< Від Матвія 15 >
1 Тоді деякі фарисеї та книжники з Єрусалима підійшли до Ісуса й запитали:
2 ―Чому Твої учні порушують звичай наших батьків? Вони їдять, не помивши своїх рук.
3 Він же відповів їм: ―А чому ж ви порушуєте заповідь Божу через ваш звичай?
4 Адже Бог сказав: «Шануй батька та матір», а також: «Той, хто зневажає батька або матір, нехай буде покараний смертю!»
5 Ви ж говорите, що той, хто скаже батькові або матері: «Те, чим я міг би допомогти тобі, – дар Богові»,
6 той [може] не шанувати своїх батьків. Так ви скасували Слово Боже через свій звичай.
7 Лицеміри, добре пророкував про вас Ісая, коли казав:
8 «Цей народ шанує Мене лише устами, а серце його далеко від Мене.
9 Даремно вони поклоняються Мені, навчаючи людей людських заповідей».
10 Покликавши народ, [Ісус] промовив до них: «Слухайте та зрозумійте!
11 Не те, що входить в уста, оскверняє людину, але те, що виходить з уст, оскверняє людину».
12 Тоді учні підійшли до Нього й сказали: ―Чи знаєш, що фарисеї образилися, почувши [ці] слова?
13 [Ісус] відповів: ―Кожна рослина, яка не була посаджена Моїм Небесним Отцем, буде викоренена.
14 Облиште їх, вони сліпі поводирі сліпців. Якщо сліпий веде сліпого, то обидва впадуть в яму.
15 Петро у відповідь сказав: ―Поясни нам цю притчу.
16 Тоді [Ісус] запитав: ―Невже ви ще не розумієте?
17 Не знаєте, що все, що входить в уста, потрапляє в шлунок і виходить геть?
18 А те, що виходить з уст, походить із серця, саме це й оскверняє людину.
19 Бо з серця виходять погані думки, вбивства, перелюб, статева розпуста, крадіж, неправдиві свідчення та богохульство.
20 Саме це оскверняє людину, а їсти немитими руками не оскверняє людини.
21 Вийшовши звідти, Ісус пішов до земель Тира й Сидона.
22 І ось прийшла до Нього одна жінка-ханаанеянка з тієї землі. Вона казала благаючи: ―Господи, Сину Давида, змилуйся наді мною! Моя донька одержима злим духом.
23 Але [Ісус] нічого не відповів їй. Тоді підійшли Його учні та благали Його, кажучи: ―[Допоможи] їй та відпусти, бо вона йде за нами й кричить.
24 У відповідь Він сказав: ―Я посланий лише до загиблих овець народу Ізраїля.
25 Вона ж, підійшовши, вклонилася Йому та сказала: ―Господи, допоможи мені!
26 Він же відповів: ―Не годиться брати хліб від дітей та кидати щенятам.
27 Проте вона сказала: ―Так, Господи, але й щенята їдять крихти, які падають зі столу їхніх господарів.
28 Тоді Ісус відповів їй: ―О жінко, твоя віра велика! Нехай станеться, як ти бажаєш. І тієї ж миті її донька була зцілена.
29 Відійшовши звідти, Ісус пішов до Галілейського моря, зійшов на гору й сів там.
30 І прийшло до Нього багато людей, які мали з собою кривих, сліпих, калік, німих та багатьох інших [хворих]. Вони поклали їх біля Його ніг, і Він зцілив їх.
31 Побачивши, що німі розмовляють, криві стають здоровими, каліки ходять і сліпі бачать, люди дивувались та прославляли Бога Ізраїлевого.
32 Ісус же покликав Своїх учнів та сказав: ―Жаль Мені цих людей, тому що вже три дні залишаються зі Мною й не мають, що їсти. Я не хочу відпускати їх голодними, щоб не ослабли в дорозі.
33 Учні спитали Його: ―Звідки в пустелі нам взяти стільки хліба, щоб нагодувати такий натовп?
34 Ісус сказав їм: ―Скільки маєте хлібів? Вони відповіли: ―Сім і декілька малих рибин.
35 Він звелів людям сісти на землю.
36 Потім узяв сім хлібів та рибу, подякував, розламав та дав учням, а учні [роздали] людям.
37 Усі їли та наситились. І зібрали сім повних кошиків залишків.
38 Тих, хто їв, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
39 Відпустивши людей, [Ісус] сів у човен та відплив до землі Магадана.