Від Матвія 21
1 Коли наблизились до Єрусалима й прийшли у Вітфагію, до Оливної гори, Ісус надіслав двох учнів
When they drew near to Jerusalem, and came to Bethphage, to the Mount of Olives, then Jesus sent two disciples,
2 та сказав їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і відразу знайдете прив’язану ослицю й осля з нею; відв’яжіть їх та приведіть до Мене.
saying to them, "Go into the village that is opposite you, and immediately you will find a donkey tied, and a colt with her. Untie them, and bring them to me.
3 І якщо хтось спитає вас, скажіть, що Господь потребує їх і відразу ж їх поверне».
And if anyone says anything to you, you are to say, 'Because the Lord needs them,' and he will send them at once."
4 Це сталося, щоб сповнились слова, сказані пророком:
This took place that it might be fulfilled which was spoken through the prophet, saying,
5 «Скажіть дочці Сіону: „Ось Цар твій їде до тебе, покірний, верхи на ослиці та осляті, синові під’яремної“».
Say to the daughter of Zion, "Look, your King comes to you, humble, and riding on a donkey, on a colt, the foal of a donkey."
6 Учні пішли й зробили, як наказав їм Ісус.
The disciples went, and did just as Jesus directed them,
7 Привели ослицю й осля, поклали на них свій одяг, і Він сів верхи.
and brought the donkey and the colt, and placed their clothes on them; and he sat on them.
8 Багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші ж різали гілки з дерев і також стелили по дорозі.
A very large crowd spread their clothes on the road. Others cut branches from the trees, and spread them on the road.
9 Люди, ідучи попереду та позаду Нього, викрикували: «Осанна Синові Давидовому!» «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!» «Осанна на Небесах!»
The crowds who went before him, and who followed kept shouting, "Hosanna to the son of David. Blessed is he who comes in the name of the Lord. Hosanna in the highest."
10 Коли Він увійшов у Єрусалим, усе місто заворушилося питаючи: «Хто Він такий?»
When he had come into Jerusalem, all the city was stirred up, saying, "Who is this?"
11 Народ же казав: «Це Ісус, пророк із Назарета, що в Галілеї».
The crowds said, "This is the prophet Jesus, from Nazareth of Galilee."
12 Ісус увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував у Храмі, перевернув столи тих, хто міняв гроші, та місця тих, хто продавав голубів.
Jesus entered into the temple, and drove out all of those who sold and bought in the temple, and overthrew the money changers' tables and the seats of those who sold the doves.
13 Він казав їм: «Написано: „Дім Мій буде називатися Домом Молитви“, а ви зробили з нього „притулок розбійників!“»
He said to them, "It is written, 'My house will be called a house of prayer,' but you have made it a den of robbers."
14 І приходили до Нього в Храм сліпі та криві, і Він зцілив їх.
The blind and the lame came to him in the temple, and he healed them.
15 Але первосвященники та книжники, побачивши чудеса, які Він робив, та дітей, які кричали в Храмі: «Осанна Синові Давидовому!» – обурилися
But when the chief priests and the scribes saw the wonderful things that he did, and the children crying out in the temple and saying, "Hosanna to the son of David." they were indignant,
16 й сказали Йому: ―Чуєш, що вони говорять? Ісус же відповів їм: ―Так! А хіба ви ніколи не читали: «Із вуст [малих] дітей і немовлят Ти приготував Собі хвалу».
and said to him, "Do you hear what these are saying?" Jesus said to them, "Yes. Did you never read, 'Out of the mouth of children and infants you have prepared praise?'"
17 Залишивши їх, Він вийшов із міста, пішов до Віфанії та заночував там.
He left them, and went out of the city to Bethany, and lodged there.
18 Вранці, повертаючись до міста, [Ісус] зголоднів.
Now in the morning, as he returned to the city, he was hungry.
19 І, побачивши біля дороги смоковницю, підійшов до неї, але нічого, окрім листя, не знайшов. Тоді промовив до неї: «Нехай же повік не буде плоду від тебе!» І смоковниця відразу всохла. (aiōn g165)
Seeing a fig tree by the road, he came to it, and found nothing on it but leaves. He said to it, "Let there be no fruit from you forever." Immediately the fig tree withered away. (aiōn g165)
20 Побачивши це, учні здивувалися й запитали: ―Як смоковниця відразу всохла?
When the disciples saw it, they were amazed, saying, "How did the fig tree immediately wither away?"
21 Ісус сказав у відповідь: ―Істинно кажу вам: якщо ви матимете віру й не будете сумніватися, то зробите не тільки те, що сталося зі смоковницею, але навіть якщо скажете цій горі: «Піднесися та кинься в море!» – станеться.
Jesus answered them, "Truly I tell you, if you have faith, and do not doubt, you will not only do what was done to the fig tree, but even if you told this mountain, 'Be taken up and cast into the sea,' it would be done.
22 Усе, про що попросите в молитві з вірою, отримаєте.
All things, whatever you ask in prayer, believing, you will receive."
23 Коли Він увійшов у Храм і навчав, до Нього підійшли первосвященники та старійшини народу й запитали: ―Якою владою Ти це робиш? І хто дав Тобі таку владу?
When he had come into the temple, the chief priests and the elders of the people came to him as he was teaching, and said, "By what authority do you do these things? Who gave you this authority?"
24 У відповідь Ісус сказав їм: ―Запитаю і Я вас про одне, і якщо відповісте Мені, Я скажу вам, якою владою це роблю.
Jesus answered them, "I also will ask you one question, which if you tell me, I likewise will tell you by what authority I do these things.
25 Звідки було Іванове хрещення? З Неба чи від людей? Вони ж стали міркувати між собою, кажучи: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає нас: «Чому ж ви не повірили йому?»
The baptism of John, where was it from? From heaven or from people?" They reasoned with themselves, saying, "If we say, 'From heaven,' he will ask us, 'Why then did you not believe him?'
26 Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то боїмося людей, бо всі вважають Івана пророком.
But if we say, 'From people,' we fear the crowd, for all hold John as a prophet."
27 Тож вони відповіли Ісусові: ―Не знаємо. [Ісус] сказав їм: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
They answered Jesus, and said, "We do not know." He also said to them, "Neither will I tell you by what authority I do these things.
28 «Як ви вважаєте? В одного чоловіка було двоє синів. Він прийшов до першого й сказав: „Сину, іди та попрацюй сьогодні в [моєму] винограднику“.
But what do you think? A man had two sons, and he came to the first, and said, 'Son, go work today in the vineyard.'
29 Той відповів: „Не хочу!“Але потім, розкаявшись, пішов.
He answered, 'I will not,' but afterward he changed his mind, and went.
30 Пішовши до другого, сказав так само. Той відповів: „Я [піду, ] господарю!“Але не пішов.
And he came to the other, and said the same thing. And he answered and said, 'I go, sir,' but he did not go.
31 Хто з цих двох виконав волю батька?» Вони відповіли: ―Перший. [Тоді] Ісус сказав їм: ―Істинно кажу вам: митники та блудниці випереджають вас до Царства Божого.
Which of the two did the will of his father?" They said, "The first." Jesus said to them, "Truly I tell you that the tax collectors and the prostitutes are entering into the kingdom of God before you.
32 Прийшов Іван до вас дорогою праведності, і ви не повірили йому, а митники та блудниці повірили. Ви ж, навіть побачивши це, все одно не розкаялися й не повірили йому.
For John came to you in the way of righteousness, and you did not believe him, but the tax collectors and the prostitutes believed him. When you saw it, you did not even repent afterward, that you might believe him.
33 Послухайте іншу притчу. Один чоловік-господар посадив виноградник, обвів його огорожею, вкопав у ньому давильню, збудував башту, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож.
"Hear another parable. There was a man who was a master of a household, who planted a vineyard, set a hedge about it, dug a winepress in it, built a tower, leased it out to tenant farmers, and went on a journey.
34 Коли настав час врожаю, він надіслав своїх рабів до виноградарів отримати свій прибуток.
When the season for the fruit drew near, he sent his servants to the tenants, to receive his fruit.
35 Однак виноградарі схопили рабів, одного побили, іншого вбили, а ще іншого закидали камінням.
The farmers took his servants, beat one, killed another, and stoned another.
36 Тоді він надіслав інших рабів, більше, ніж раніше, але виноградарі вчинили з ними так само.
Again, he sent other servants more than the first: and they treated them the same way.
37 Нарешті надіслав до них свого сина, кажучи: «Мого сина поважатимуть!»
But afterward he sent to them his son, saying, 'They will respect my son.'
38 Але виноградарі, побачивши сина, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, і спадщина дістанеться нам!»
But the farmers, when they saw the son, said among themselves, 'This is the heir. Come, let us kill him, and have his inheritance.'
39 Вони схопили його, вивели з виноградника та вбили.
So they took him, and threw him out of the vineyard, and killed him.
40 Коли прийде господар виноградника, що він зробить із цими виноградарями?
When therefore the lord of the vineyard comes, what will he do to those farmers?"
41 Вони відповіли: ―Тих злодіїв жорстоко покарає, а виноградник віддасть іншим виноградарям, які сплатять його прибуток вчасно.
They told him, "He will miserably destroy those miserable men, and will lease out the vineyard to other farmers, who will give him the fruit in its season."
42 Ісус сказав їм: ―Хіба ви ніколи не читали в Писанні: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем. Господь зробив це, і воно є дивним у наших очах»?
Jesus said to them, "Did you never read in the Scriptures, 'The stone which the builders rejected, the same was made the head of the corner. This was from the Lord. It is marvelous in our eyes?'
43 Тому кажу вам: Царство Боже буде відібране від вас та дане народові, який буде приносити його плоди.
"Therefore I tell you, the kingdom of God will be taken away from you, and will be given to a nation bringing forth its fruit.
44 Хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.
He who falls on this stone will be broken to pieces; but on whomever it will fall, it will crush him."
45 Почувши ці притчі, первосвященники та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них,
When the chief priests and the Pharisees heard his parables, they perceived that he spoke about them.
46 і шукали нагоди схопити [Ісуса], але боялися народу, який вважав Його пророком.
When they sought to seize him, they feared the crowds, because they considered him to be a prophet.
