghu m'bili naghwe m'baha kukila amenda?
26 Подивіться на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть і не збирають у сховище, і все ж ваш Небесний Отець їх годує. Наскільки ж ви цінніші за них?
Mulolaghe injuni Nasivyala, nasipeta nambe kuvuta mu kihenge, neke uNhaata ghwinu ughwa kukyanya, ikusiswila. Asi, umue namunoghiile kukila injuni isio
27 І хто з вас, турбуючись, може додати до свого зросту хоч один лікоть?
Ghwe veeni mulyumue juno ndepoonu ihangajika, kuuti ongelesie uvwumi vwake nambe akavaliko kamo? “kiki musaagha vwimila ifya kufwala?
28 Чому турбуєтеся про одяг? Подивіться на польові лілії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть.
Lolagha amaluva ndavule ghikula, naghivomba imbombo nambe kuhona amenda ghaake agha kufwala.
29 Та Я кажу вам: навіть Соломон у всій своїй величі не одягався так, як будь-яка з них.
Neke nikuvavuula kuuti, nambe uSolomoni mu vuvaha vwake vwoni, naalyaghelile kufwalilila neke anoghele ndavule ililuva limonga!
30 Якщо ж Бог польову траву, котра сьогодні є, а завтра буде кинута у вогонь, так одягає, хіба не краще Він одягне вас, маловіри?
Nave uNguluve ikughafwasia enendiiki amamele agha mu lihaka ghano ghinofia unsiki n'debe vuvule neke nakalinga ghijoghotoka na kutaghua pa mwoto, lino nakyaikuvafwasia umue na kukila, umue mwe vavya lwitiko ludebe?
31 Не турбуйтеся кажучи: „Що ми будемо їсти?“, або: „Що ми будемо пити?“, чи: „У що зодягнемось?“
“Lino, mulekaghe kutungumala kuuti, “Tulia kiki, tunyua kiki, nambe tufwala kiki,'
32 Бо все це язичники шукають, але ваш Небесний Отець знає, що потребуєте цього.
ulwakuva ifio fyoni vihangajikila vano navammanyile uNguluve. UNhaata ghwinu juno ali kukyanya akaghwile vunofu kuuti mulonda sooni isio.
33 Шукайте найперше Царства Божого й праведності Його, а все це додасться вам.
Looli mulondaghe taasi uvutwa vwa Nguluve na kuvomba sino ikeela umwene, neke ifio fyoni ikuvongelesia”.
34 Не турбуйтеся про завтрашній день, бо завтрашній день турбуватиметься про себе сам. Вистачає дневі своєї турботи.
“Lino, namungasaghaghe vwimila ifya pakilaavo, ulwakuva ifya pakilaavo pwefili vwimila ikighono ikio. Kila kighono kili na mahangaiko ghaake.
