Від Марка 8
1 У ті дні, коли знову зібралося багато людей і не мали, що їсти, [Ісус] покликав учнів та сказав їм:
In those days, when there was a very great multitude, and they had nothing to eat, Yeshua called his disciples to himself and said to them,
2 ―Жаль Мені цих людей, тому що вже три дні залишаються зі Мною й не мають, що їсти.
“I have compassion on the multitude, because they have stayed with me now three days and have nothing to eat.
3 І якщо Я відпущу їх голодними додому, вони ослабнуть у дорозі, бо деякі прийшли здалека.
If I send them away fasting to their home, they will faint on the way, for some of them have come a long way.”
4 Учні відповіли Йому: ―Звідки в цій пустелі хтось зможе взяти стільки хліба, щоб нагодувати цих [людей]?
His disciples answered him, “From where could one satisfy these people with bread here in a deserted place?”
5 [Ісус] запитав: ―Скільки маєте хлібів? Вони відповіли: ―Сім.
He asked them, “How many loaves do you have?” They said, “Seven.”
6 [Ісус] звелів людям сісти на землю. Потім узяв ті сім хлібів, подякував, розламав та дав Своїм учням, щоб вони роздали людям.
He commanded the multitude to sit down on the ground, and he took the seven loaves. Having given thanks, he broke them and gave them to his disciples to serve, and they served the multitude.
7 Ще мали й кілька малих рибин, Він благословив їх і звелів роздати й рибу.
They also had a few small fish. Having blessed them, he said to serve these also.
8 [Усі] їли та наситились. І зібрали сім повних кошиків залишків.
They ate and were filled. They took up seven baskets of broken pieces that were left over.
9 Тих, що їли, було приблизно чотири тисячі. Потім відпустив їх.
Those who had eaten were about four thousand. Then he sent them away.
10 Після цього [Ісус] відразу сів у човен разом зі своїми учнями та відплив до землі Далманутської.
Immediately he entered into the boat with his disciples and came into the region of Dalmanutha.
11 До [Ісуса] підійшли фарисеї та почали сперечатися з Ним. Вони, випробовуючи Його, вимагали знамення з неба.
The Pharisees came out and began to question him, seeking from him a sign from heaven and testing him.
12 [Ісус], глибоко зітхнувши у Своєму дусі, сказав: «Чому цей рід шукає знамення? Істинно кажу вам: цьому роду не дасться ніякого знамення».
He sighed deeply in his spirit and said, “Why does this generation seek a sign? Most certainly I tell you, no sign will be given to this generation.”
13 І, залишивши їх, знову сів у човен та вирушив на другий бік [моря].
He left them, and again entering into the boat, departed to the other side.
14 [Учні] забули взяти хліб і, крім однієї хлібини, не мали в човні більше нічого
They forgot to take bread; and they didn’t have more than one loaf in the boat with them.
15 А [Ісус] застерігав їх: ―Дивіться та стережіться закваски фарисейської та закваски Ірода.
He warned them, saying, “Take heed: beware of the yeast of the Pharisees and the yeast of Herod.”
16 Вони міркували між собою: ―Він говорить так, тому що ми не маємо хлібів.
They reasoned with one another, saying, “It’s because we have no bread.”
17 Знаючи про це, [Ісус] сказав: ―Чому ви міркуєте між собою, що не взяли хліба? Невже ви не збагнули й не розумієте? Невже ваше серце все ще закам’яніле?
Yeshua, perceiving it, said to them, “Why do you reason that it’s because you have no bread? Don’t you perceive yet or understand? Is your heart still hardened?
18 Маєте очі, але не бачите? Маєте вуха, але не чуєте? Невже не пам’ятаєте?
Having eyes, don’t you see? Having ears, don’t you hear? Don’t you remember?
19 Коли п’ять хлібів Я розділив для п’яти тисяч, то скільки повних кошиків залишків ви зібрали? Вони відповіли: ―Дванадцять.
When I broke the five loaves amongst the five thousand, how many baskets full of broken pieces did you take up?” They told him, “Twelve.”
20 ― А сім хлібів для чотирьох тисяч? І скільки повних кошиків із залишками ви зібрали? Вони відповіли: ―Сім.
“When the seven loaves fed the four thousand, how many baskets full of broken pieces did you take up?” They told him, “Seven.”
21 Тоді [Ісус] сказав їм: ―Усе ще не розумієте?
He asked them, “Don’t you understand yet?”
22 Коли прийшли до Віфсаїди, привели до Ісуса сліпого й просили доторкнутись до нього.
He came to Bethsaida. They brought a blind man to him and begged him to touch him.
23 Він узяв сліпого за руку, вивів за межі села й, послинивши йому очі, поклав на нього руки та запитав: ―Бачиш щось?
He took hold of the blind man by the hand, and brought him out of the village. When he had spat on his eyes, and laid his hands on him, he asked him if he saw anything.
24 Подивившись, він сказав: ―Бачу людей, але вони мов дерева, що ходять.
He looked up, and said, “I see men, but I see them like walking trees.”
25 Тоді [Ісус] знов поклав руки на його очі. Чоловік подивився уважно, його зір повернувся, і він бачив усе чітко
Then again he laid his hands on his eyes. He looked intently, and was restored, and saw everyone clearly.
26 [Ісус] вислав його додому та сказав: ―Не заходь у село й не розповідай нікому.
He sent him away to his house, saying, “Don’t enter into the village, nor tell anyone in the village.”
27 Ісус зі Своїми учнями прийшов до сіл довкола Кесарії Филипової. Дорогою Ісус запитав Своїх учнів: ―За кого вважають Мене люди?
Yeshua went out, with his disciples, into the villages of Caesarea Philippi. On the way he asked his disciples, “Who do men say that I am?”
28 Вони відповіли: ―Одні – за Івана Хрестителя, інші – за Іллю, ще інші – за одного з пророків.
They told him, “Yochanan the Immerser, and others say Elijah, but others, one of the prophets.”
29 Тоді [Ісус] спитав їх: ―А ви за кого Мене вважаєте? Петро сказав Йому: ―Ти – Христос!
He said to them, “But who do you say that I am?” Peter answered, “You are the Messiah.”
30 Тоді Він наказав їм нікому не казати про Нього.
He commanded them that they should tell no one about him.
31 Потім почав навчати їх, що Синові Людському належить багато страждати, бути відкинутим старійшинами, первосвященниками та книжниками, бути вбитим, але через три дні Він воскресне.
He began to teach them that the Son of Man must suffer many things, and be rejected by the elders, the chief priests, and the scribes, and be killed, and after three days rise again.
32 Він говорив їм прямо про це. Тоді Петро, відкликавши Ісуса вбік, почав докоряти Йому.
He spoke to them openly. Peter took him and began to rebuke him.
33 [Ісус] же повернувся, подивився на Своїх учнів та докорив Петрові, кажучи: ―Відійди від Мене, сатано! Бо ти думаєш не про Боже, а про людське.
But he, turning around and seeing his disciples, rebuked Peter, and said, “Get behind me, Satan! For you have in mind not the things of God, but the things of men.”
34 І, покликавши до Себе народ разом зі Своїми учнями, сказав їм: «Якщо хтось хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест та слідує за Мною.
He called the multitude to himself with his disciples and said to them, “Whoever wants to come after me, let him deny himself, and take up his cross, and follow me.
35 Бо хто хоче спасти своє життя, той втратить його, а хто втратить його заради Мене та Доброї Звістки, той спасе його.
For whoever wants to save his life will lose it; and whoever will lose his life for my sake and the sake of the Good News will save it.
36 Яка користь людині, якщо здобуде весь світ, а душу свою втратить?
For what does it profit a man to gain the whole world and forfeit his life?
37 Або що дасть людина в обмін за свою душу?
For what will a man give in exchange for his life?
38 Бо якщо хтось посоромиться Мене та Моїх слів перед цим грішним та невірним поколінням, того й Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Свого Отця разом зі святими ангелами».
For whoever will be ashamed of me and of my words in this adulterous and sinful generation, the Son of Man also will be ashamed of him when he comes in his Father’s glory with the holy angels.”
