Від Марка 3
1 [Ісус] знову зайшов у синагогу. Там був чоловік із всохлою рукою.
And he went again into the Synagogue; and there was a man there whose hand was dead.
2 [Фарисеї] уважно стежили за Ісусом, чи зцілить його в Суботу, щоб звинуватити Його.
And they were watching him to see if he would make him well on the Sabbath day, so that they might have something against him.
3 [Ісус] сказав чоловікові, що мав всохлу руку: «Стань посередині!»
And he said to the man, Get up and come forward.
4 Потім сказав їм: «У Суботу дозволено робити добро чи зло? Спасати життя чи вбивати?» Але вони мовчали.
And he said to them, Is it right to do good on the Sabbath or to do evil? to give life or to put to death? But they said nothing.
5 Подивившись на них з обуренням та скорботою через впертість їхніх сердець, Він сказав чоловікові: «Простягни руку!» Той простягнув, і його рука була зцілена.
And looking round on them he was angry, being sad because of their hard hearts; and he said to the man, Put out your hand. And he put it out, and his hand was made well.
6 Фарисеї ж вийшли та радились з іродіанами проти Нього, як Його вбити.
And the Pharisees went out, and straight away made designs with the Herodians about how they might put him to death.
7 Ісус же разом зі Своїми учнями відійшов до моря. За Ним ішов великий натовп із Галілеї та Юдеї,
And Jesus went away with his disciples to the sea, and a great number from Galilee came after him: and from Judaea,
8 Єрусалима, Ідумеї, з-за Йордану, з Тира та Сидона. Багато людей, почувши, що Він робить, прийшли до Нього.
And from Jerusalem, and from Idumaea, and the other side of Jordan, and the country about Tyre and Sidon, a great number, hearing what great things he did, came to him.
9 [Ісус] звелів Своїм учням приготувати для Нього невеликий човен, щоб натовп не тиснув на Нього.
And he made a request to his disciples to have a little boat ready for him, so that he might not be crushed by the people;
10 Адже Він зцілив багатьох, і всі, що мали недуги, тиснулися, аби доторкнутися до Нього.
For he had made such a great number well that all those who were diseased were falling down before him for the purpose of touching him.
11 Нечисті духи, коли бачили Його, падали долілиць перед Ним та кричали: «Ти – Син Божий!»
And the unclean spirits, whenever they saw him, went down before him, crying out, and saying, You are the Son of God.
12 Однак Він суворо наказував їм, щоб не виявляли Його.
And he gave them special orders not to say who he was.
13 [Ісус] зійшов на гору та покликав до Себе, кого схотів Він, і вони прийшли до Нього.
And he went up into the mountain, and sent for those whom it was his pleasure to have with him: and they went to him.
14 І обрав дванадцятьох, яких назвав апостолами, щоб були з Ним, щоб посилати їх проповідувати
And he took twelve to be with him, so that he might send them out as preachers,
15 і щоб вони мали владу виганяти демонів.
And give them the power of driving out evil spirits:
16 Він обрав дванадцятьох: Симона, якому дав ім’я Петро,
To Simon he gave the second name of Peter;
17 Якова, сина Зеведеєвого, і його брата Івана, яких назвав Воанергес, що означає «сини грому»,
And to James, the son of Zebedee, and John, the brother of James, he gave the second name of Boanerges, which is, Sons of thunder:
18 Андрія, Филипа, Варфоломія, Матвія, Фому, Якова, сина Алфеєвого, Тадея, Симона Кананита
And Andrew, and Philip, and Bartholomew, and Matthew, and Thomas, and James, the son of Alphaeus, and Thaddaeus, and Simon the Zealot;
19 і Юду Іскаріота, який зрадив Ісуса.
And Judas Iscariot, who was false to him.
20 Потім, коли прийшов додому, знову зібрався великий натовп, так що Ісус та Його учні не могли навіть поїсти.
And he went into a house. And the people came together again, so that they were not even able to take bread.
21 Рідні Ісуса, почувши про це, прийшли, щоб забрати Його, бо казали: «Він втратив розум».
And when his friends had news of it, they went out to get him, saying, He is off his head.
22 Книжники, які прийшли з Єрусалима, казали: «Він одержимий Вельзевулом! Він виганяє демонів [силою] володаря демонів».
And the scribes who came down from Jerusalem, said, He has Beelzebub, and, By the ruler of evil spirits he sends evil spirits out of men.
23 Тоді Ісус, покликавши їх до Себе, сказав їм притчами: «Як може сатана виганяти сатану?
And turning to them, he said to them in the form of a story, How is it possible for Satan to put out Satan?
24 Якщо якесь царство розділене в собі, таке царство не зможе встояти.
If there is division in a kingdom, that kingdom will come to destruction;
25 І якщо якийсь дім розділений в собі, такий дім не зможе встояти.
And if there is division in a house, that house will come to destruction;
26 Якщо сатана повстав проти самого себе й розділився, то не зможе встояти. Але йому прийшов кінець.
And if Satan is at war with himself, and there is division in him, he will not keep his place but will come to an end.
27 Ніхто не може увійти в дім сильного та пограбувати його майно, якщо спочатку не зв’яже сильного. Лише тоді пограбує його дім.
But no one is able to go into the house of the strong man and take his goods, without first putting cords round the strong man, and then he will take his goods.
28 Істинно кажу вам: людям простяться всі гріхи та всі богохульства,
Truly, I say to you, The sons of men will have forgiveness for all their sins and for all the evil words they say:
30 [Він сказав це], бо вони говорили: «Він одержимий нечистим духом».
Because they said, He has an unclean spirit.
31 Прийшли Його мати та брати і, стоячи надворі, послали до Нього, щоб покликати Його.
And his mother and brothers came and were outside, and sent for him, requesting to see him.
32 Люди, що сиділи навколо Нього, сказали Йому: ―Ось Твоя мати, Твої брати та сестри стоять надворі та кличуть Тебе.
And a great number were seated round him; and they said to him, See, your mother and your brothers are outside looking for you.
33 Він відповів: ―Хто Моя мати і Мої брати?
And he said in answer, Who are my mother and my brothers?
34 І, подивившись на тих, хто сидів навколо, сказав: ―Ось Моя мати та Мої брати.
And looking round at those who were seated about him, he said, See, my mother and my brothers!
35 Бо той, хто виконує волю Божу, є Мені братом, сестрою і матір’ю.
Whoever does God's pleasure, the same is my brother, and sister, and mother.
