Від Матвія 13
1 Того ж дня Ісус, вийшовши з дому, сидів на березі моря.
The same day Jesus went out of the house, and sat by the sea side.
2 І зібрався біля Нього великий натовп, так що Він зайшов у човен та сів, а всі люди стояли на березі.
And great multitudes were gathered together to him, so that he went into a boat, and sat down; and the whole multitude stood on the shore.
3 Він багато навчав їх притчами, кажучи: «Ось сіяч вийшов сіяти.
And he spoke many things to them in parables, saying, Behold, a sower went forth to sow;
4 Коли він сіяв, деякі [зерна] впали біля дороги; птахи, налетівши, повидзьобували їх.
And when he sowed, some seeds fell by the way side, and the fowls came and devoured them:
5 Інші впали на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, і відразу проросли, бо земля була неглибока.
Some fell upon stony places, where they had not much earth: and immediately they sprung up, because they had no deepness of earth:
6 Коли ж зійшло сонце, то опалило паростки, вони зів’яли й, не маючи коріння, всохли.
And when the sun had risen, they were scorched; and because they had no root, they withered away.
7 Ще інші впали поміж терни. Терни виросли та заглушили їх.
And some fell among thorns; and the thorns sprung up, and choked them:
8 А інші впали в добру землю та дали врожай: одні в сто, інші в шістдесят, треті в тридцять разів більше.
But others fell into good ground, and brought forth fruit, some an hundredfold, some sixtyfold, some thirtyfold.
9 Хто має вуха, нехай слухає!»
Who hath ears to hear, let him hear.
10 Підійшовши, учні запитали Його: ―Чому Ти говориш до них притчами?
And the disciples came, and said to him, Why speakest thou to them in parables?
11 Він же у відповідь сказав: ―Бо вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, а їм не дано.
He answered and said to them, Because it is given to you to know the mysteries of the kingdom of heaven, but to them it is not given.
12 Адже тому, хто має, додасться, і матиме надмірно, а від того, хто не має, і те, що має, забереться.
For whoever hath, to him shall be given, and he shall have more abundance: but whoever hath not, from him shall be taken away even that which he hath.
13 Тому до них Я говорю притчами, бо вони, «дивлячись, не бачать, а слухаючи, не чують і не розуміють».
Therefore I speak to them in parables: because they seeing see not; and hearing they hear not, neither do they understand.
14 Щодо них збувається пророцтво Ісаї, що каже: «Ви будете слухати й слухати, але ніколи не зрозумієте; будете дивитись і дивитись, але ніколи не побачите.
And in them is fulfilled the prophecy of Isaiah, which saith, By hearing ye shall hear, and shall not understand; and seeing ye shall see, and shall not perceive:
15 Бо серце цього народу згрубіло, важко стали чути вухами й очі свої заплющили, щоб не побачити очима, не почути вухами, не зрозуміти серцем і не навернутись, щоб Я зцілив їх».
For this people’s heart has become dull, and their ears are hard of hearing, and their eyes they have closed; lest at any time they should see with their eyes, and hear with their ears, and should understand with their heart, and should be converted, and I should heal them.
16 Блаженні очі, які бачать, і вуха, які чують.
But blessed are your eyes, for they see: and your ears, for they hear.
17 Істинно кажу вам: багато пророків та праведників бажали побачити те, що ви бачите, і не побачили, та почути те, що ви чуєте, і не почули.
For verily I say to you, That many prophets and righteous men have desired to see the things which ye see, and have not seen them; and to hear the things which ye hear, and have not heard them.
18 Отже, послухайте, [що означає] притча про сіяча.
Hear ye therefore the parable of the sower.
19 До кожного, хто слухає Слово про Царство й не розуміє його, приходить лукавий і викрадає посіяне в його серці. Це те, що посіяне біля дороги.
When any one heareth the word of the kingdom, and understandeth it not, then cometh the wicked one, and catcheth away that which was sown in his heart. This is he who received seed by the way side.
20 Посіяне ж на кам’янисту землю – це той, хто, почувши Слово, відразу з радістю приймає його.
But he that received the seed into stony places, the same is he that heareth the word, and immediately with joy receiveth it;
21 Але він не має коріння в собі, є тимчасовим. Коли настають труднощі або гоніння за Слово, він відразу відпадає.
Yet he hath not root in himself, but endureth for a while: for when tribulation or persecution ariseth because of the word, immediately he is offended.
22 Посіяне серед тернів – це ті, що чують Слово, але турботи цього віку й омана багатства придушують Слово, і воно залишається безплідним. (aiōn g165)
He also that received seed among the thorns is he that heareth the word; and the care of this world, and the deceitfulness of riches, choke the word, and he becometh unfruitful. (aiōn g165)
23 А посіяне в добру землю – це той, хто чує та розуміє Слово. Він насправді приносить врожай: у сто, у шістдесят або в тридцять разів більший.
But he that received seed into the good ground is he that heareth the word, and understandeth it; who also beareth fruit, and bringeth forth, some an hundredfold, some sixty, some thirty.
24 [Ісус] розповів їм іншу притчу: «Царство Небесне подібне до чоловіка, який посіяв добре насіння на своєму полі.
Another parable he put forth to them, saying, The kingdom of heaven is likened to a man who sowed good seed in his field:
25 Але коли чоловік спав, прийшов його ворог, посіяв кукіль серед пшениці та пішов.
But while men slept, his enemy came and sowed tares among the wheat, and went his way.
26 А як зійшло посіяне та показався колос, тоді з’явився й кукіль.
But when the blade had sprung up, and brought forth fruit, then appeared the tares also.
27 Тоді прийшли слуги господаря та сказали йому: „Господарю, хіба ми не добре насіння посіяли на полі? Звідки ж узявся кукіль?“
So the servants of the householder came and said to him, Sir, didst thou not sow good seed in thy field? how then hath it tares?
28 Він відповів їм: „Це зробив ворог“. Раби запитали його: „Хочеш, щоб ми пішли та випололи його?“
He said to them, An enemy hath done this. The servants said to him, Wilt thou then that we go and gather them up?
29 Він сказав: „Ні, щоб, виполюючи кукіль, не повиривали й пшениці“.
But he said, Nay; lest while ye gather up the tares, ye root up also the wheat with them.
30 Залиште, щоб обоє росли разом до жнив. А під час жнив я скажу женцям: „Зберіть спочатку кукіль та пов’яжіть його в снопи, щоб спалити, а пшеницю зберіть до моєї клуні“».
Let both grow together until the harvest: and in the time of harvest I will say to the reapers, Gather ye together first the tares, and bind them in bundles to burn them: but gather the wheat into my barn.
31 [Ісус] розповів їм іншу притчу: «Царство Небесне подібне до гірчичного зерна, яке чоловік узяв та посіяв на своєму полі.
Another parable he put forth to them, saying, The kingdom of heaven is like a grain of mustard seed, which a man took, and sowed in his field:
32 Хоча воно і є найменшим серед усього насіння, але коли виростає, стає більшим за інші рослини й стає деревом, до якого прилітають птахи небесні та гніздяться на його гілках».
Which indeed is the least of all seeds: but when it is grown, it is the greatest among herbs, and becometh a tree, so that the birds of the air come and lodge on its branches.
33 [Ісус] розповів їм ще іншу притчу: «Царство Небесне подібне до закваски, яку жінка взяла та поклала до трьох мір борошна, доки все вкисло».
Another parable he spoke to them; The kingdom of heaven is like leaven, which a woman took, and hid in three measures of meal, till the whole was leavened.
34 Усе це Ісус говорив людям притчами й нічого не говорив їм без притчі,
All these things Jesus spoke to the multitude in parables; and without a parable he spoke not to them:
35 щоб збулося сказане через пророка: «Відкрию в притчі вуста Мої, розповім про приховане від початку світу».
That it might be fulfilled which was spoken by the prophet, saying, I will open my mouth in parables; I will utter things which have been kept secret from the foundation of the world.
36 Тоді, відпустивши людей, [Ісус] зайшов у дім. Його учні підійшли до Нього, кажучи: ―Роз’ясни нам притчу про кукіль на полі.
Then Jesus sent the multitude away, and went into the house: and his disciples came to him, saying, Make known to us the meaning of the parable of the tares of the field.
37 Він, відповідаючи, сказав: ―Сіяч доброго насіння – це Син Людський.
He answered and said to them, He that soweth the good seed is the Son of man;
38 Поле – це світ, добре насіння – це сини Царства, а кукіль – це сини лукавого.
The field is the world; the good seed are the children of the kingdom; but the tares are the children of the wicked one;
The enemy that sowed them is the devil; the harvest is the end of the world; and the reapers are the angels. (aiōn g165)
As therefore the tares are gathered and burned in the fire; so shall it be in the end of this world. (aiōn g165)
41 Син Людський надішле своїх ангелів, і вони зберуть з Його Царства всі спокуси та тих, хто робить беззаконня.
The Son of man shall send forth his angels, and they shall gather out of his kingdom all things that offend, and them who do iniquity;
42 І викинуть їх у вогняну піч, де буде плач та скрегіт зубів.
And shall cast them into a furnace of fire: there shall be wailing and gnashing of teeth.
43 Тоді праведники сяятимуть, як сонце, у Царстві Свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!
Then shall the righteous shine forth as the sun in the kingdom of their Father. Who hath ears to hear, let him hear.
44 Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі. Чоловік, знайшовши його, знов ховає і на радощах іде, продає все, що має, і купує те поле.
Again, the kingdom of heaven is like treasure hid in a field; which when a man hath found, he hideth, and from joy over it goeth and selleth all that he hath, and buyeth that field.
45 Ще Царство Небесне подібне до купця, який розшукує гарні перлини.
Again, the kingdom of heaven is like a merchant man, seeking fine pearls:
46 Знайшовши одну дорогоцінну перлину, він іде, продає все, що має, і купує її.
Who, when he had found one pearl of great price, went and sold all that he had, and bought it.
47 Ще Царство Небесне подібне до невода, закинутого в море, який зібрав багато всякої [риби].
Again, the kingdom of heaven is like a net, that was cast into the sea, and gathered of every kind:
48 Коли він наповнився, його витягли на берег і, сівши, відібрали все добре в посуд, а непридатне викинули геть.
Which, when it was full, they drew to the shore, and sat down, and gathered the good into vessels, but cast away the bad.
So shall it be at the end of the world: the angels shall come forth, and separate the wicked from among the righteous, (aiōn g165)
50 і викинуть їх у вогняну піч, де буде плач та скрегіт зубів.
And shall cast them into the furnace of fire: there shall be wailing and gnashing of teeth.
51 Чи зрозуміли ви все це? Вони відповіли: ―Так!
Jesus saith to them, Have ye understood all these things? They say to him, Yea, Lord.
52 Він сказав їм: ―Тому кожен книжник, навчений про Царство Небесне, подібний до господаря дому, який виносить зі своєї скарбниці нове й старе.
Then said he to them, Therefore every scribe who is instructed concerning the kingdom of heaven is like a man that is an householder, who bringeth forth out of his treasure things new and old.
53 Коли Ісус закінчив розповідати ці притчі, то пішов звідти.
And it came to pass, that when Jesus had finished these parables, he departed from there.
54 Він прийшов на Свою батьківщину й навчав людей у їхній синагозі, так що вони були здивовані та казали: «Звідки в Нього така мудрість та сила?
And when he had come into his own country, he taught them in their synagogue, so that they were astonished, and said, How hath this man this wisdom, and these mighty works?
55 Чи Він не син теслі? Хіба Його мати не зветься Марією, а Його брати – Яків, Йосиф, Симон та Юда?
Is not this the carpenter’s son? is not his mother called Mary? and his brethren, James, and Joses, and Simon, and Judas?
56 Хіба всі Його сестри не серед нас? Звідки в Нього все це?»
And his sisters, are they not all with us? How then hath this man all these things?
57 І вони спокушалися через Нього. Ісус же сказав їм: «Не буває пророка без пошани, хіба тільки на своїй батьківщині та у своєму домі».
And they were offended in him. But Jesus said to them, A prophet is not without honour, except in his own country, and in his own house.
58 І не зробив там багато чудес через їхнє невір’я.
And he did not many mighty works there because of their unbelief.
