Від Луки 1
1 Оскільки багато хто вже намагався скласти розповідь про події, які сталися між нами,
Bonchcho Tewofiloosa, nu giddon polettidabas daroti, banttaw dandda7ettida mela xaafidosona.
2 у такий спосіб, як їх передали нам люди, що від самого початку були свідками й котрі стали служителями Слова,
He taarikiya entti xaafiday koyroppe doomidi ayfe markkatinne qaala haggaazeyssati nuus odidayssa.
3 то і я вирішив, дослідивши все ретельно від самого початку, написати тобі, поважний Теофіле, усе послідовно,
Takka ta baggara koyroppe akeeka xeellidaappe guye, he taarikiya hanotaa maarayada new xaafoy taw lo77o gidi benttis.
4 щоб ти міг досконало пізнати достовірність слів, яких був навчений.
Hessika, ne tamaaridabay tuma gideyssa erisanaassa.
5 За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник, на ім’я Захарія, із черги Авія, та його дружина, на ім’я Єлизавета, одна з дочок Аарона.
Yihuda kawuwa Heroodisa wode Abbaya yaraappe gidida Zakkariyaasa giya Ayhude kahiney de7ees. Iya machchiyaka Aarona sheeshaappe. I sunthaykka Elsabeexo.
6 Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи всі заповіді та настанови Господа.
Nam77ayka Godaa woganne kiita ubbaa naagidi borey baynna Xoossaa sinthan xillotethan de7idosona.
7 У них не було дітей, бо Єлизавета була безплідна, і обоє були похилого віку.
Hanoppe attin Elsabeexa maynthi gidida gisho enttaw na7i baawa. Nam77ayka qassi cimidosona.
8 Одного разу, коли [Захарія] за порядком своєї черги служив перед Богом,
Issi gallas Zakkariyaasi ba gishuwa maaran Xoossaa sinthan kahinetethan haggaazees.
9 згідно зі звичаєм священства, випало йому через жереб зайти до Храму Господнього та кадити.
Kahinetetha wogan Xoossa Keethi gelidi ixaane cuyisanaw iya saami gakkis.
10 Усе зібрання народу молилося зовні, коли прийшов час кадити.
Ixaaney cuya wode asay karen woossees.
11 Тоді ангел Господній з’явився перед ним, стоячи з правого боку жертовника для кадіння.
Godaa kiitanchchoy yarshshuwa yarshshiya bessaafe ushachcha baggara eqqidi benttis.
12 Коли Захарія побачив його, то жахнувся, і страх охопив його.
Zakkariyaasi iya be7ida wode dagammidi daro yayyis.
13 Але ангел сказав йому: ―Не бійся, Захаріє, твоя молитва почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його Іван.
Shin kiitanchchoy iyaakko, “Zakkariyaasa yayyofa; ne woosay si7ettis. Ne machchiya Elsabeexa adde na7a yelana, iya Yohaannisa gada ne sunthana.
14 Ти будеш радісним та щасливим, і багато хто радітиме його народженню.
I new injjenne ufayssi gidana; daroti iya yeletethan ufayttana.
15 Він буде великий перед Господом, вина та міцного напою не питиме; і Дух Святий наповнить його ще з лона його матері.
Godaa sinthan I gita gidana woyne ushshaa gidin hara mathoya ushshaa uyenna. Ba aaye ulon de7ishe Geeshsha Ayyaanan kumana.
16 І багатьох синів Ізраїлю він наверне до Господа Бога свого.
Isra7eele asatappe darota bantta Godaa, Xoossaakko zaarana.
17 Він ітиме перед Ним у дусі й силі Іллі, наверне серця батьків до дітей та непокірних до мудрості праведних, щоб підготувати народ до приходу Господа.
Aawata wozana naytakko zaarana, kiitettonayssata xillota cinccatethaako zaarana mela, Godaas bessiya dere giigisanaw Eliyaasa ayyaananinne wolqqan Godaa sinthan baana” yaagis.
18 Захарія відповів ангелу: ―Як я дізнаюся про це? Я вже старий, і дружина моя в похилих літах.
Zakkariyaasi kiitanchchuwako, “Ta hessa aybin eranee? Taaranne ta machcheera cimida” yaagis.
19 Ангел у відповідь сказав йому: ―Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано сказати тобі цю добру звістку,
Kiitanchchoy zaaridi, “Taani Xoossaa sinthan eqqiya Gabreele. Ha mishirachchuwa new odanaw Xoossaafe kiitetas.
20 але тепер ти будеш мовчати й не зможеш говорити до дня, коли все це станеться, бо ти не повірив моїм словам, котрі здійсняться свого часу!
Hekko, wodiya naagidi polettiya ta qaala ne ammanonna ixxida gisho, hayssi polettana gakkanaw neeni muume gidana, odettanawukka dandda7akka” yaagis.
21 Народ же чекав на Захарію та дивувався, чому він затримується в Храмі.
He wode Zakkariyaasi Xoossa Keethi gelidi gam77ida gisho, aybi hanide gidi asay karen naagishe gam77is.
22 Коли ж він вийшов, то вже не міг говорити, і всі зрозуміли, що в Храмі він бачив видіння. [Захарія] звертався до них знаками та залишався німим.
I kare keyidi enttana odisanaw dandda7ibeenna. Malli besoppe attin odettanaw dandda7onayssa be7ida wode qonccethi be7idayssa eridosona.
23 Після закінчення днів його служіння, він повернувся додому.
Zakkariyaasi ba haggazuwa polidi soo simmis.
24 Невдовзі після цього Єлизавета, його дружина, завагітніла й п’ять місяців ховалася, кажучи:
Hessafe guye, iya machchiya Elsabeexa qanthatasu. Ichchashu ageena kumethi bana geenthada gam77asu.
25 «Ось що для мене зробив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти ганьбу мою між людьми».
Iya, “Goday ba maarotan ta boriya asaa giddofe digganaw be7idi ha wodiyan hayssa oothis” yaagasu.
26 Шостого місяця Бог надіслав ангела Гавриїла в галілейське місто, яке називалося Назарет,
Elsabeexa qanthatin usuppuntha ageenan, Xoossay kiitanchchuwa Gabreele Galiila biittan de7iya Naazirete katamaa kiittis.
27 до діви, що була заручена з чоловіком, на ім’я Йосиф, з дому Давида. Ім’я діви було Марія.
Kawuwa Dawite sheeshaappe gidida Yoosefa giya uraas oyshettida geela7eekko kiittis. He geela7iya Mayraamo geetettawusu.
28 Прийшовши до неї, ангел промовив: ―Радій, та, що отримала благодать! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками.
Kiitanchchoy iikko bidi, “Daro dosettidare, saroy new gido, Xoossay neera de7ees” yaagis.
29 Ці слова здивували її, і вона почала роздумувати, що може означати це привітання.
Mayraama iya odan daro dagammada, “Hayssi aybi sarotho” gada heetasu.
30 Ангел відповів їй: ―Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
Kiitanchchoy zaaridi, “Mayraame babbofa; neeni Xoossaa sinthan saba demmadasa.
31 Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус.
Hekko neeni qanthatana adde na7a yelana, iya sunthaaka Yesuusa gada sunthana.
32 Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.
I gita gidana, Ubbaafe Bolla Xoossaa na7aa geetetti xeegettana. Godaa Xoossay iya aawa Dawite araata iyaw immana.
I Yayqooba sheeshaa bolla merinaw kawotana; iya kawotethaas zawi baawa” yaagis. (aiōn g165)
34 Марія відповіла ангелу: ―Як же це станеться, якщо я не була з чоловіком?
Mayraama kiitanchchuwako, “Hessi waanidi hananee? Ta adde erikke” yaagasu.
35 У відповідь ангел сказав: ―Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, тому Святий, Який народиться, назветься Сином Божим.
Kiitanchchoy zaaridi, “Geeshsha Ayyaanay ne bolla wodhdhana, Ubbaafe Bolla Xoossaa wolqqay ne bolla kuyattana. Hessa gisho, yelettiya geeshsha na7ay Xoossaa Na7aa geetettana.
36 Ось Єлизавета, твоя родичка, завагітніла у своїй старості й чекає на сина; і оце вже шостий місяць тій, що її звуть безплідною,
Hekko, ne dabbiya Elsabeexa ba cimatetha laythan adde na7a qanthatasu. Iya maynthi geetettidaaro, shin ha77i usuppuntha ageena oykkasu.
37 бо у Бога ніяке слово не буває безсилим.
Xoossaa xooniyabay baawa” yaagis.
38 Марія відповіла: ―Ось я, раба Господня, нехай усе станеться за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
Mayraama, “Hekko, taani Godaa aylliw, ne qaalada taw hano” yaagasu. Hessafe guye, kiitanchchoy iippe shaakettis.
39 Тими днями Марія зібралася й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в одне з міст Юдиних.
Mayraama he saaminttan denddada Yihuda biittan de7iya issi geze katama basu.
40 Вона зайшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
Zakkariyaasa soo gelada Elsabeexo sarothasu.
41 Коли Єлизавета почула привітання Марії, то дитя в її лоні заворушилося від радості, а Єлизавета наповнилася Духом Святим.
Elsabeexa Mayraami sarothuwa si7ida wode I uluwan de7iya na7ay ufayssan guppis. Elsabeexa Geeshsha Ayyaanan kumada,
42 Вона голосно промовила: ―Благословенна ти між жінками, і благословенна Дитина, Яку ти народиш!
ba qaala dhoqqu oothada, “Neeni maccasaa giddofe anjjettidaaro, ne qanthatida na7aykka anjjettidayssa.
43 І звідкіля мені це, що мати Господа мого прийшла до мене?
Hanoshin, ta Godaa aaye, neeni taakko yaana mela taani oonee?
44 Як тільки я почула голос твого привітання, дитина в моєму лоні заворушилася від радості.
Hekko ne sarothuwa ta si7ida wode ta uluwan de7iya na7ay ufayssan guppis.
45 Блаженна та, яка повірила, що здійсниться все сказане їй від Господа!
Goday polana gidi immida qaala ammanidaara, iya anjjettidaaro” yaagasu.
46 І сказала Марія: «Величає душа моя Господа,
Mayraama hayssada yaagasu: “Ta shemppiya Godaa bonchchawusu,
47 та радіє дух мій у Бозі, Спасителі моєму,
ta Ayyaanay dhaliya Xoossan ufayttees.
48 бо зглянувся Він на покору раби Своєї. Ось чому віднині всі покоління називатимуть мене блаженною,
I ba aylle kawushshatethaa be7is. Hachchife doomidi yeletethi ubbay tana anjjettidaaro gaana.
49 бо велике вчинив мені Всемогутній. Святе ім’я Його!
Ays giikko, wolqqaama gidida I, taw gitabaa oothis. Iya sunthay Geeshshaa.
50 Милість Свою Він [показує] з роду в рід тим, хто боїться Його.
Iya bonchcheyssata bolla, iya maarotethay merinaappe merinaa gakkanaassa.
51 Він зробив велику справу Своєю рукою, розсіяв гордих у думках сердець їхніх.
Ba qesiyan minobaa oothis, bantta wozanan otortteyssata laallis.
52 Скинув сильних з престолу та підняв принижених.
Wolqqaama kawota araataappe kawushshis; banttana kawushshidayssata kabboys.
53 Голодних нагодував благами, а заможних відіслав ні з чим.
Koshattidayssata lo77oban kalssis, shin dureta mela kushe yeddis.
54 Допоміг Ізраїлеві, слузі Своєму, згадавши милість,
Ba maarota qoppidi, Ba aylliya Isra7eele maaddis.
Hessika nu aawatas odida qaalaa, Abrahamesinne iya sheeshas gidayssa merinaw polanaassa” yaagasu. (aiōn g165)
56 Марія залишилася з Єлизаветою три місяці, а потім повернулася до себе додому.
Mayraama Elsabeexi matan heedzu ageena mela gam77ada ba soo simmasu.
57 Коли настав час, Єлизавета народила сина.
Elsabeexis yelo qammay gakkin adde na7a yelasu.
58 І почули сусіди та родичі, що Господь проявив Свою велику милість до неї, та раділи разом із нею.
I shoorotinne I dabboti Goday gita maarota oothidayssa si7idi, iira issife ufayttidosona.
59 Восьмого дня, коли прийшли обрізати немовля, хотіли назвати його ім’ям батька – Захарія.
Hosppuntha gallasan yooga na7a qaxxaranaw yidosona. Iya aawa sunthan Zakkariyaasa gidi sunthanaw koyidosona.
60 Але мати його відповіла: ―Ні! Він буде називатися Іван.
Shin aayiya, “Akkay, Yohaannisa geetettanaw bessees” yaagasu.
61 А вони сказали їй: ―У твоїй родині немає нікого, названого таким ім’ям.
Enttika, “Ne dabbotappe ha sunthan xeegettiday oonikka baawa” yaagidosona.
62 Знаками запитали його батька, як він бажає його назвати.
Iya aaway oona gidi sunthaneekko eranaw koyidi iya malla oychchidosona.
63 Він попросив дощечку для запису та написав: «Його ім’я – Іван!» І всі дивувалися.
I xaafiyabaa oychchi ekkidi, “Iya sunthay Yohaannisa” gidi xaafis. Ubbay I xaafidayssa be7idi malaalettidosona.
64 Тієї ж миті відкрилися його вуста: він почав говорити, благословляючи Бога.
Iira Zakkariyaasa inxarssay bilettis, Xoossaa galatishe odetethi oykkis.
65 І страх охопив усіх сусідів, і всюди в гірській частині Юдеї говорили про ці події.
Shooroti ubbay yashshan kumidosona. Ha hanidabay geze Yihuda biittan odettis.
66 Кожен, хто чув це, говорив у своєму серці: «Ким же стане це дитя?» Бо рука Господа була з ним.
Hessa si7ida ubbay, “Ha na7ay ay hananddeshsha” gidi bantta giddon odettidosona. Godaa kushey iyara de7ees.
67 Захарія, батько його, наповнився Духом Святим і почав пророкувати:
Yohaannisa aaway Zakkariyaasi Geeshsha Ayyaanan kumidi hayssada yaagidi tinbbite odis.
68 «Благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він на допомогу та визволив народ Свій.
“Isra7eeliya Goday galatetto, yidi ba asaa wozis.
69 Він підняв нам ріг спасіння у домі Давида, слуги Свого,
Ba aylliya Dawite keethan atotethaa kaciya denthis.
Hessika beni wode geeshsha nabeta doonan odettidayssa mela, (aiōn g165)
71 що визволить нас від ворогів наших та від усіх, хто ненавидить нас.
Iya ashoy nu morkketappenne nuura eqettiya ubbaa kushiyappe.
72 Він проявив милість до батьків наших, пам’ятаючи про Свій святий заповіт,
Hessa I oothiday nu aawatas ba maarota bessanaasinne, ba geeshsha caaquwa naaganaassa.
73 обітницю, яку Він дав нашому батькові Аврааму, –
Nu aawa Abrahames caaqqida caaquwa qoppanasinne
74 визволити нас від руки ворогів, щоб ми служили Йому без страху
nu morkketa kusheppe kessidi yashshi baynna iya haggaazana melassa.
75 у святості й праведності перед лицем Його в усі дні наші.
Nu laytha ubban geeshshatethaninne xillotethan ba sinthan nuna essanaassa.
76 І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, готуючи шляхи Йому,
Qassi laa na7aw, neeni Ubbaafe Bolla Xoossaa nabe geetettana. Godaa ogiya loythanaw ne iya sinthan baana.
77 щоб дати пізнання спасіння народові Його, через прощення гріхів їхніх.
Entta nagaray qushettin, entti atotethi demmanayssa ne Godaa deriyas odana.
78 Через велику милість Бога нашого, з якою прийде нам на допомогу, як Вранішня Зоря з висоти,
Nu Xoossaa lo77o maarotethaafe denddoyssan wontta xalqey nuus saluwappe keyis.
79 щоб засіяти над тими, що живуть у темряві й у тіні смерті, спрямовуючи наші кроки на шлях миру».
Hessika dhumaninne, hayqo kuya garssan de7eyssatas poo7isanaassa, nu tohuwakka saro ogiyakko zaaranaassa” yaagis.
80 Дитина ж росла та зміцнювалась духом і перебувала в пустелі до дня, коли з’явилася перед Ізраїлем.
Na7ay diccis, Ayyaanan minnis, Isra7eele asaas qonccana gakkanaw bazzo biittan de7is.
