Від Матвія 21
1 Коли наблизились до Єрусалима й прийшли у Вітфагію, до Оливної гори, Ісус надіслав двох учнів
When they drewe neye vnto Ierusalem and were come to Betphage vnto mounte olivete: then sent Iesus two of his disciples
2 та сказав їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і відразу знайдете прив’язану ослицю й осля з нею; відв’яжіть їх та приведіть до Мене.
saiynge to the. Go in to the toune that lyeth over agaynste you and anone ye shall fynde an asse bounde and her colte with her: lose them and bringe them vnto me.
3 І якщо хтось спитає вас, скажіть, що Господь потребує їх і відразу ж їх поверне».
And if eny man saye ought vnto you saye ye yt the lorde hath neade of them: and streyght waye he will let them go.
4 Це сталося, щоб сповнились слова, сказані пророком:
All this was done to fulfyll that which was spoken by the Prophet sayinge:
5 «Скажіть дочці Сіону: „Ось Цар твій їде до тебе, покірний, верхи на ослиці та осляті, синові під’яремної“».
Tell ye the doughter of Sion: beholde thy kynge cometh vnto the meke and sittinge vpon an asse and a colte the fole of an asse vsed to the yooke.
6 Учні пішли й зробили, як наказав їм Ісус.
The disciples went and dyd as Iesus comaunded them
7 Привели ослицю й осля, поклали на них свій одяг, і Він сів верхи.
and brought ye asse and the colte and put on them their clothes and set him theron.
8 Багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші ж різали гілки з дерев і також стелили по дорозі.
And many of the people spreed their garmentes in ye waye. Other cut doune braunches fro the trees and strawed them in the waye.
9 Люди, ідучи попереду та позаду Нього, викрикували: «Осанна Синові Давидовому!» «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!» «Осанна на Небесах!»
Moreover the people that went before and they also that came after cryed sayinge: Hosanna to ye sonne of David. Blessed be he that cometh in the name of the Lorde Hosanna in the hyest.
10 Коли Він увійшов у Єрусалим, усе місто заворушилося питаючи: «Хто Він такий?»
And when he was come in to Ierusalem all the cyte was moved sayinge: who is this?
11 Народ же казав: «Це Ісус, пророк із Назарета, що в Галілеї».
And the people sayde: this is Iesus the Prophet of Nazareth a cyte of Galile.
12 Ісус увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував у Храмі, перевернув столи тих, хто міняв гроші, та місця тих, хто продавав голубів.
And Iesus went in to the temple of God and cast out all them that soulde and bought in the temple and overthrew the tables of the mony chaugers and the seates of them that solde doves
13 Він казав їм: «Написано: „Дім Мій буде називатися Домом Молитви“, а ви зробили з нього „притулок розбійників!“»
and sayde to them: It is wrytten my housse shalbe called the housse of prayer. But ye have made it a denne of theves.
14 І приходили до Нього в Храм сліпі та криві, і Він зцілив їх.
And the blinde and the halt came to him in ye teple and he healed the.
15 Але первосвященники та книжники, побачивши чудеса, які Він робив, та дітей, які кричали в Храмі: «Осанна Синові Давидовому!» – обурилися
When the chefe prestes and scribes sawe the marveylles that he dyd and the chyldren cryinge in the teple and sayinge Hosanna to the sonne of David they disdayned
16 й сказали Йому: ―Чуєш, що вони говорять? Ісус же відповів їм: ―Так! А хіба ви ніколи не читали: «Із вуст [малих] дітей і немовлят Ти приготував Собі хвалу».
and sayde vnto him: hearest thou what these saye? Iesus sayde vnto them yee: have ye never redde of the mouth of babes and suckelinges thou haste ordeyned prayse?
17 Залишивши їх, Він вийшов із міста, пішов до Віфанії та заночував там.
And he lefte the and wet out of ye cite vnto Bethanie and had his abydige there.
18 Вранці, повертаючись до міста, [Ісус] зголоднів.
In the mornynge as he returned in to the cyte ageyne he hungred
19 І, побачивши біля дороги смоковницю, підійшов до неї, але нічого, окрім листя, не знайшов. Тоді промовив до неї: «Нехай же повік не буде плоду від тебе!» І смоковниця відразу всохла. (aiōn g165)
and spyed a fygge trre in the waye and came to it and founde nothinge theron but leves only and sayd to it never frute growe on the hence forwardes. And ano the fygge tree wyddered awaye. (aiōn g165)
20 Побачивши це, учні здивувалися й запитали: ―Як смоковниця відразу всохла?
And when his disciples sawe that they marveled sayinge: Howe sone is the fygge tree wyddered awaye?
21 Ісус сказав у відповідь: ―Істинно кажу вам: якщо ви матимете віру й не будете сумніватися, то зробите не тільки те, що сталося зі смоковницею, але навіть якщо скажете цій горі: «Піднесися та кинься в море!» – станеться.
Iesus answered and sayde vnto the: Verely I saye vnto you yf ye shall have faith and shall not dout ye shall not only do that which I have done to the fygge tree: but also yf ye shall saye vnto this moutayne take thy silfe awaye and cast thy silfe into the see it shalbe done.
22 Усе, про що попросите в молитві з вірою, отримаєте.
And whatsoever ye shall axe in prayer (if ye beleve) ye shall receave it.
23 Коли Він увійшов у Храм і навчав, до Нього підійшли первосвященники та старійшини народу й запитали: ―Якою владою Ти це робиш? І хто дав Тобі таку владу?
And when he was come into the teple the chefe prestes and the elders of the people came vnto him as he was teachinge and sayde: by what auctorite doest thou these thinges? and who gave the this power?
24 У відповідь Ісус сказав їм: ―Запитаю і Я вас про одне, і якщо відповісте Мені, Я скажу вам, якою владою це роблю.
Iesus answered and sayde vnto them: I also will axe of you a certayne question which if ye assoyle me I in lyke wyse wyll tell you by what auctorite I do these thinges.
25 Звідки було Іванове хрещення? З Неба чи від людей? Вони ж стали міркувати між собою, кажучи: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає нас: «Чому ж ви не повірили йому?»
The baptime of Iohn: whence was it? fro heve or of men? Then they reasoned amoge them selves sayinge: yf we shall saye fro heven he will saye vnto vs: why dyd ye not then beleve hym?
26 Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то боїмося людей, бо всі вважають Івана пророком.
But and if we shall saye of men then feare we the people. For all men helde Iohn as a Prophet.
27 Тож вони відповіли Ісусові: ―Не знаємо. [Ісус] сказав їм: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
And they answered Iesus and sayde: we cannot tell. And he lyke wyse sayd vnto them: nether tell I you by what auctorite I do these thinges.
28 «Як ви вважаєте? В одного чоловіка було двоє синів. Він прийшов до першого й сказав: „Сину, іди та попрацюй сьогодні в [моєму] винограднику“.
What saye ye to this? A certayne man had two sonnes and came to ye elder and sayde: sonne go and worke to daye in my vineyarde.
29 Той відповів: „Не хочу!“Але потім, розкаявшись, пішов.
He answered and sayde I will not: but afterwarde repented and went.
30 Пішовши до другого, сказав так само. Той відповів: „Я [піду, ] господарю!“Але не пішов.
Then came he to the second and sayde lyke wyse. And he answered and sayde: I will syr: yet wet not.
31 Хто з цих двох виконав волю батька?» Вони відповіли: ―Перший. [Тоді] Ісус сказав їм: ―Істинно кажу вам: митники та блудниці випереджають вас до Царства Божого.
Whether of the twayne dyd the will of the father? And they sayde vnto hym: the fyrst. Iesus sayde vnto the: verely I saye vnto you that the publicans and the harlotes shall come into ye kyngdome of God before you.
32 Прийшов Іван до вас дорогою праведності, і ви не повірили йому, а митники та блудниці повірили. Ви ж, навіть побачивши це, все одно не розкаялися й не повірили йому.
For Iohn came vnto you in the waye of rightewesnes and ye beleved hym not. But the publicans and the harlotes beleved him. And yet ye (though ye sawe it) were not yet moved with repentaunce that ye myght afterwarde have beleved hym.
33 Послухайте іншу притчу. Один чоловік-господар посадив виноградник, обвів його огорожею, вкопав у ньому давильню, збудував башту, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож.
Herken another similitude. Ther was a certayne housholder which planted a vineyarde and hedged it roude about and made a wynpresse in it and bilt a tower and let it out to husbandmen and wet in to a straunge coutre.
34 Коли настав час врожаю, він надіслав своїх рабів до виноградарів отримати свій прибуток.
And when the tyme of the frute drewe neare he sent his servauntes to the husbandmen to receave the frutes of it.
35 Однак виноградарі схопили рабів, одного побили, іншого вбили, а ще іншого закидали камінням.
And ye husbandme caught his servauntes and bet one kylled another and stoned another.
36 Тоді він надіслав інших рабів, більше, ніж раніше, але виноградарі вчинили з ними так само.
Agayne he sent other servantes moo then the fyrst: and they served them lyke wyse.
37 Нарешті надіслав до них свого сина, кажучи: «Мого сина поважатимуть!»
But last of all he sent vnto the his awne sonne sayinge: they will feare my sonne.
38 Але виноградарі, побачивши сина, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, і спадщина дістанеться нам!»
But when the husbandmen sawe the sonne they sayde amoge the selves: This is the heyre: come let vs kyll him and let vs take his inheritaunce to oure selves.
39 Вони схопили його, вивели з виноградника та вбили.
And they caught him and thrust him out of the vineyarde and slewe him.
40 Коли прийде господар виноградника, що він зробить із цими виноградарями?
When the lorde of the vyneyarde commeth what will he do wt those husbandme?
41 Вони відповіли: ―Тих злодіїв жорстоко покарає, а виноградник віддасть іншим виноградарям, які сплатять його прибуток вчасно.
They sayde vnto him: he will cruellye destroye those evyll persons and wyll let out his vyneyarde vnto other husbandmen which shall delyver him the frute at tymes convenient
42 Ісус сказав їм: ―Хіба ви ніколи не читали в Писанні: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем. Господь зробив це, і воно є дивним у наших очах»?
Iesus sayde vnto the: dyd ye never redde in the scriptures? The stone which ye bylders refused ye same is set in ye principall parte of ye corner: this was the lordes doinge and yt is mervelous in oure eyes.
43 Тому кажу вам: Царство Боже буде відібране від вас та дане народові, який буде приносити його плоди.
Therfore saye I vnto you the kyngdome of God shalbe take from you and shalbe geve to the getyls which shall brynge forth the frutes of it.
44 Хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.
And whosoever shall fall on this stone he shalbe broken but on whosoever it shall fall vpon it will grynde him to powder.
45 Почувши ці притчі, первосвященники та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них,
And when the chefe prestes and Pharises hearde these similitudes they perceaved yt he spake of the.
46 і шукали нагоди схопити [Ісуса], але боялися народу, який вважав Його пророком.
And they wet about to laye hondes on him but they feared ye people because they tooke him as a Prophet.
