Від Марка 14
1 Через два дні була Пасха та свято Опрісноків. Первосвященники та книжники шукали, як би підступом схопити та вбити Ісуса.
Faasika Baale bonchchiya gallasaynne Uytha Baale bonchchiya gallasay gakkanaw nam77u gallasi attis. Kahine halaqatinne higge asttamaareti asi eronna Yesuusa oykkidi wodhdhiya oge koyoosona.
2 Але говорили: «Не у свято, щоб не сталося якогось заворушення в народі».
“Asay ooshshaa kessonna mela Faasika bonchchiya gallasan hessa oothoko” yaagidosona.
3 [Ісус] був у Віфанії, у домі Симона прокаженого. Коли Він сидів за столом, прийшла одна жінка, яка принесла алебастровий глечик із дуже дорогим чистим нардовим миром. Вона розбила алебастровий глечик і вилила миро на голову Ісуса.
Yesuusi Bitaaniya kataman baro hargganchchuwa Simoona son gibira bolla uttidashin, issi maccasiya albasxiroose giya shuchchafe oosettida philqqaaxe kumetha narddoose giya daro al77o shitto ekkada yasu. He philqqaaxiya menthada shittuwa Yesuusa huu7iyan tigasu.
4 Однак деякі з обуренням [говорили] між собою: ―Навіщо така трата мира?
He bessan de7iya asappe issoy issoy hanqettidi, “Ha shittoy mela coo iitey aybisse?
5 Це миро можна було продати більше, ніж за триста динаріїв, та роздати бідним. І докоряли їй.
Ha shittuwa heedzu xeetu dinaaren bayzidi, miishiya manqotas immanaw dandda7ettees” yaagidi bantta giddon odettidosona. Yaatidi, he maccasiw daro boridosona.
6 Але Ісус сказав: ―Залишіть її, чому ви докоряєте їй? Вона зробила добре діло для Мене.
Shin Yesuusi “Ha maccasiw aykkoka gooppite; iyo ays waaysetii? Iya taw lo77obaa oothasu.
7 Бідних ви завжди маєте з собоюі, коли схочете, можете їм допомогти, а Мене не завжди матимете.
Manqoti ubba wode hinttera de7oosona. Hintte koyida wode awudekka hintte entta maaddanaw dandda7eeta, shin taani ubba wode hinttera de7ikke.
8 Вона зробила, що змогла. Помазала миром Моє тіло, щоб приготувати до поховання.
Iya ba dandda7idayssa oothasu; qassi tana moogos giigisanaw kasetada shitto tiyasu.
9 Істинно кажу вам: всюди, де буде проповідуватись ця Добра Звістка у всьому світі, будуть казати й те, що вона зробила, на згадку про неї.
Taani hinttew tuma odays; sa7a ubban Wonggelaa odiyason awunkka, asay iyo akeekana mela ha iya oothidayssi odettana” yaagis.
10 Юда Іскаріот, один із дванадцятьох, пішов до первосвященників, щоб видати їм Ісуса.
Tammanne nam77u tamaaretappe issoy Asqoroota Yihuda geetetteyssi Yesuusa kahine halaqatas aathi immanaw enttako bis.
11 Почувши про це, вони зраділи та обіцяли дати Йому грошей. І [відтоді] він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.
Entti hessa si7ida wode ufayttidi, “Nuuni new miishe immana” yaagidosona; Yihudi Yesuusa aathi immanaw injje wode koyees.
12 У перший день свята Опрісноків, коли приносили пасхальну жертву, учні запитали Ісуса: ―Де Ти хочеш, щоб ми пішли та приготували Тобі спожити Пасху?
Uythaa miya gallas bonchchiya koyro gallas, Faasika kathaa maanaw maraze shukkiya wode, Yesuusa tamaareti iyakko, “Faasika bonchchiya gallas neeni maana kathaa nuuni aw bidi giigisino?” gidi oychchidosona.
13 Він надіслав двох учнів і сказав їм: ―Ідіть у місто, вас зустріне чоловік, який нестиме глечик із водою. Ідіть за ним.
Yesuusi ba tamaaretappe nam77ata hayssada yaagidi kiittis: “Katamaa biite; hintte bishin, otora haathe tookkida issi uray hinttera gahettana; iya kaallite.
14 Куди він увійде, скажіть господареві дому: «Учитель питає: „Де Моя кімната, у якій Я буду споживати Пасху з Моїми учнями?“»
I bidi geliya keethaawa, ‘Asttamaarey neekko, “Taani ta tamaaretara Faasika maanaw imatha kifiley awunee?” yaagees’ yaagite.
15 І він покаже вам нагорі велику прибрану й готову кімнату – там і приготуйте для нас.
Keethaaway hinttena pooqiya bolla de7iya giigi uttida dalgga kifile bessana; hessan giigisite” yaagis.
16 Учні пішли й, прийшовши в місто, знайшли все саме так, як казав їм [Ісус], та приготували там Пасху.
He nam77u tamaareti keyidi, katama bidosona; Yesuusi enttaw odidayssada demmidi, Faasika kathaa giigisidosona.
17 Коли настав вечір, Він прийшов разом із дванадцятьма.
Sa7ay omarssiya wode Yesuusi tammanne nam77u tamaaretara yaa bis.
18 А як вони сиділи за столом та їли, Ісус сказав: ―Істинно кажу вам: один із вас, хто їсть зі Мною, зрадить Мене.
Entti uttidi kathi mishin, Yesuusi enttako, “Taani hinttew tuma odays; hinttefe issoy taara meyssi, tana aathi immana” yaagis.
19 Вони засмутилися й почали запитувати Його, один за одним: ―Це не я?
Iya tamaareti dagammidi, bantta huu7en huu7en, “Tuma taneshsha?” yaagidi iya oychchidosona.
20 Він сказав їм: ―Один із дванадцятьох, той, хто вмочає [хліб] разом зі Мною в миску.
Yesuusi zaaridi, “He uray hintte tammanne nam77atappe issuwa; I taara issife tushanaw ba uythaa shaatiyan yeddeyssa.
21 Син Людський, безумовно, іде, як про Нього написано, але горе тому чоловікові, через якого зраджено Сина Людського. Було б краще тому чоловікові не народжуватись.
Asa Na7ay, Geeshsha Maxaafay hayqqana gidayssada hayqqana, shin Asa Na7aa, aathi immiya uraa ayye. He uray yelettonna attidaakko iyaw lo77oshin” yaagis.
22 Коли вони їли, [Ісус] узяв хліб, благословив його, розламав та дав їм, кажучи: «Візьміть, це є тіло Моє».
Entti miishin, Yesuusi uythaa ekkidi, Xoossaa galatis; he uythaa menthidi, ba tamaaretas immishe, “He7ite, hayssi ta ashuwa” yaagis.
23 Потім узяв чашу, подякував і дав її учням, і пили з неї всі.
Xuu7aa ekkidi, Xoossaa galatidi, enttaw immin ubbayka he xuu7appe uyidosona.
24 Він сказав їм: «Це кров Моя, [кров] Нового Завіту, яка проливається за багатьох.
Yesuusi, “Hayssi ooratha caaquwan daro asaa gisho gukkiya ta suuthaa.
25 Істинно кажу вам: не питиму більше з цього виноградного плоду до дня, коли питиму нове вино в Царстві Божому».
Taani hinttew tuma odays; taani Xoossaa kawotethan ooratha woyniya uyana gallasay gakkanaw zaarada ha woyniyappe uyikke” yaagis.
26 І, проспівавши пісні, вони пішли на Оливну гору.
Mazmure yexxidaappe guye, Shamaho Deriya bolla bidosona.
27 Тоді Ісус сказав [учням]: ―Усі ви відмовитесь [від Мене], бо написано: «Уражу пастиря – і вівці розсіються».
Yesuusi enttako, “Hintte ubbay tana yeggi aggidi baqatana; Geeshsha Maxaafay, ‘Xoossay dorssa heemmeyssa wodhana, dorssati ubbay laalettana’ yaagees.
28 Але після Мого воскресіння Я піду до Галілеї, і там ми зустрінемось.
Shin taani hayqoppe denddidaappe guye, hinttefe kasetada Galiila baana” yaagis.
29 Петро сказав Йому: ―Навіть якщо всі зречуться, я – ніколи.
Phexiroosi zaaridi, “Entti ubbay nena yeggi aggidi baqatikkoka, ta nena aggike” yaagis.
30 Ісус сказав йому: ―Істинно кажу тобі: цієї ночі, перед тим, як півень двічі заспіває, ти тричі зречешся Мене.
Yesuusi Phexiroosakko, “Taani new tuma odays; hachchi qamma kuttoy nam77u toho waassanaappe sinthe neeni tana heedzu toho kaddana” yaagis.
31 Але Петро ще сильніше наполягав: ―Навіть якщо треба буде померти разом із Тобою, усе одно я не зречуся. І всі сказали так само.
Shin Phexiroosi kaseyssafe minthidi, “Taani hari attoshin, neera issife hayqqiyakokka, nena kaddike” yaagis. Qassi harati ubbatikka hessada gidosona.
32 Потім вони прийшли до місця, яке називається Гефсиманія, і [Ісус] сказав Своїм учням: ―Посидьте тут, поки Я помолюся.
Geetesemaane giya bessaa bidosona; Yesuusi ba tamaaretakko, “Taani Xoossaa woossada simmana gakkanaw hintte hayssan uttishite” yaagis.
33 Він узяв з Собою Петра, Якова та Івана й почав сумувати та тривожитись.
Yesuusi Phexiroosa, Yayqoobanne Yohaannisa baara ekkidi bis; daro waayettisinne un77ettis.
34 Він сказав їм: ―Моя душа страждає смертельно! Залишайтеся тут та пильнуйте.
Qassi enttako, “Taani hayqqana gakkanaw azzanas, hayssan gam77ishite; dhiskkofite” yaagis.
35 І, відійшовши трохи далі, упав на землю та молився, щоб, якщо можливо, ця година обминула Його.
Guuthi sinthe shiiqidi, sa7an gufannidi, dandda7ettiyabaa gidikko, he waayiya saatey baappe aadhdhana mela, Xoossaa woossis.
36 Він казав: «Авва! Отче! Для Тебе все можливо! Нехай ця чаша обмине Мене. Але нехай буде не як Я хочу, а як Ти».
Qassi, “Abbaa, ta Aawaw, ubbabay new dandda7ettees, ha waaye xuu7aa taappe digga. Shin ne sheney hanoppe attin ta sheney hanoppo” yaagis.
37 Повернувшись, знайшов, що вони заснули, та сказав Петрові: ―Симоне, ти спиш? Чи не міг ти однієї години пильнувати?
Yesuusi ba tamaaretakko simmi yidi, entti dhiskkidashin demmidi, Phexiroosakko, “Simoonaa, dhiskkadii? Neeni issi saatekka barkkada naaganaw dandda7abiikkii?
38 Пильнуйте та моліться, щоб вам не впасти в спокусу! Бо дух бадьорий, а тіло немічне.
Paacen hintte gelonna mela barkkidi naagitenne Xoossaa woossite. Hinttew lo77o amoy de7ees, shin hintte daaburanchcho asi” yaagis.
39 І знов відійшов та молився, кажучи ті ж слова.
Qassika bidi kaseyssadakka Xoossaa woossis.
40 Коли Він повернувся до учнів, знову знайшов, що вони сплять, бо їхні очі були обтяжені. Вони не знали, що відповісти Йому.
Ba tamaaretakko guye simmidi yaa wode, dhiskkidashin demmis. Entta ayfiyaa dhiskkoy goozi wothida gisho, iyaakko ay odettiyakokka erokkona.
41 Коли прийшов утретє, сказав їм: ―Ви все ще спите та відпочиваєте? Досить, ось прийшла година, і Син Людський віддається в руки грішників.
Heedzantho enttako yidi, “Ha77i gakkanawukka dhiskkeetinne shemppetii? Hiza, gidana; saatey gakkis; be7ite! Asa Na7ay, nagaranchcho asatas aadhdhi imettana wodey gakkis.
42 Вставайте, ходімо! Ось наближається Мій зрадник.
Denddidi yedhdhite; be7ite, tana aathi immanayssi gakkis” yaagis.
43 І відразу, коли Він ще говорив, підійшов Юда, один із дванадцятьох, і з ним натовп із мечами та киями – від первосвященників, книжників та старійшин.
Yesuusi hessa buroo odishin, tammanne nam77u iya tamaaretappe issoy, Yihudi, ellesidi gakki wodhdhis. Qassi kahine halaqati, higge asttamaaretinne cimati kiittin, bisonne xam77a oykkida daro asay iyara issife yidosona.
44 Зрадник дав їм такий знак, кажучи: «Той, Кого я поцілую, це Він, арештовуйте Його й візьміть під варту!»
Yesuusa aathi immanayssi he daro asaas, “Taani yeerey iya; iya oykkidi, loythi naagidi, ekki efite” yaagidi malla odi wothis.
45 Наблизившись, він відразу підійшов до Ісуса й сказав: «Равві!» – і поцілував Його.
Yihudi gakki wodhdhida mela Yesuusakko shiiqidi, “Asttamaariyaw” yaagidi Yesuusa yeeri ekkis.
46 Тоді вони наклали на Нього руки та заарештували Його.
He daro asay Yesuusa oykkidosona.
47 Один із тих, хто стояв поруч із Ним, вихопив меч, ударив раба первосвященника й відрубав йому вухо.
Shin matan eqqidayssatappe issoy ba bisuwa shoddidi kahine halaqaa aylliya shocidi, iya haytha qanxidi holis.
48 Потім Ісус звернувся до них: «Ви вийшли проти Мене, як проти розбійника, з мечами та киями, щоб заарештувати Мене.
Yesuusi zaaridi, he shiiqida daro asaakko, “Tana pangga kessidi, pangga oykkeyssada oykkanaw bisonne xam77a oykkidi yidetii?
49 Щодня Я був із вами, навчав у Храмі, і ви не заарештовували Мене. Але це сталося, щоб збулося Писання».
Taani Xoossa Keethan tamaarssashe, gallas gallas hinttera de7iya wode tana oykkibeekketa, shin Geeshsha Maxaafay gidayssi polettanaw bessees” yaagis.
50 І всі, залишивши Його, втекли.
Iya tamaareti ubbay iya yeggi aggidi baqatidosona.
51 Один юнак слідував за Ним, обгорнувшись у покривало на голе тіло. Вони схопили його,
Laxana xalaala ma77ida issi naatetha uray Yesuusa kaalleyssa asay oykkis.
52 але він, залишивши покривало, утік голий.
Shin he uray laxana yeggi aggidi, xire kallo baqatis.
53 Ісуса повели до первосвященника, де зібралися всі первосвященники, книжники та старійшини.
Asay Yesuusa kahine halaqaa soo efidosona. Yan kahine halaqati, cimatinne higge asttamaareti shiiqidi de7oosona.
54 Петро ж ішов за Ісусом на відстані аж у двір первосвященника, сів разом зі слугами та грівся біля вогню.
Phexiroosi kahine halaqaa zabbaa gakkanaw haahon iya kaalli bidi yan naageyssatara uttidi tama kayees.
55 Первосвященники й весь Синедріон шукали свідчення проти Ісуса, щоб вбити Його, але не знаходили.
Kahine halaqatinne shiiqida asay ubbay Yesuusa wodhanaw iya bolla markka koyidosona, shin aykkoka demmibookkona.
56 Багато хто неправдиво свідчив проти Нього, але їхні свідчення не збігалися.
Daro asati iya bolla worddo markkattidosona, shin entta markkatethay issino gidenna.
57 Деякі піднялися та неправдиво свідчили проти Нього, кажучи:
Issi issi asati denddi eqqidi Yesuusa bolla, “I, ‘Taani asi keexida ha Xoossa Keetha laallada, asa kushen keexettiboonna hara Xoossa Keetha heedzu gallasa giddon keexana’ gishin nuuni si7ida” yaagidi worddo markkattidosona.
58 ―Ми чули, як Він казав: «Я зруйную цей Храм рукотворний і за три дні Я збудую інший, нерукотворний».
59 Але і в цьому їхнє свідчення не підтвердилося.
Gidoshin, entta markkatethay hessankka issino gidenna.
60 Тоді первосвященник, піднявшись, став на середину й запитав Ісуса: ―Нічого не відповідаєш на те, що вони свідчать проти Тебе?
Kahine halaqay asa ubbaa sinthan denddi eqqidi, “Hayssati nena mootiya mootuwas ne zaariyabay baawe?” yaagidi Yesuusa oychchis.
61 Але Він мовчав і нічого не відповідав. Первосвященник запитав Його знову: ―Ти – Христос, Син Благословенного?
Shin Yesuusi si7i gis; aykkoka zaaribeenna. Kahine halaqay, “Anjjettida Xoossaa Na7ay, Kiristtoosi neneyye?” yaagidi zaari oychchis.
62 Ісус відповів: ―Я є. І ви побачите Сина Людського, Який сидить праворуч від Всемогутнього й приходить на хмарах небесних!
Yesuusi zaaridi, “Ee tana, hintte Asa Na7ay, wolqqaama Xoossaafe ushachcha baggara uttidashin qassi saluwa shaarara yishin be7ana” yaagis.
63 Тоді первосвященник роздер свій одяг та сказав: ―Навіщо нам потрібні свідки?
Kahine halaqay ba ma7uwa peedhidi, “Nuna hara markka ay koshshii?
64 Ви чули богохульство! Що скажете? І всі вони вирішили, що Він заслуговує на смерть.
Hintte iya cashshaa si7ideta; hintte qofay aybee?” yaagis. Entti ubbay, “I hayqqanaw bessees” yaagidi iya bolla pirddidosona.
65 Деякі почали плювати на Нього, закривали Йому обличчя та били кулаками, кажучи: «Пророкуй!» І слуги теж били Його в обличчя.
Enttafe issoti issoti iya bolla cutethi oykkidosona. Iya ayfiyaa goozidi baqqishe, “Nena dechchiday oonee? Ane nuus oda!” yaagidosona. Naageyssati iya ekki efidi garaafidosona.
66 У той час Петро був внизу, у дворі; туди підійшла й одна зі служниць первосвященника.
Phexiroosi kahine halaqaa zabban garssa baggara de7ishin, kahine halaqaa macca aylletappe issinniya yaa yasu.
67 Коли вона побачила Петра, який грівся біля вогню, придивилася до нього й сказала: ―І ти був з Ісусом із Назарета.
Phexiroosi tama kayeyssa be7ada, tishshi ootha xeellada, “Neenikka Naazirete Yesuusara de7aasa” yaagasu.
68 Але Петро заперечив кажучи: ―Я не знаю й не розумію, про що ти говориш. Він вийшов геть на переддвер’я. І тоді заспівав півень.
Shin Phexiroosi, “Ne geyssi aybeekko ta erikke, taw akeekettenna” yaagidi kaddis. Yaagi simmidi zago keyaa wode sohuwara kuttoy waassis.
69 Служниця знов побачила його й почала казати всім присутнім: ―Цей чоловік – один із них!
He aylliya Phexiroosa be7ada, iya matan eqqida asatakko, “Ha uraykka enttara de7ees” gada zaara odasu.
70 Але він знову заперечив цьому. Трохи пізніше ті, що були присутні там, сказали Петрові: ―Ти й справді один із них, бо ти галілеянин!
Shin Phexiroosi qassika kaddis. Guuthi gam77ishin, matan eqqida asati nam77antho Phexiroosakko, “Neeni Galiila biitta asi gidiya gisho tuma enttara de7aasa” yaagidosona.
71 Але він почав клястися та присягати кажучи: ―Не знаю Цього Чоловіка, про Якого ви говорите!
Shin Phexiroosi, “Taani hintte giya uraa erikke!” yaagidi bana qanggethinne caaqo oykkis.
72 І одразу заспівав півень удруге. Тоді Петро згадав слова Ісуса: «Перед тим, як двічі заспіває півень, ти тричі зречешся Мене». І, згадавши, він гірко заплакав.
Sohuwara kuttoy nam77antho waassi aggis. Phexiroosi Yesuusi iyaakko, “Neeni kuttoy nam77u toho waassanaappe sinthe heedzu toho tana kaddana” iyaakko gidayssa akeekidi daro yeekkis.
