Від Луки 4
1 Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся від Йордану, і Дух повів Його в пустелю.
Then Jesus, full of the Holy Spirit, returned from the Jordan and was led by the Spirit into the wilderness,
2 Сорок днів спокушав Його диявол, і увесь цей час Ісус нічого не їв. Коли ж [ці дні] закінчилися, Він зголоднів.
where for forty days He was tempted by the devil. He ate nothing during those days, and when they had ended, He was hungry.
3 Тоді диявол промовив до Нього: ―Якщо Ти Син Божий, скажи ось цьому каменю, щоб став хлібом!
The devil said to Him, “If You are the Son of God, tell this stone to become bread.”
4 Ісус відповів йому: ―Написано: «Не одним тільки хлібом буде жити людина, але кожним словом Божим».
But Jesus answered, “It is written: ‘Man shall not live on bread alone.’”
5 Тоді, вивівши Його на високу гору, диявол в одну мить показав Йому всі царства світу
Then the devil led Him up to a high place and showed Him in an instant all the kingdoms of the world.
6 й сказав Йому: ―Тобі віддам усі ці царства, всю владу й славу, бо вони передані мені, і кому я хочу, тому й віддаю їх.
“I will give You authority over all these kingdoms and all their glory,” he said. “For it has been relinquished to me, and I can give it to anyone I wish.
7 Якщо Ти тільки поклонишся переді мною, усе буде Твоїм!
So if You worship me, it will all be Yours.”
8 Ісус відповів: ―Написано: «Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому єдиному служи».
But Jesus answered, “It is written: ‘Worship the Lord your God and serve Him only.’”
9 Тоді [диявол] повів Його до Єрусалима й, поставивши на покрівлю Храму, сказав Йому: ―Якщо Ти Син Божий, кинься вниз із цього місця,
Then the devil led Him to Jerusalem and set Him on the pinnacle of the temple. “If You are the Son of God,” he said, “throw Yourself down from here.
10 бо написано: «Ангелам Своїм Він віддасть наказ про Тебе, щоб охороняли Тебе».
For it is written: ‘He will command His angels concerning You to guard You carefully;
11 А також: «На своїх долонях вони понесуть Тебе, щоб не спіткнулася нога Твоя об камінь».
and they will lift You up in their hands, so that You will not strike Your foot against a stone.’”
12 Ісус сказав у відповідь: ―Сказано: «Не спокушай Господа Бога твого!»
But Jesus answered, “It also says, ‘Do not put the Lord your God to the test.’”
13 Закінчивши всі ці спокушання, диявол залишив Його до [певного] часу.
When the devil had finished every temptation, he left Him until an opportune time.
14 Ісус повернувся в силі Духа до Галілеї, і чутка про Нього розійшлася по всій околиці.
Jesus returned to Galilee in the power of the Spirit, and the news about Him spread throughout the surrounding region.
15 Він навчав у їхніх синагогах, і всі Його прославляли.
He taught in their synagogues and was glorified by everyone.
16 [Ісус] прийшов до Назарета, у місто, де Він виріс. У день Суботній, за Своїм звичаєм, увійшов у синагогу й встав, щоб читати.
Then Jesus came to Nazareth, where He had been brought up. As was His custom, He entered the synagogue on the Sabbath. And when He stood up to read,
17 Йому дали книгу пророка Ісаї, і Він, розгорнувши її, знайшов місце, де було написано:
the scroll of the prophet Isaiah was handed to Him. Unrolling it, He found the place where it was written:
18 «Дух Господній на Мені, тому що Він помазав Мене, щоб звіщати Добру Звістку бідним, послав Мене проголосити свободу полоненим і сліпим прозріння, визволити зневолених,
“The Spirit of the Lord is on Me, because He has anointed Me to preach good news to the poor. He has sent Me to proclaim liberty to the captives and recovery of sight to the blind, to release the oppressed,
19 проповідувати рік Господнього милосердя».
to proclaim the year of the Lord’s favor.”
20 І, згорнувши книгу, віддав її служителю та сів. Очі всіх у синагозі були звернені на Нього.
Then He rolled up the scroll, returned it to the attendant, and sat down. The eyes of everyone in the synagogue were fixed on Him,
21 Тоді Він почав говорити до них: ―Сьогодні здійснилося Писання, яке ви чули.
and He began by saying, “Today this Scripture is fulfilled in your hearing.”
22 Усі присутні говорили добре про Нього й дивувалися словам благодаті, які Він казав. Вони запитували: ―Хіба це не син Йосифа?
All spoke well of Him and marveled at the gracious words that came from His lips. “Isn’t this the son of Joseph?” they asked.
23 Він сказав їм: ―Ви, безперечно, скажете Мені це прислів’я: «Лікарю, спочатку зцілися Сам! Зроби тут, на своїй батьківщині, те, що, ми чули, було в Капернаумі».
Jesus said to them, “Surely you will quote this proverb to Me: ‘Physician, heal yourself! Do here in Your hometown what we have heard that You did in Capernaum.’”
24 І продовжив: ―Істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають на своїй батьківщині.
Then He added, “Truly I tell you, no prophet is accepted in his hometown.
25 Та істинно кажу вам: багато вдів було за днів Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців і коли настав великий голод на всій землі,
But I tell you truthfully that there were many widows in Israel in the time of Elijah, when the sky was shut for three and a half years and great famine swept over all the land.
26 але до жодної з них не був посланий Ілля, а тільки до вдови в Сарепту Сидонську.
Yet Elijah was not sent to any of them, but to the widow of Zarephath in Sidon.
27 І багато прокажених було в Ізраїлі за часів пророка Єлисея, але жоден із них не очистився, окрім Неємана-сирійця.
And there were many lepers in Israel in the time of Elisha the prophet. Yet not one of them was cleansed—only Naaman the Syrian.”
28 Почувши це, усі в синагозі наповнилися гнівом.
On hearing this, all the people in the synagogue were enraged.
29 Вони піднялися, вивели Його з міста та повели до краю гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоби скинути Його.
They got up, drove Him out of the town, and led Him to the brow of the hill on which the town was built, in order to throw Him over the cliff.
30 Але [Ісус], пройшовши крізь натовп, віддалився.
But Jesus passed through the crowd and went on His way.
31 І прийшов Він до галілейського міста Капернаума та навчав людей у Суботу.
Then He went down to Capernaum, a town in Galilee, and on the Sabbath He began to teach the people.
32 Усі дивувалися Його вченню, бо слова Його мали владу.
They were astonished at His teaching, because His message had authority.
33 У синагозі був чоловік, котрий мав демона, нечистого духа, і він голосно закричав:
In the synagogue there was a man possessed by the spirit of an unclean demon. He cried out in a loud voice,
34 ―Облиш! Що Тобі до нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов знищити нас? Я знаю, Хто Ти – Святий Божий!
“Ha! What do You want with us, Jesus of Nazareth? Have You come to destroy us? I know who You are—the Holy One of God!”
35 Але Ісус наказав йому: ―Замовкни та вийди з нього! І демон, кинувши його на середину, вийшов із нього, не заподіявши йому жодної шкоди.
But Jesus rebuked the demon. “Be silent!” He said. “Come out of him!” At this, the demon threw the man down before them all and came out without harming him.
36 Усіх охопило здивування, і казали одне до одного: «Що це за вчення таке, що владою та силою наказує нечистим духам, і вони виходять?»
All the people were overcome with amazement and asked one another, “What is this message? With authority and power He commands the unclean spirits, and they come out!”
37 І розійшлася чутка про Ісуса по всіх навколишніх місцях.
And the news about Jesus spread throughout the surrounding region.
38 Вийшовши з синагоги, [Ісус] пішов у дім Симона. А теща Симона була в сильній гарячці; і попросили Його за неї.
After Jesus had left the synagogue, He went to the home of Simon, whose mother-in-law was suffering from a high fever. So they appealed to Jesus on her behalf,
39 Підійшовши до неї, Він наказав гарячці [відійти], і [хвороба] залишила її. Жінка негайно встала та почала прислуговувати їм.
and He stood over her and rebuked the fever, and it left her. And she got up at once and began to serve them.
40 Коли заходило сонце, усі, хто мав хворих на різні недуги, приводили їх до Ісуса, і, покладаючи руки на кожного, Він зцілив їх.
At sunset, all who were ill with various diseases were brought to Jesus, and laying His hands on each one, He healed them.
41 З багатьох вигнав демонів, але вони викрикували: «Ти – Син Божий!» Він же не дозволяв демонам говорити, бо вони знали, що Він – Христос.
Demons also came out of many people, shouting, “You are the Son of God!” But He rebuked the demons and would not allow them to speak, because they knew He was the Christ.
42 На світанку Він вийшов та пішов у пустинне місце. Люди шукали Його й, коли знайшли, намагалися затримати, щоб Він не йшов від них.
At daybreak, Jesus went out to a solitary place, and the crowds were looking for Him. They came to Him and tried to keep Him from leaving.
43 Але Він казав їм: «І в інших містах Я повинен звіщати Добру Звістку про Царство Боже, адже для цього Я посланий».
But Jesus told them, “I must preach the good news of the kingdom of God to the other towns as well, because that is why I was sent.”
44 І продовжував проповідувати в синагогах Юдеї.
And He continued to preach in the synagogues of Judea.
