Від Матвія 21
1 Коли наблизились до Єрусалима й прийшли у Вітфагію, до Оливної гори, Ісус надіслав двох учнів
And when they drew nigh to Jerusalem, and were come to Bethphage, unto mount Olivet, then Jesus sent two disciples,
2 та сказав їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і відразу знайдете прив’язану ослицю й осля з нею; відв’яжіть їх та приведіть до Мене.
Saying to them: Go ye into the village that is over against you, and immediately you shall find an ass tied, and a colt with her: loose them and bring them to me.
3 І якщо хтось спитає вас, скажіть, що Господь потребує їх і відразу ж їх поверне».
And if any man shall say anything to you, say ye, that the Lord hath need of them: and forthwith he will let them go.
4 Це сталося, щоб сповнились слова, сказані пророком:
Now all this was done that it might be fulfilled which was spoken by the prophet, saying:
5 «Скажіть дочці Сіону: „Ось Цар твій їде до тебе, покірний, верхи на ослиці та осляті, синові під’яремної“».
Tell ye the daughter of Sion: Behold thy king cometh to thee, meek, and sitting upon an ass, and a colt the foal of her that is used to the yoke.
6 Учні пішли й зробили, як наказав їм Ісус.
And the disciples going, did as Jesus commanded them.
7 Привели ослицю й осля, поклали на них свій одяг, і Він сів верхи.
And they brought the ass and the colt, and laid their garments upon them, and made him sit thereon.
8 Багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші ж різали гілки з дерев і також стелили по дорозі.
And a very great multitude spread their garments in the way: and others cut boughs from the trees, and strewed them in the way:
9 Люди, ідучи попереду та позаду Нього, викрикували: «Осанна Синові Давидовому!» «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!» «Осанна на Небесах!»
And the multitudes that went before and that followed, cried, saying: Hosanna to the son of David: Blessed is he that cometh in the name of the Lord: Hosanna in the highest.
10 Коли Він увійшов у Єрусалим, усе місто заворушилося питаючи: «Хто Він такий?»
And when he was come into Jerusalem, the whole city was moved, saying: Who is this?
11 Народ же казав: «Це Ісус, пророк із Назарета, що в Галілеї».
And the people said: This is Jesus the prophet, from Nazareth of Galilee.
12 Ісус увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував у Храмі, перевернув столи тих, хто міняв гроші, та місця тих, хто продавав голубів.
And Jesus went into the temple of God, and cast out all them that sold and bought in the temple, and overthrew the tables of the money changers, and the chairs of them that sold doves:
13 Він казав їм: «Написано: „Дім Мій буде називатися Домом Молитви“, а ви зробили з нього „притулок розбійників!“»
And he saith to them: It is written, My house shall be called the house of prayer; but you have made it a den of thieves.
14 І приходили до Нього в Храм сліпі та криві, і Він зцілив їх.
And there came to him the blind and the lame in the temple; and he healed them.
15 Але первосвященники та книжники, побачивши чудеса, які Він робив, та дітей, які кричали в Храмі: «Осанна Синові Давидовому!» – обурилися
And the chief priests and scribes, seeing the wonderful things that he did, and the children crying in the temple, and saying: Hosanna to the son of David; were moved with indignation.
16 й сказали Йому: ―Чуєш, що вони говорять? Ісус же відповів їм: ―Так! А хіба ви ніколи не читали: «Із вуст [малих] дітей і немовлят Ти приготував Собі хвалу».
And said to him: Hearest thou what these say? And Jesus said to them: Yea, have you never read: Out of the mouth of infants and of sucklings thou hast perfected praise?
17 Залишивши їх, Він вийшов із міста, пішов до Віфанії та заночував там.
And leaving them, he went out of the city into Bethania, and remained there.
18 Вранці, повертаючись до міста, [Ісус] зголоднів.
And in the morning, returning into the city, he was hungry.
19 І, побачивши біля дороги смоковницю, підійшов до неї, але нічого, окрім листя, не знайшов. Тоді промовив до неї: «Нехай же повік не буде плоду від тебе!» І смоковниця відразу всохла. (aiōn g165)
And seeing a certain fig tree by the way side, he came to it, and found nothing on it but leaves only, and he saith to it: May no fruit grow on thee henceforward for ever. And immediately the fig tree withered away. (aiōn g165)
20 Побачивши це, учні здивувалися й запитали: ―Як смоковниця відразу всохла?
And the disciples seeing it wondered, saying: How is it presently withered away?
21 Ісус сказав у відповідь: ―Істинно кажу вам: якщо ви матимете віру й не будете сумніватися, то зробите не тільки те, що сталося зі смоковницею, але навіть якщо скажете цій горі: «Піднесися та кинься в море!» – станеться.
And Jesus answering, said to them: Amen, I say to you, if you shall have faith, and stagger not, not only this of the fig tree shall you do, but also if you shall say to this mountain, Take up and cast thyself into the sea, it shall be done.
22 Усе, про що попросите в молитві з вірою, отримаєте.
And in all things whatsoever you shall ask in prayer, believing, you shall receive.
23 Коли Він увійшов у Храм і навчав, до Нього підійшли первосвященники та старійшини народу й запитали: ―Якою владою Ти це робиш? І хто дав Тобі таку владу?
And when he was come into the temple, there came to him, as he was teaching, the chief priests and ancients of the people, saying: By what authority dost thou these things? and who hath given thee this authority?
24 У відповідь Ісус сказав їм: ―Запитаю і Я вас про одне, і якщо відповісте Мені, Я скажу вам, якою владою це роблю.
Jesus answering, said to them: I also will ask you one word, which if you shall tell me, I will also tell you by what authority I do these things.
25 Звідки було Іванове хрещення? З Неба чи від людей? Вони ж стали міркувати між собою, кажучи: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає нас: «Чому ж ви не повірили йому?»
The baptism of John, whence was it? from heaven or from men? But they thought within themselves, saying:
26 Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то боїмося людей, бо всі вважають Івана пророком.
If we shall say, from heaven, he will say to us: Why then did you not believe him? But if we shall say, from men, we are afraid of the multitude: for all held John as a prophet.
27 Тож вони відповіли Ісусові: ―Не знаємо. [Ісус] сказав їм: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
And answering Jesus, they said: We know not. He also said to them: Neither do I tell you by what authority I do these things.
28 «Як ви вважаєте? В одного чоловіка було двоє синів. Він прийшов до першого й сказав: „Сину, іди та попрацюй сьогодні в [моєму] винограднику“.
But what think you? A certain man had two sons; and coming to the first, he said: Son, go work today in my vineyard.
29 Той відповів: „Не хочу!“Але потім, розкаявшись, пішов.
And he answering, said: I will not. But afterwards, being moved with repentance, he went.
30 Пішовши до другого, сказав так само. Той відповів: „Я [піду, ] господарю!“Але не пішов.
And coming to the other, he said in like manner. And he answering, said: I go, Sir; and he went not.
31 Хто з цих двох виконав волю батька?» Вони відповіли: ―Перший. [Тоді] Ісус сказав їм: ―Істинно кажу вам: митники та блудниці випереджають вас до Царства Божого.
Which of the two did the father’s will? They say to him: The first. Jesus saith to them: Amen I say to you, that the publicans and the harlots shall go into the kingdom of God before you.
32 Прийшов Іван до вас дорогою праведності, і ви не повірили йому, а митники та блудниці повірили. Ви ж, навіть побачивши це, все одно не розкаялися й не повірили йому.
For John came to you in the way of justice, and you did not believe him. But the publicans and the harlots believed him: but you, seeing it, did not even afterwards repent, that you might believe him.
33 Послухайте іншу притчу. Один чоловік-господар посадив виноградник, обвів його огорожею, вкопав у ньому давильню, збудував башту, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож.
Hear ye another parable. There was a man an householder, who planted a vineyard, and made a hedge round about it, and dug in it a press, and built a tower, and let it out to husbandmen; and went into a strange country.
34 Коли настав час врожаю, він надіслав своїх рабів до виноградарів отримати свій прибуток.
And when the time of the fruits drew nigh, he sent his servants to the husbandmen that they might receive the fruits thereof.
35 Однак виноградарі схопили рабів, одного побили, іншого вбили, а ще іншого закидали камінням.
And the husbandmen laying hands on his servants, beat one, and killed another, and stoned another.
36 Тоді він надіслав інших рабів, більше, ніж раніше, але виноградарі вчинили з ними так само.
Again he sent other servants more than the former; and they did to them in like manner.
37 Нарешті надіслав до них свого сина, кажучи: «Мого сина поважатимуть!»
And last of all he sent to them his son, saying: They will reverence my son.
38 Але виноградарі, побачивши сина, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, і спадщина дістанеться нам!»
But the husbandmen seeing the son, said among themselves: This is the heir: come, let us kill him, and we shall have his inheritance.
39 Вони схопили його, вивели з виноградника та вбили.
And taking him, they cast him forth out of the vineyard, and killed him.
40 Коли прийде господар виноградника, що він зробить із цими виноградарями?
When therefore the lord of the vineyard shall come, what will he do to those husbandmen?
41 Вони відповіли: ―Тих злодіїв жорстоко покарає, а виноградник віддасть іншим виноградарям, які сплатять його прибуток вчасно.
They say to him: He will bring those evil men to an evil end; and will let out his vineyard to other husbandmen, that shall render him the fruit in due season.
42 Ісус сказав їм: ―Хіба ви ніколи не читали в Писанні: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем. Господь зробив це, і воно є дивним у наших очах»?
Jesus saith to them: Have you never read in the Scriptures: The stone which the builders rejected, the same is become the head of the corner? By the Lord this has been done; and it is wonderful in our eyes.
43 Тому кажу вам: Царство Боже буде відібране від вас та дане народові, який буде приносити його плоди.
Therefore I say to you, that the kingdom of God shall be taken from you, and shall be given to a nation yielding the fruits thereof.
44 Хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.
And whosoever shall fall on this stone, shall be broken: but on whomsoever it shall fall, it shall grind him to powder.
45 Почувши ці притчі, первосвященники та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них,
And when the chief priests and Pharisees had heard his parables, they knew that he spoke of them.
46 і шукали нагоди схопити [Ісуса], але боялися народу, який вважав Його пророком.
And seeking to lay hands on him, they feared the multitudes: because they held him as a prophet.
