Від Матвія 21
1 Коли наблизились до Єрусалима й прийшли у Вітфагію, до Оливної гори, Ісус надіслав двох учнів
Now when they drew near to Jerusalem and came to Bethphage, opposite the Mount of Olives, then Jesus sent two disciples,
2 та сказав їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і відразу знайдете прив’язану ослицю й осля з нею; відв’яжіть їх та приведіть до Мене.
saying to them: “Go into the village opposite you and immediately you will find a donkey tied, and a colt with her. Loose her and bring them to me.
3 І якщо хтось спитає вас, скажіть, що Господь потребує їх і відразу ж їх поверне».
And if anyone says anything to you, just say, ‘The Lord needs them,’ and immediately he will send them.”
4 Це сталося, щоб сповнились слова, сказані пророком:
Now all this happened so that what was spoken through the prophet should be fulfilled, namely:
5 «Скажіть дочці Сіону: „Ось Цар твій їде до тебе, покірний, верхи на ослиці та осляті, синові під’яремної“».
“Say to the daughter of Zion, ‘Look, your King is coming to you, humble and mounted on a donkey, in fact, a young donkey, foal of a beast of burden.’”
6 Учні пішли й зробили, як наказав їм Ісус.
So going and doing just as Jesus had commanded them,
7 Привели ослицю й осля, поклали на них свій одяг, і Він сів верхи.
the disciples brought the female donkey and the young donkey. And they placed their clothes on them and He sat down on them [the clothes].
8 Багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші ж різали гілки з дерев і також стелили по дорозі.
And the very large crowd spread their clothes on the road, while others were cutting branches from the trees and spreading them on the road.
9 Люди, ідучи попереду та позаду Нього, викрикували: «Осанна Синові Давидовому!» «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!» «Осанна на Небесах!»
Then the crowds who went in front and those who followed kept crying out, saying: “Hosanna to the Son of David! Blessed is He who comes in the name of the Lord! Hosanna in the highest heaven!”
10 Коли Він увійшов у Єрусалим, усе місто заворушилося питаючи: «Хто Він такий?»
So when He came into Jerusalem the whole city was stirred up, saying, “Who is this?”
11 Народ же казав: «Це Ісус, пророк із Назарета, що в Галілеї».
And the crowds kept saying, “This is Jesus, the prophet from Natsareth of Galilee.”
12 Ісус увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував у Храмі, перевернув столи тих, хто міняв гроші, та місця тих, хто продавав голубів.
Jesus went into the temple of God and drove out all who were selling and buying in the temple, and He overturned the tables of the money changers and the seats of those who sold the doves.
13 Він казав їм: «Написано: „Дім Мій буде називатися Домом Молитви“, а ви зробили з нього „притулок розбійників!“»
And He says to them, “It is written, ‘My house will be called a house of prayer,’ but you have made it ‘a cave of bandits’.”
14 І приходили до Нього в Храм сліпі та криві, і Він зцілив їх.
And the lame and the blind came to Him in the temple, and He healed them.
15 Але первосвященники та книжники, побачивши чудеса, які Він робив, та дітей, які кричали в Храмі: «Осанна Синові Давидовому!» – обурилися
But seeing the wonders that He did, and the children calling out in the temple and saying, “Hosanna to the Son of David!” the chief priests and the scribes became indignant
16 й сказали Йому: ―Чуєш, що вони говорять? Ісус же відповів їм: ―Так! А хіба ви ніколи не читали: «Із вуст [малих] дітей і немовлят Ти приготував Собі хвалу».
and said to Him, “Do you hear what these are saying?” So Jesus says to them: “Yes. Have you never read that ‘Out of the mouth of babies and nursing infants You have prepared praise for Yourself’?”
17 Залишивши їх, Він вийшов із міста, пішов до Віфанії та заночував там.
Leaving them behind He went out of the city to Bethany and lodged there.
18 Вранці, повертаючись до міста, [Ісус] зголоднів.
Now in the early morning, as He returned to the city, He was hungry.
19 І, побачивши біля дороги смоковницю, підійшов до неї, але нічого, окрім листя, не знайшов. Тоді промовив до неї: «Нехай же повік не буде плоду від тебе!» І смоковниця відразу всохла. (aiōn g165)
And seeing a lone fig tree by the road, He went up to it and found nothing on it, just leaves. And He says to it, “May you never again produce fruit!” And forthwith the fig tree started to wither. (aiōn g165)
20 Побачивши це, учні здивувалися й запитали: ―Як смоковниця відразу всохла?
And seeing it the disciples marveled saying, “How quickly the fig tree became withered!”
21 Ісус сказав у відповідь: ―Істинно кажу вам: якщо ви матимете віру й не будете сумніватися, то зробите не тільки те, що сталося зі смоковницею, але навіть якщо скажете цій горі: «Піднесися та кинься в море!» – станеться.
So in answer Jesus said to them: “Assuredly I say to you, if you (pl.) have faith and do not doubt, you will not only do what was done to the fig tree, but even if you should say to this mountain, ‘Be taken up and be thrown into the sea,’ it will happen.
22 Усе, про що попросите в молитві з вірою, отримаєте.
And anything whatever you may ask in the believing prayer, you will receive.”
23 Коли Він увійшов у Храм і навчав, до Нього підійшли первосвященники та старійшини народу й запитали: ―Якою владою Ти це робиш? І хто дав Тобі таку владу?
So He came into the temple, and as He was teaching the chief priests and the elders of the people approached Him saying, “By what kind of authority are you doing these things?” and “Who gave you this authority?”
24 У відповідь Ісус сказав їм: ―Запитаю і Я вас про одне, і якщо відповісте Мені, Я скажу вам, якою владою це роблю.
But in answer Jesus said to them: “I also will ask you one question, which if you tell me, I also will tell you by what authority I do these things:
25 Звідки було Іванове хрещення? З Неба чи від людей? Вони ж стали міркувати між собою, кажучи: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає нас: «Чому ж ви не повірили йому?»
The baptism of John—where was it from; from heaven or from men?” So they reasoned among themselves saying: “If we say, ‘From heaven,’ He will say to us, ‘Why then did you not believe him?’
26 Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то боїмося людей, бо всі вважають Івана пророком.
But if we say, ‘From men,’ we fear the crowd, for all consider John as a prophet.”
27 Тож вони відповіли Ісусові: ―Не знаємо. [Ісус] сказав їм: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
So in answer to Jesus they said, “We do not know.” So He said to them: “Neither do I tell you by what authority I do these things.
28 «Як ви вважаєте? В одного чоловіка було двоє синів. Він прийшов до першого й сказав: „Сину, іди та попрацюй сьогодні в [моєму] винограднику“.
“But what do you think? A certain man had two sons, and going to the first he said, ‘Son, go work today in my vineyard.’
29 Той відповів: „Не хочу!“Але потім, розкаявшись, пішов.
But in answer he said, ‘I don't want to’ (but later he changed his mind and went).
30 Пішовши до другого, сказав так само. Той відповів: „Я [піду, ] господарю!“Але не пішов.
And going to the other he said likewise. And in answer he said, ‘I go, Sir’; yet he did not go.
31 Хто з цих двох виконав волю батька?» Вони відповіли: ―Перший. [Тоді] Ісус сказав їм: ―Істинно кажу вам: митники та блудниці випереджають вас до Царства Божого.
Which of the two did the will of the father?” They say to Him, “The first.” Jesus says to them: “Assuredly I say to you that the tax collectors and the prostitutes will go into the kingdom of God before you do.
32 Прийшов Іван до вас дорогою праведності, і ви не повірили йому, а митники та блудниці повірили. Ви ж, навіть побачивши це, все одно не розкаялися й не повірили йому.
For John came to you in the way of righteousness, and you did not believe him; but the tax collectors and the prostitutes believed him, yet when you saw it you did not afterward repent, so as to believe him.
33 Послухайте іншу притчу. Один чоловік-господар посадив виноградник, обвів його огорожею, вкопав у ньому давильню, збудував башту, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож.
“Hear another parable: There was a certain landowner who planted a vineyard and set a hedge around it, dug a winepress in it and built a tower. And he leased it to farmers and went on a journey.
34 Коли настав час врожаю, він надіслав своїх рабів до виноградарів отримати свій прибуток.
When vintage-time drew near he sent his servants to the farmers to receive his fruits.
35 Однак виноградарі схопили рабів, одного побили, іншого вбили, а ще іншого закидали камінням.
But the farmers took his servants—one they beat, one they killed, one they stoned.
36 Тоді він надіслав інших рабів, більше, ніж раніше, але виноградарі вчинили з ними так само.
Again he sent other servants, more than the first, and they did to them likewise.
37 Нарешті надіслав до них свого сина, кажучи: «Мого сина поважатимуть!»
So finally he sent his son to them saying, ‘They will respect my son.’
38 Але виноградарі, побачивши сина, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, і спадщина дістанеться нам!»
But when the farmers saw the son they said among themselves: ‘This is the heir. Come, let us kill him and take possession of his inheritance.’
39 Вони схопили його, вивели з виноградника та вбили.
And taking him they threw him out of the vineyard and killed him.
40 Коли прийде господар виноградника, що він зробить із цими виноградарями?
Therefore, when the owner of the vineyard comes, what will he do to those farmers?”
41 Вони відповіли: ―Тих злодіїв жорстоко покарає, а виноградник віддасть іншим виноградарям, які сплатять його прибуток вчасно.
They say to Him: “He will miserably destroy those miserable men! And he will lease the vineyard to other farmers who will render to him the fruits in their seasons.”
42 Ісус сказав їм: ―Хіба ви ніколи не читали в Писанні: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем. Господь зробив це, і воно є дивним у наших очах»?
Jesus says to them: “Did you never read in the Scriptures: ‘A stone which the builders rejected, this one became the cornerstone. This was the Lord's doing, and it is marvelous in our eyes’?
43 Тому кажу вам: Царство Боже буде відібране від вас та дане народові, який буде приносити його плоди.
Therefore I say to you that the kingdom of God will be taken away from you and given to a nation producing the fruits of it.
44 Хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.
Also, whoever falls upon this stone will be broken to pieces; but upon whomever it falls, it will grind him to powder.”
45 Почувши ці притчі, первосвященники та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них,
As the chief priests and Pharisees heard His parables they knew that He was speaking about them.
46 і шукали нагоди схопити [Ісуса], але боялися народу, який вважав Його пророком.
And although they wanted to seize Him, they were afraid of the crowds, because they considered Him as a prophet.
