Від Марка 11
1 Коли наблизились до Єрусалима, до Вітфагії та Віфанії, до Оливної гори, Він надіслав двох Своїх учнів
Entti Yerusalaame matishe, Shamaho Deriya matan de7iya Beetefaagenne Bitaaniya katamata gakkidosona. Yesuusi ba tamaaretappe nam77ata sinthe kiittidi,
2 та сказав їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і відразу, як зайдете, знайдете прив’язане осля, на яке ще ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його й приведіть.
“Hinttefe sinthan de7iya gutaa biite; yaa gelida mela oonikka toggiboonna qashon de7iya hare mari hintte demmana, iya billidi, haa ekki yiite.
3 І якщо хтось спитає вас: „Чому це робите?“, скажіть: „Господь потребує його й відразу відішле назад“».
Oonikka hinttena, ‘Hayssa ays ootheetii?’ yaagidi oychchiko, ‘Goday iya koyees, ellesidi haa yeddana’ yaagite” yaagis.
4 Вони пішли й знайшли осля, прив’язане на вулиці біля воріт, і розв’язали його.
Entti bidi, hare mari kare bolla oge matan qashettidi de7eyssa demmidi billidosona.
5 Дехто з тих, що стояли там, сказали їм: «Що ви робите? Чому відв’язуєте осля?»
He besan eqqida issi issi asati enttako, “Hare maraa waatanaw billeeti?” yaagidosona.
6 Вони відповіли, як звелів їм Ісус; тоді відпустили їх.
Iya tamaareti Yesuusi banttana kiittidayssa odin, asati yeddi aggidosona.
7 І привели осля до Ісуса, поклали на нього свій одяг, і Він сів на нього.
Entti hare maraa Yesuusakko ehidi, bantta ma7uwa iya zokkon hiixin Yesuusi he hare maraa toggis.
8 Багато хто стелив свій одяг по дорозі, інші ж стелили по дорозі гілки, які відрізали на полях.
Daro asay bantta ma7uwa ogiyan hiixidosona; qassi harati mitha tashe tashidi, ogen hiixidosona.
9 Ті, що йшли попереду та позаду Нього, викрикували: «Осанна!» «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!»
Yesuusappe sinthara hamuttiya asaynne iya kaalliya asay bantta qaala dhoqqu oothidi, “Hosaana! Xoossay galatetto! Godaa sunthan yeyssi anjjettidayssa.
10 «Благословенне Царство батька нашого Давида, яке надходить!» «Осанна на небесах!»
Godaa sunthan yaa nu aawa Dawite kawotethay anjjettidayssa. Ubbaafe Bolla Saluwan de7iya Xoossay galatetto” yaagidosona.
11 Коли Він увійшов у Єрусалим, то пішов до Храму й оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, вийшов разом із дванадцятьма та пішли до Віфанії.
Yesuusi Yerusalaame bidi, Xoossaa Keetha gelis. Qassi ubbabaa yuuyi xeellidaappe guye, sa7ay qammiya gisho, tammanne nam77u tamaaretara Bitaaniya giya katama bis.
12 Наступного дня, коли виходили з Віфанії, [Ісус] зголоднів.
Wonttetha gallas entti Bitaaniyappe keyidi bishin, Yesuusi koshattis.
13 І, побачивши здалека смоковницю, яка була вкрита листям, Він підійшов подивитися, чи немає на ній плодів. Але не знайшов нічого, окрім листя, бо не був ще час для смокви.
Haahon issi balase mithiw haytha xalaala ma77a uttidaaro be7idi, I bolla ayfey beettiko gidi, be7anaw iikko bis, shin iikko I biya wode, haytha xalaalappe attin issi ayfekka demmibeenna; ays giikko, balasey ayfiyaa wodey gakkibeenna.
14 Тоді промовив до неї: «Нехай же повік ніхто не буде їсти твоїх плодів!» Його учні почули це. (aiōn g165)
Yesuusi he balasiw, “Hiza, neeppe merinaw asi ayfe mooppo” yaagis. Iya tamaareti I geyssa si7idosona. (aiōn g165)
15 Коли прийшли в Єрусалим, [Ісус] увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував у Храмі, перевернув столи тих, хто міняв гроші, та місця тих, хто продавав голубів.
Entti Yerusalaame bidosona; Yesuusi Xoossa Keetha gelidi, yan bayzeyssatanne shammeyssata kare goodo oykkis; qassi miishe laammeyssata xarpheezanne holle bayzeyssata oydiya aathi yeggidi,
16 Він не дозволяв нікому переносити через Храм будь-які речі.
asi aybibaakka tookkidi, Xoossa Keetha giddora aadhdhonna mela diggis.
17 Навчав і казав їм: «Хіба не написано: „Дім Мій буде називатися Домом Молитви для всіх народів“? А ви зробили з нього „притулок розбійників!“»
Yesuusi asa hayssada yaagidi tamaarssis: “Geeshsha Maxaafan, ‘Ta keethay asi ubbay Xoossaa woossiya keethi gidana’ geetettidi xaafettis. Shin hintte iya panggati qosettiya gonggolo oothideta” yaagis.
18 Первосвященники та книжники почули про це й шукали нагоди вбити Ісуса, але боялися Його, бо весь народ був здивований Його вченням.
Kahine halaqatinne higge asttamaareti hessa si7idi, iya wodhanaw oge koshshi oykkidosona. Shin daro asay iya timirttiyan malaalettiya gisho, iyaw yayyidosona.
19 Коли наставав вечір, вони виходили з міста.
Sa7ay omarssiya wode Yesuusinne iya tamaareti katamaappe gaxa keyidosona.
20 Вранці, проходячи повз смоковницю, вони побачили, що вона всохла від самого коріння.
Entti wonttetha gallas he ogiyara aadhdhishe, he balasiya xaphora melidaaro be7idosona.
21 Згадавши, [що сталося напередодні], Петро сказав Йому: ―Равві, ось смоковниця, яку Ти прокляв, всохла!
Phexiroosi akeekidi, “Asttamaariyaw, hekko, neeni qanggida balasiya melasu” yaagis.
22 У відповідь Ісус сказав: ―Майте віру в Бога!
Yesuusi zaaridi, “Xoossaa ammanite.
23 Істинно кажу вам: якщо хтось скаже цій горі: «Піднесися та кинься в море!» – і не буде сумніватися у своєму серці, а буде вірити, що станеться, як сказав, то так і буде.
Taani hinttew tuma odays; oonikka ba wozanan sidhonna gidabay hananayssa ammanidi, ha deriya, ‘Denddada abban kundda’ yaagikko iyaw hanana.
24 Тому кажу вам: усе, про що молитесь і просите, вірте, що [ви вже] отримали, – і буде [дано] вам.
Hessa gisho, taani hinttew odays; Xoossaa hintte woossiyabaanne oychchiyabaa aybaa gidikkoka ekkidaada ammanite, hintte ekkana.
25 І коли стоїте в молитві, то прощайте, коли маєте щось проти когось, щоб і Отець ваш Небесний простив вам провини ваші.
Xoossaa woossanaw hintte eqqiya wode, salon de7iya hintte Aaway hintte nagara atto gaana mela, oonikka hinttena naaqidabay de7ikko, iyaw atto giite.
26 Але якщо не прощаєте, і Отець ваш Небесний не простить вам провин ваших.
Shin asa nagara hintte atto goonna ixxiko, salon de7iya hintte Aawaykka hintte nagaraa hinttew atto geenna” yaagis.
27 Вони знову прийшли до Єрусалима. Коли Він ходив у Храмі, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини
Entti zaaridi Yerusalaame bidosona. Yesuusi Xoossa Keethan hamuttishin, kahine halaqati, higge asttamaaretinne cimati iyaakko yidi,
28 й запитали Його: ―Якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу робити це?
“Neeni hayssa oothanaw new ay maati de7ii? Woykko new ha maata immiday oonee?” yaagidosona.
29 Ісус сказав їм: ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені, і Я скажу вам, якою владою це роблю.
Yesuusi zaaridi enttako, “Ta hinttena issibaa oychchana, taw odite. Ta qassi hayssa ay maatan oothiyako, hinttew odana.
30 Іванове хрещення було з Неба чи від людей? Дайте Мені відповідь.
Yohaannisa xinqqatey Xoossafeyye woykko asappe? Taw odite” yaagis.
31 Вони ж стали міркувати між собою, кажучи: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?»
Entti bantta giddon palama doomidi, “Nuuni, ‘Xoossafe’ giikko, I nuukko, ‘Yaatin, Yohaannisi odidayssa ays ammanibeekketii?’ yaagana.
32 Якщо ж ми скажемо: «Від людей», – боїмося людей, бо всі вважали Івана пророком.
‘Asappe giikko’ asay ubbay Yohaannisi nabe gideyssa eroosona.” Yaaniya gisho asaas yayyidosona.
33 Вони відповіли Ісусові: ―Не знаємо. Ісус сказав: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
Hessa gisho, entti Yesuusakko, “Nuuni erokko” yaagidi zaaridosona; Yesuusi, “Taanikka hayssa ay maatan oothiyako, hinttew odikke” yaagis.
