Від Матвія 25
1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, які взяли свої світильники й вийшли назустріч нареченому.
Tunc simile erit regnum caelorum decem virginibus: quae accipientes lampades suas exierunt obviam sponso, et sponsae.
2 П’ять із них були нерозумні, а п’ять – мудрі.
Quinque autem ex eis erant fatuae, et quinque prudentes:
3 Нерозумні взяли світильники, але не взяли з собою олії.
sed quinque fatuae, acceptis lampadibus, non sumpserunt oleum secum:
4 А мудрі разом зі своїми світильниками взяли й олію в глечиках.
prudentes vero acceperunt oleum in vasis suis cum lampadibus.
5 Оскільки наречений запізнювався, усі задрімали й заснули.
Moram autem faciente sponso, dormitaverunt omnes et dormierunt.
6 Опівночі пролунав крик: «Ось наречений іде! Виходьте йому назустріч!»
Media autem nocte clamor factus est: Ecce sponsus venit, exite obviam ei.
7 Тоді всі діви встали та приготували свої світильники.
Tunc surrexerunt omnes virgines illae, et ornaverunt lampades suas.
8 Нерозумні сказали мудрим: «Дайте і нам вашої олії, бо наші світильники гаснуть».
Fatuae autem sapientibus dixerunt: Date nobis de oleo vestro: quia lampades nostrae extinguuntur.
9 А мудрі у відповідь сказали: «Не можемо, щоб і нам часом не забракло. Ідіть і купіть собі».
Responderunt prudentes, dicentes: Ne forte non sufficiat nobis, et vobis, ite potius ad vendentes, et emite vobis.
10 Коли вони пішли купувати, прийшов наречений. Ті, що були готові, увійшли разом із ним на весілля, і ворота зачинилися.
Dum autem irent emere, venit sponsus: et quae paratae erant, intraverunt cum eo ad nuptias, et clausa est ianua.
11 Потім повернулися й інші діви та сказали: «Господарю! Господарю! Відчини нам!»
Novissime vero veniunt et reliquae virgines, dicentes: Domine, domine, aperi nobis.
12 Але він відповів: «Істинно кажу вам: я не знаю вас».
At ille respondens, ait: Amen dico vobis, nescio vos.
13 Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде!
Vigilate itaque, quia nescitis diem, neque horam.
14 Подібно як чоловік, який, вирушивши в подорож, покликав своїх рабів і роздав їм своє майно.
Sicut enim homo peregre proficiscens, vocavit servos suos, et tradidit illis bona sua.
15 Одному дав п’ять талантів, другому – два, іншому – один, кожному за його здібностями, і відразу вирушив.
Et uni dedit quinque talenta, alii autem duo, alii vero unum, unicuique secundum propriam virtutem, et profectus est statim.
16 Той, що отримав п’ять талантів, негайно пішов, вклав їх у діло й заробив ще п’ять.
Abiit autem qui quinque talenta acceperat, et operatus est in eis, et lucratus est alia quinque.
17 Так само й той, що [отримав] два, заробив ще два.
Similiter et qui duo acceperat, lucratus est alia duo.
18 А той, що отримав один, пішов і закопав у землю срібло свого господаря.
Qui autem unum acceperat, abiens fodit in terram, et abscondit pecuniam domini sui.
19 Коли минуло багато часу, господар тих рабів повернувся, щоб розрахуватися з ними.
Post multum vero temporis venit dominus servorum illorum, et posuit rationem cum eis.
20 Прийшов той, що отримав п’ять талантів, приніс інші п’ять талантів і сказав: «Господарю, ти мені доручив п’ять талантів, ось я заробив ще п’ять талантів».
Et accedens qui quinque talenta acceperat, obtulit alia quinque talenta, dicens: Domine, quinque talenta tradidisti mihi, ecce alia quinque superlucratus sum.
21 Господар сказав йому: «Добре, хороший та вірний рабе! У малому ти був вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість твого господаря».
Ait illi dominus eius: Euge serve bone, et fidelis, quia super pauca fuisti fidelis, super multa te constituam, intra in gaudium domini tui.
22 Прийшов той, що отримав два таланти, і сказав: «Господарю, ти мені доручив два таланти, ось я заробив ще два таланти».
Accessit autem et qui duo talenta acceperat, et ait: Domine, duo talenta tradidisti mihi, ecce alia duo lucratus sum.
23 Господар сказав йому: «Добре, хороший та вірний рабе! У малому ти був вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість твого господаря».
Ait illi dominus eius: Euge serve bone, et fidelis, quia super pauca fuisti fidelis, super multa te constituam, intra in gaudium domini tui.
24 Прийшов і той, що отримав один талант, і сказав: «Господарю, я знав, що ти жорстока людина: жнеш там, де не сіяв, і збираєш там, де не розкидав.
Accedens autem et qui unum talentum acceperat, ait: Domine, scio quia homo durus es, metis ubi non seminasti, et congregas ubi non sparsisti:
25 Я побоявся та пішов і сховав у землю твій талант. Ось твоє!»
et timens abii, et abscondi talentum tuum in terra: ecce habes quod tuum est.
26 Господар сказав йому: «Злий та лукавий рабе! Ти знав, що я жну там, де не сіяв, і збираю там, де не розкидав?»
Respondens autem dominus eius, dixit ei: Serve male, et piger, sciebas quia meto ubi non semino, et congrego ubi non sparsi:
27 Тобі слід було вкласти моє срібло в банк, щоб я, повернувшись, отримав своє з прибутком.
oportuit ergo te committere pecuniam meam numulariis, ut veniens ego recepissem utique quod meum est cum usura.
28 Заберіть від нього талант і віддайте тому, хто має десять талантів.
Tollite itaque ab eo talentum, et date ei, qui habet decem talenta.
29 Бо тому, хто має, додасться, і матиме надмірно, а від того, хто не має, і те, що має, забереться.
omni enim habenti dabitur, et abundabit: ei autem, qui non habet, et quod videtur habere, auferetur ab eo.
30 А цього негідного раба викиньте в зовнішню темряву, там буде плач та скрегіт зубів.
Et inutilem servum eiicite in tenebras exteriores: illic erit fletus, et stridor dentium.
31 Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі ангели з Ним, тоді Він сяде на престолі Своєї слави.
Cum autem venerit Filius hominis in maiestate sua, et omnes angeli eius cum eo, tunc sedebit super sedem maiestatis suae:
32 Усі народи зберуться перед Ним, і Він відділить одних від інших, як пастух відділяє овець від кіз.
et congregabuntur ante eum omnes gentes, et separabit eos ab invicem, sicut pastor segregat oves ab hoedis:
33 І поставить овець праворуч від Себе, а кіз – ліворуч.
et statuet oves quidem a dextris suis, hoedos autem a sinistris.
34 Тоді Цар скаже тим, хто праворуч: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, й отримайте Царство, яке було приготовлене вам від початку світу.
Tunc dicet rex his, qui a dextris eius erunt: Venite benedicti Patris mei, possidete paratum vobis regnum a constitutione mundi.
35 Бо коли Я голодував, ви дали Мені їсти; коли страждав від спраги, ви дали Мені пити; коли був чужинцем, ви прийняли Мене;
esurivi enim, et dedistis mihi manducare: sitivi, et dedistis mihi bibere: hospes eram, et collegistis me:
36 коли був без одягу, ви одягли мене; коли був хворий, ви доглядали Мене; коли був у в’язниці, ви відвідали Мене».
nudus, et cooperuistis me: infirmus, et visitastis me: in carcere eram, et venistis ad me.
37 Тоді праведні у відповідь скажуть Йому: «Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували, або спраглим і дали пити?
Tunc respondebunt ei iusti, dicentes: Domine, quando te vidimus esurientem, et pavimus te: sitientem, et dedimus tibi potum?
38 Коли ми бачили Тебе чужинцем і прийняли, або без одягу та одягли?
quando autem te vidimus hospitem, et collegimus te: aut nudum, et cooperuimus te?
39 Коли бачили хворим або у в’язниці й прийшли до Тебе?»
aut quando te vidimus infirmum: aut in carcere, et venimus ad te?
40 Цар відповість їм: «Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з цих найменших Моїх братів, ви зробили Мені».
Et respondens rex, dicet illis: Amen dico vobis, quamdiu fecistis uni ex his fratribus meis minimis, mihi fecistis.
41 Тоді скаже тим, хто ліворуч: «Ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, який був приготовлений для диявола та його ангелів. (aiōnios g166)
Tunc dicet et his, qui a sinistris erunt: Discedite a me maledicti in ignem aeternum, qui paratus est diabolo, et angelis eius. (aiōnios g166)
42 Бо коли Я голодував, ви не дали Мені їсти; страждав від спраги, а ви не дали Мені пити;
esurivi enim, et non dedistis mihi manducare: sitivi, et non desistis mihi potum:
43 коли був чужинцем, ви не прийняли Мене; коли був без одягу, ви не одягли Мене; коли був хворим і у в’язниці, ви не відвідали Мене».
hospes eram, et non collegistis me: nudus, et non cooperuistis me: infirmus, et in carcere, et non visitastis me.
44 Тоді вони у відповідь скажуть: «Господи, коли ми бачили Тебе голодним, або спраглим, або чужинцем, або без одягу, або хворим, або у в’язниці й не послужили Тобі?»
Tunc respondebunt ei et ipsi, dicentes: Domine, quando te vidimus esurientem, aut sitientem, aut hospitem, aut nudum, aut infirmum, aut in carcere, et non ministravimus tibi?
45 Тоді Він відповість їм: «Істинно кажу вам: якщо ви не зробили це одному з цих найменших, то й Мені не зробили».
Tunc respondebit illis dicens: Amen dico vobis: Quamdiu non fecistis uni de minoribus his, nec mihi fecistis.
