< Від Марка 7 >
1 Прийшли до Нього фарисеї та деякі книжники з Єрусалима.
2 Вони побачили, що деякі Його учні їли немитими, тобто нечистими, руками.
3 Адже фарисеї, і взагалі юдеї, дотримуючись традиції старійшин, не їдять, доки не омиють старанно рук.
4 Вони не їдять принесеного з ринку, доки не омиються. Є ще багато іншого, чого вони дотримуються, як-от: миття чаш, глечиків, мідного посуду, а також і лежаків.
5 Тож фарисеї та книжники запитали Ісуса: ―Чому Твої учні не живуть згідно зі звичаєм наших батьків, а їдять немитими руками?
6 Він відповів: ―Добре пророкував Ісая про вас, лицемірів, як написано: «Цей народ шанує Мене [лише] устами, а серце його далеко від Мене.
7 Даремно вони поклоняються Мені, навчаючи людей людських заповідей».
8 Залишивши заповідь Бога, ви тримаєтесь людських звичаїв. Миєте глечики та чаші й багато чого іншого робите.
9 Потім сказав їм: ―Ви спритно відкидаєте заповідь Божу, щоб зберегти ваш звичай.
10 Адже Мойсей сказав: «Шануй батька та матір», а також: «Той, хто зневажає батька або матір, нехай буде покараний смертю!»
11 Ви ж говорите, що якщо людина скаже батькові або матері: «Те, чим я міг би допомогти тобі, – Корбан» (тобто дар [Богові]),
12 то ви вже дозволяєте йому нічого не робити для свого батька або матері.
13 Так ви скасовуєте Слово Боже через свій звичай, який ви ж і встановили. І багато подібного до цього ви робите.
14 Покликавши народ, [Ісус] знову промовив до них: «Слухайте Мене всі та зрозумійте!
15 Не існує нічого, що би ззовні входило в людину та могло зробити її нечистою, але нечистою людину робить те, що виходить з неї.
16 Якщо хтось має вуха, щоб слухати, нехай слухає!»
17 Коли [Ісус] залишив людей та увійшов у дім, Його учні запитали про цю притчу.
18 Він сказав їм: «Невже ви ще не розумієте? Не знаєте, що все, що входить ззовні, не може людину зробити нечистою?
19 Бо їжа не потрапляє до серця, а йде до шлунка й потім виходить геть. Так Він оголосив чистою всю їжу».
20 Потім сказав: «Оскверняє людину те, що виходить з неї.
21 Адже з серця людини виходять погані думки, статева розпуста, крадіж, вбивства,
22 перелюб, жадібність, злоба, лукавство, непристойність, заздрість, богохульство, гордість та дурість.
23 Усе це зло виходить зсередини та оскверняє людину».
24 Вирушивши звідти, [Ісус] попрямував до земель Тира й Сидона. І, увійшовши в дім, не хотів, щоб хтось дізнався, [що Він там], але не зміг утаїтись.
25 Одна жінка, яка мала доньку, одержиму нечистим духом, почувши про Ісуса, прийшла до Нього та впала на коліна перед Ним.
26 Жінка була гречанкою, родом із Сирійської Фінікії. Вона благала Ісуса вигнати демона з її доньки.
27 Але Він сказав: ―Нехай спочатку наситяться діти, адже не годиться брати хліб від дітей та кидати щенятам.
28 Вона ж відповіла Йому: ―Так, Господи, але й щенята під столом їдять крихти після дітей.
29 Він сказав їй: ―За ці слова йди, демон вийшов із твоєї доньки.
30 Вона пішла додому й знайшла дитину, що лежала в ліжку, і демон вийшов із неї.
31 [Ісус] знов залишив околиці Тира й через Сидон вийшов до Галілейського моря на землі Десятимістя.
32 І привели до Нього глухого, який говорив із труднощами, і просили, щоб Він поклав на нього руки.
33 [Ісус] узяв його вбік від натовпу та вклав пальці йому у вуха і, плюнувши, торкнувся його язика.
34 Потім подивився на небо, зітхнув і сказав глухому: «Еффата!», що означає: «Відкрийся!»
35 І відразу відкрилися його вуха, язик розв’язався, і він почав говорити правильно.
36 Ісус наказав не розповідати про це нікому. Та чим більше Він забороняв, тим більше вони розголошували.
37 І дивувалися вкрай, кажучи: «Він усе робить дуже добре: навіть глухим дає слух і німим – мову».
