Від Марка 15
1 Вранці наступного дня первосвященники скликали раду разом зі старійшинами, книжниками та всім Синедріоном. Потім зв’язали Ісуса та повели й передали Його Пилатові.
And straightway in the morning, the chief priests holding a consultation with the ancients and the scribes and the whole council, binding Jesus, led him away, and delivered him to Pilate.
2 Пилат запитав Його: ―Ти Цар юдеїв? [Ісус] відповів: ―Ти кажеш це!
And Pilate asked him: Art thou the king of the Jews? But he answering, saith to him: Thou sayest it.
3 Первосвященники звинувачували Його в багатьох речах.
And the chief priests accused him in many things.
4 Пилат знов запитав Ісуса: ―Ти нічого не відповідаєш? Дивись, скільки проти Тебе обвинувачень!
And Pilate again asked him, saying: Answerest thou nothing? behold in how many things they accuse thee.
5 Але Ісус більше нічого не відповідав, і Пилат дуже здивувався.
But Jesus still answered nothing; so that Pilate wondered.
6 На кожне свято [намісник] відпускав їм одного з в’язнів, якого вони просили.
Now on the festival day he was wont to release unto them one of the prisoners, whomsoever they demanded.
7 У той час був один в’язень, на ім’я Варавва, який разом із бунтівниками був винний у вбивстві.
And there was one called Barabbas, who was put in prison with some seditious men, who in the sedition had committed murder.
8 Люди прийшли й почали просити Пилата, щоб він зробив, як завжди.
And when the multitude was come up, they began to desire that he would do, as he had ever done unto them.
9 Пилат відповів їм: ―Чи бажаєте, щоб я відпустив вам Царя юдеїв?
And Pilate answered them, and said: Will you that I release to you the king of the Jews?
10 Бо він знав, що через заздрощі первосвященники видали Ісуса.
For he knew that the chief priests had delivered him up out of envy.
11 Але первосвященники вмовили людей просити, щоб краще відпустив їм Варавву.
But the chief priests moved the people, that he should rather release Barabbas to them.
12 Пилат знову звернувся до них: ―А що хочете, щоб я зробив із Тим, Кого називаєте Царем юдеїв?
And Pilate again answering, saith to them: What will you then that I do to the king of the Jews?
13 Вони ж знов закричали: ―Розіпни Його!
But they again cried out: Crucify him.
14 Пилат запитав: ―Яке ж зло Він скоїв? Але вони ще сильніше закричали: ―Розіпни Його!
And Pilate saith to them: Why, what evil hath he done? But they cried out the more: Crucify him.
15 І так Пилат, бажаючи догодити людям, відпустив їм Варавву, а Ісуса наказав бичувати та віддав на розп’яття.
And so Pilate being willing to satisfy the people, released to them Barabbas, and delivered up Jesus, when he had scourged him, to be crucified.
16 Воїни відвели Ісуса до двору, тобто до преторії, та скликали всю когорту.
And the soldiers led him away into the court of the palace, and they called together the whole band:
17 Вони наділи на Нього багряницю, сплели та поклали на голову вінок із тернини.
And they clothe him with purple, and platting a crown of thorns, they put it upon him.
18 І почали вітати Його: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!»
And they began to salute him: Hail, king of the Jews.
19 Вони били Його тростиною по голові, плювали на Нього й, падаючи на коліна, вклонялися Йому.
And they struck his head with a reed: and they did spit on him. And bowing their knees, they adored him.
20 Коли закінчили знущатися, зняли з Ісуса багряницю, надягнули на Нього Його одяг і відвели, щоб розіп’яти Його.
And after they had mocked him, they took off the purple from him, and put his own garments on him, and they led him out to crucify him.
21 [Воїни] примусили одного перехожого, Симона з Кирени, що повертався з поля, батька Олександра та Руфа, нести хрест Ісуса.
And they forced one Simon a Cyrenian who passed by, coming out of the country, the father of Alexander and of Rufus, to take up his cross.
22 Привели Ісуса на Голгофу (що в перекладі означає «місце Черепа»).
And they bring him into the place called Golgotha, which being interpreted is, The place of Calvary.
23 Дали Йому [випити] вина, змішаного з миррою, але Він не взяв.
And they gave him to drink wine mingled with myrrh; but he took it not.
24 Потім, розіп’явши Ісуса, вони розділили між собою Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме.
And crucifying him, they divided his garments, casting lots upon them, what every man should take.
25 Коли Його розіп’яли, була третя година.
And it was the third hour, and they crucified him.
26 І написали Його провину: цар юдеїв.
And the inscription of his cause was written over: THE KING OF THE JEWS.
27 Разом із Ним розіп’яли двох розбійників: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.
And with him they crucify two thieves; the one on his right hand, and the other on his left.
28 І збулося сказане у Святому Писанні: «Його зараховано до злочинців».
And the scripture was fulfilled, which saith: And with the wicked he was reputed.
29 Ті, що проходили повз, богохульствували проти Нього. Вони хитали головами й казали: «Гей! Ти ж збирався зруйнувати Храм і відбудувати його за три дні.
And they that passed by blasphemed him, wagging their heads, and saying: Vah, thou that destroyest the temple of God, and in three days buildest it up again;
30 Спаси Себе Самого, зійди з хреста!»
Save thyself, coming down from the cross.
31 Первосвященники разом із книжниками також насміхалися з Нього, кажучи між собою: «Інших рятував, а Себе не може врятувати!
In like manner also the chief priests mocking, said with the scribes one to another: He saved others; himself he cannot save.
32 Якщо Він насправді Христос, Цар Ізраїля, то нехай зараз зійде з хреста, щоб ми побачили й повірили!» І ті, що були розіп’яті разом із Ним, також насміхалися з Нього.
Let Christ the king of Israel come down now from the cross, that we may see and believe. And they that were crucified with him reviled him.
33 Близько шостої години настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої години.
And when the sixth hour was come, there was darkness over the whole earth until the ninth hour.
34 А о дев’ятій Ісус голосно закричав: «Елої, Елої, лема савахтані?» (що в перекладі означає: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?»)
And at the ninth hour, Jesus cried out with a loud voice, saying: Eloi, Eloi, lamma sabacthani? Which is, being interpreted, My God, my God, why hast thou forsaken me?
35 Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Дивіться, Він кличе Іллю!»
And some of the standers by hearing, said: Behold he calleth Elias.
36 Хтось побіг, наповнив губку кислим вином, настромив на тростину й дав Йому пити, кажучи: «Облиште, побачимо, чи прийде Ілля зняти Його!»
And one running and filling a sponge with vinegar, and putting it upon a reed, gave him to drink, saying: Stay, let us see if Elias come to take him down.
37 Ісус же, голосно скрикнувши, віддав духа.
And Jesus having cried out with a loud voice, gave up the ghost.
38 Завіса в Храмі розірвалася надвоє зверху донизу.
And the veil of the temple was rent in two, from the top to the bottom.
39 Сотник, який стояв навпроти Нього, побачивши, як Він помер, промовив: «Цей чоловік справді був Сином Божим!»
And the centurion who stood over against him, seeing that crying out in this manner he had given up the ghost, said: Indeed this man was the son of God.
40 Були там і деякі жінки, які стояли поодаль і дивилися. Серед них були Марія Магдалина, Марія – мати Якова молодшого та Йосії, і Саломія.
And there were also women looking on afar off: among whom was Mary Magdalen, and Mary the mother of James the less and of Joseph, and Salome:
41 Коли Він був ще в Галілеї, вони слідували за Ним та служили Йому. Було й багато інших, які прийшли з Ним до Єрусалима.
Who also when he was in Galilee followed him, and ministered to him, and many other women that came up with him to Jerusalem.
42 Коли настав вечір, – а був день Приготування перед Суботою, –
And when evening was now come, (because it was the Parasceve, that is, the day before the sabbath, )
43 прийшов Йосиф з Ариматеї, поважний радник, який теж очікував Царства Божого. Він наважився піти до Пилата та просити тіло Ісуса.
Joseph of Arimathea, a noble counsellor, who was also himself looking for the kingdom of God, came and went in boldly to Pilate, and begged the body of Jesus.
44 Коли Пилат дізнався, що Ісус уже помер, то здивувався й, покликавши сотника, запитав у нього, чи давно Ісус помер.
But Pilate wondered that he should be already dead. And sending for the centurion, he asked him if he were already dead.
45 Довідавшись від сотника, [що Ісус дійсно помер], він віддав тіло Йосифові.
And when he had understood it by the centurion, he gave the body to Joseph.
46 [Йосиф] купив льняну тканину і, знявши [тіло Ісуса], обгорнув його в полотно й поклав до гробниці, яка була висічена в скелі. До входу в гробницю привалив камінь.
And Joseph buying fine linen, and taking him down, wrapped him up in the fine linen, and laid him in a sepulchre which was hewed out of a rock. And he rolled a stone to the door of the sepulchre.
47 Марія Магдалина та Марія, [мати] Йосії, дивилися, де Його поховали.
And Mary Magdalen, and Mary the mother of Joseph, beheld where he was laid.
