Від Матвія 13
1 Того ж дня Ісус, вийшовши з дому, сидів на березі моря.
In that dai Jhesus yede out of the hous, and sat bisidis the see.
2 І зібрався біля Нього великий натовп, так що Він зайшов у човен та сів, а всі люди стояли на березі.
And myche puple was gaderid to hym, so that he wente up in to a boot, and sat; and al the puple stood on the brenke.
3 Він багато навчав їх притчами, кажучи: «Ось сіяч вийшов сіяти.
And he spac to hem many thingis in parablis, and seide, Lo! he that sowith, yede out to sowe his seed.
4 Коли він сіяв, деякі [зерна] впали біля дороги; птахи, налетівши, повидзьобували їх.
And while he sowith, summe seedis felden bisidis the weie, and briddis of the eir camen, and eeten hem.
5 Інші впали на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, і відразу проросли, бо земля була неглибока.
But othere seedis felden in to stony places, where thei hadden not myche erthe; and anoon thei sprongen vp, for thei hadden not depnesse of erthe.
6 Коли ж зійшло сонце, то опалило паростки, вони зів’яли й, не маючи коріння, всохли.
But whanne the sonne was risun, thei swaliden, and for thei hadden not roote, thei drieden vp.
7 Ще інші впали поміж терни. Терни виросли та заглушили їх.
And other seedis felden among thornes; and thornes woxen vp, and strangeleden hem.
8 А інші впали в добру землю та дали врожай: одні в сто, інші в шістдесят, треті в тридцять разів більше.
But othere seedis felden in to good lond, and yauen fruyt; summe an hundrid foold, an othir sixti foold, an othir thritti foold.
9 Хто має вуха, нехай слухає!»
He that hath eris of heryng, here he.
10 Підійшовши, учні запитали Його: ―Чому Ти говориш до них притчами?
And the disciplis camen nyy, and seiden to him, Whi spekist thou in parablis to hem?
11 Він же у відповідь сказав: ―Бо вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, а їм не дано.
And he answeride, and seide to hem, `For to you it is youun to knowe the priuytees of the kyngdom of heuenes; but it is not youun to hem.
12 Адже тому, хто має, додасться, і матиме надмірно, а від того, хто не має, і те, що має, забереться.
For it shal be youun to hym that hath, and he shal haue plente; but if a man hath not, also that thing that he hath shal be takun awei fro hym.
13 Тому до них Я говорю притчами, бо вони, «дивлячись, не бачать, а слухаючи, не чують і не розуміють».
Therfor Y speke to hem in parablis, for thei seynge seen not, and thei herynge heren not, nether vndurstonden;
14 Щодо них збувається пророцтво Ісаї, що каже: «Ви будете слухати й слухати, але ніколи не зрозумієте; будете дивитись і дивитись, але ніколи не побачите.
that the prophesie of Ysaie `seiynge be fulfillid `in hem, With heryng ye schulen here, and ye shulen not vndurstonde; and ye seynge schulen se, and ye shulen not se;
15 Бо серце цього народу згрубіло, важко стали чути вухами й очі свої заплющили, щоб не побачити очима, не почути вухами, не зрозуміти серцем і не навернутись, щоб Я зцілив їх».
for the herte of this puple is greetli fattid, and thei herden heuyli with eeris, and thei han closed her iyen, lest sumtime thei seen with iyen, and with eeris heeren, and vndirstonden in herte, and thei be conuertid, and Y heele hem.
16 Блаженні очі, які бачать, і вуха, які чують.
But youre iyen that seen ben blesside, and youre eeris that heren.
17 Істинно кажу вам: багато пророків та праведників бажали побачити те, що ви бачите, і не побачили, та почути те, що ви чуєте, і не почули.
Forsothe Y seie to you, that manye profetis and iust men coueitiden to se tho thingis that ye seen, and thei sayn not, and to heere tho thingis that ye heren, and thei herden not.
18 Отже, послухайте, [що означає] притча про сіяча.
Therfor here ye the parable of the sowere.
19 До кожного, хто слухає Слово про Царство й не розуміє його, приходить лукавий і викрадає посіяне в його серці. Це те, що посіяне біля дороги.
Ech that herith the word of the rewme, and vndirstondith not, the yuel spirit cometh, and rauyschith that that is sowun in his herte; this it is, that is sowun bisidis the weie.
20 Посіяне ж на кам’янисту землю – це той, хто, почувши Слово, відразу з радістю приймає його.
But this that is sowun on the stony loond, this it is, that herith the word of God, and anoon with ioye takith it.
21 Але він не має коріння в собі, є тимчасовим. Коли настають труднощі або гоніння за Слово, він відразу відпадає.
And he hath not roote in hym silf, but is temporal. For whanne tribulacioun and persecucioun is maad for the word, anoon he is sclaundrid.
22 Посіяне серед тернів – це ті, що чують Слово, але турботи цього віку й омана багатства придушують Слово, і воно залишається безплідним. (aiōn g165)
But he that is sowun in thornes, is this that heerith the word, and the bisynesse of this world, and the fallace of ritchessis strangulith the word, and it is maad with outen fruyt. (aiōn g165)
23 А посіяне в добру землю – це той, хто чує та розуміє Слово. Він насправді приносить врожай: у сто, у шістдесят або в тридцять разів більший.
But he that is sowun in to good loond, is this that herith the word, and vnderstondeth, and bryngith forth fruyt. And summe makith an hundrid fold, treuli anothir sixti fold, and another thritti fold.
24 [Ісус] розповів їм іншу притчу: «Царство Небесне подібне до чоловіка, який посіяв добре насіння на своєму полі.
Anothir parable Jhesus puttide forth to hem, and seide, The kyngdom of heuenes is maad lijk to a man, that sewe good seed in his feld.
25 Але коли чоловік спав, прийшов його ворог, посіяв кукіль серед пшениці та пішов.
And whanne men slepten, his enemy cam, and sewe aboue taris in the myddil of whete, and wente awei.
26 А як зійшло посіяне та показався колос, тоді з’явився й кукіль.
But whanne the erbe was growed, and made fruyt, thanne the taris apperiden.
27 Тоді прийшли слуги господаря та сказали йому: „Господарю, хіба ми не добре насіння посіяли на полі? Звідки ж узявся кукіль?“
And the seruauntis of the hosebonde man camen, and seiden to hym, Lord, whether hast thou not sowun good seed in thi feeld? where of thanne hath it taris?
28 Він відповів їм: „Це зробив ворог“. Раби запитали його: „Хочеш, щоб ми пішли та випололи його?“
And he seide to hem, An enemy hath do this thing. And the seruauntis seiden to him, `Wolt thou that we goon, and gaderen hem?
29 Він сказав: „Ні, щоб, виполюючи кукіль, не повиривали й пшениці“.
And he seide, Nay, lest perauenture ye in gaderynge taris drawen vp with hem the whete bi the roote.
30 Залиште, щоб обоє росли разом до жнив. А під час жнив я скажу женцям: „Зберіть спочатку кукіль та пов’яжіть його в снопи, щоб спалити, а пшеницю зберіть до моєї клуні“».
Suffre ye hem bothe to wexe in to repyng tyme; and in the tyme of ripe corne Y shal seie to the reperis, First gadere ye to gidere the taris, and bynde hem to gidere in knytchis to be brent, but gadere ye whete in to my berne.
31 [Ісус] розповів їм іншу притчу: «Царство Небесне подібне до гірчичного зерна, яке чоловік узяв та посіяв на своєму полі.
Another parable Jhesus puttide forth to hem, and seide, The kyngdom of heuenes is lijk to a corn of seneuey, which a man took, and sewe in his feeld.
32 Хоча воно і є найменшим серед усього насіння, але коли виростає, стає більшим за інші рослини й стає деревом, до якого прилітають птахи небесні та гніздяться на його гілках».
Which is the leeste of alle seedis, but whanne it hath woxen, it is the moste of alle wortis, and is maad a tre; so that briddis of the eir comen, and dwellen in the bowis therof.
33 [Ісус] розповів їм ще іншу притчу: «Царство Небесне подібне до закваски, яку жінка взяла та поклала до трьох мір борошна, доки все вкисло».
Another parable Jhesus spac to hem, The kyngdom of heuenes is lijk to sour douy, which a womman took, and hidde in thre mesuris of mele, til it were alle sowrid.
34 Усе це Ісус говорив людям притчами й нічого не говорив їм без притчі,
Jhesus spac alle thes thingis in parablis to the puple, and he spac not to hem with out parablis, that it schulde be fulfillid,
35 щоб збулося сказане через пророка: «Відкрию в притчі вуста Мої, розповім про приховане від початку світу».
that is seid bi the prophete, seiynge, Y shal opene my mouth in parablis; Y shal telle out hid thingis fro the makyng of the world.
36 Тоді, відпустивши людей, [Ісус] зайшов у дім. Його учні підійшли до Нього, кажучи: ―Роз’ясни нам притчу про кукіль на полі.
Thanne he lefte the puple, and cam in to an hous; and hise disciplis camen to him, and seiden, Expowne to vs the parable of taris of the feeld.
37 Він, відповідаючи, сказав: ―Сіяч доброго насіння – це Син Людський.
Which answeride, and seide, He that sowith good seed is mannus sone;
38 Поле – це світ, добре насіння – це сини Царства, а кукіль – це сини лукавого.
the feeld is the world; but the good seed, these ben sones of the kyngdom, but taris, these ben yuele children;
the enemye that sowith hem is the feend; and the ripe corn is the endyng of the world, the reperis ben aungels. (aiōn g165)
Therfor as taris ben gaderid togidere, and ben brent in fier, so it shal be in the endyng of the world. (aiōn g165)
41 Син Людський надішле своїх ангелів, і вони зберуть з Його Царства всі спокуси та тих, хто робить беззаконня.
Mannus sone shal sende hise aungels, and thei schulen gadere fro his rewme alle sclaundris, and hem that doon wickidnesse;
42 І викинуть їх у вогняну піч, де буде плач та скрегіт зубів.
and thei schulen sende hem in to the chymney of fier, there shal be weping and betyng to gidere of teeth.
43 Тоді праведники сяятимуть, як сонце, у Царстві Свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!
Thanne iuste men schulen schyne as the sunne, in the rewme of her fadir. He that hath eeris of heryng, here he.
44 Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі. Чоловік, знайшовши його, знов ховає і на радощах іде, продає все, що має, і купує те поле.
The kyngdom of heuenes is lijk to tresour hid in a feld, which a man that fyndith, hidith; and for ioye of it he goith, and sillith alle thingis that he hath, and bieth thilk feeld.
45 Ще Царство Небесне подібне до купця, який розшукує гарні перлини.
Eftsoone the kyngdom of heuenes is lijk to a marchaunt, that sechith good margaritis;
46 Знайшовши одну дорогоцінну перлину, він іде, продає все, що має, і купує її.
but whanne he hath foundun o precious margarite, he wente, and selde alle thingis that he hadde, and bouyte it.
47 Ще Царство Небесне подібне до невода, закинутого в море, який зібрав багато всякої [риби].
Eft the kyngdom of heuenes is lijk to a nette cast into the see, and that gaderith to gidere of al kynde of fisschis;
48 Коли він наповнився, його витягли на берег і, сівши, відібрали все добре в посуд, а непридатне викинули геть.
which whanne it was ful, thei drowen vp, and seten bi the brenke, and chesen the goode in to her vessels, but the yuel thei kesten out.
So it schal be in the endyng of the world. Aungels schulen go out, and schulen departe yuel men fro the myddil of iuste men. (aiōn g165)
50 і викинуть їх у вогняну піч, де буде плач та скрегіт зубів.
And thei shulen sende hem in to the chymnei of fier; ther shal be weping and gryntyng of teeth.
51 Чи зрозуміли ви все це? Вони відповіли: ―Так!
Han ye vndirstonde alle these thingis? Thei seien to hym, Yhe.
52 Він сказав їм: ―Тому кожен книжник, навчений про Царство Небесне, подібний до господаря дому, який виносить зі своєї скарбниці нове й старе.
He seith to hem, Therfor euery wise man of lawe in the kyngdom of heuenes, is lijk to an hosebonde man, that bryngith forth of his tresoure newe thingis and elde.
53 Коли Ісус закінчив розповідати ці притчі, то пішов звідти.
And it was doon, whanne Jhesus hadde endid these parablis, he passide fro thennus.
54 Він прийшов на Свою батьківщину й навчав людей у їхній синагозі, так що вони були здивовані та казали: «Звідки в Нього така мудрість та сила?
And he cam in to his cuntrei, and tauyte hem in her synagogis, so that thei wondriden, and seiden, Fro whennus this wisdam and vertues camen to this?
55 Чи Він не син теслі? Хіба Його мати не зветься Марією, а Його брати – Яків, Йосиф, Симон та Юда?
Whether `is not this the sone of a carpentere? Whether his modir be not seid Marie? and hise britheren, James, and Joseph, and Symount, and Judas? and hise sistris,
56 Хіба всі Його сестри не серед нас? Звідки в Нього все це?»
whether thei alle ben not among us? Fro whennus thanne `alle thes thingis camen to this?
57 І вони спокушалися через Нього. Ісус же сказав їм: «Не буває пророка без пошани, хіба тільки на своїй батьківщині та у своєму домі».
And so thei weren sclaundrid in hym. But Jhesus seide to hem, A profete is not with oute worschip, but in his owen cuntre, and in his owen hous.
58 І не зробив там багато чудес через їхнє невір’я.
And he dide not there manye vertues, for the vnbileue of hem.
