Від Луки 24
1 Першого дня тижня, рано-вранці, вони прийшли до гробниці та принесли пахощі, які приготували.
A prvi dan tedna pridejo zeló zgodaj na grob, in prinesó, kar so bile pripravile dišav, in nektere druge žene ž njimi.
2 І виявили, що камінь від гробниці був відвалений.
Najdejo pa kamen odvaljen od groba;
3 Увійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.
In ko vnidejo, ne najdejo trupla Gospoda Jezusa.
4 І раптом перед розгубленими [жінками] з’явилися двоє чоловіків у яскравих одежах.
In zgodí se, ko se niso mogle načuditi temu, in glej, dva moža se postavita poleg njih v svetlih oblačilih.
5 Налякані [жінки] схилили свої обличчя до землі. Але ті сказали їм: «Чому ви шукаєте Живого серед мертвих?
Ko so se pa bale, in so pobesile lice k zemlji, rečeta jim: Kaj iščete živega med mrtvimi?
6 Немає Його тут: Він воскрес! Згадайте, як Він говорив вам, коли ще був у Галілеї:
Ni ga tu, nego vstal je; spomenite se, kako vam je povedal, ko je bil še v Galileji,
7 „Син Людський має бути виданий у руки грішників і розіп’ятий, а третього дня воскресне“».
Govoreč: Treba je sinu človečjemu izdanemu biti v roke ljudî grešnikov, in križanemu biti, in tretji dan vstati.
8 І вони пригадали собі слова [Ісуса].
In spomenejo se besed njegovih.
9 Повернувшись від гробниці, розповіли про все одинадцятьом і всім іншим.
In vrnivši se od groba, sporočé vse to enajsterim in vsem drugim.
10 То були Марія Магдалина, Іванна, Марія – мати Якова, та інші [жінки], які сказали про це апостолам.
Bile so pa Marija Magdalena in Joana in Marija Jakobova, in druge ž njimi, ktere so to pravile aposteljnom.
11 Але ці слова їм здалися нісенітницями, і не повірили їм.
In zdele so jim se njih besede kakor laž, in niso jim verjeli.
12 Однак Петро піднявся та побіг до гробниці. Нахилившись, він побачив тільки льняну тканину. І повернувся додому, здивований тим, що сталося.
A Peter vstane, in poleti h grobu, in sklonivši se, ugleda samo prte, da ležé, ter odide, čudeč se sam s seboj, kaj se je zgodilo.
13 Того ж дня двоє з них пішли в село, яке знаходилося на відстані шістдесяти стадіїв від Єрусалима й звалося Емаус.
In glej, dva od njih sta šla tisti dan v trg, kteri je bil šestdeset bežajev daleč od Jeruzalema, in mu je bilo ime Emaus.
14 [Дорогою] вони розмовляли між собою про все, що сталося.
In onadva sta se pogovarjala med seboj o vsem tem, kar se je zgodilo.
15 А коли вони говорили й дискутували, Сам Ісус наблизився та пішов разом із ними.
In zgodí se, ko sta se pogovarjala in eden drugega vpraševala: in sam Jezus se približa, in šel je ž njima.
16 Але їхні очі були стримані, щоб не впізнали Його.
Ali nju očí so se držale, da ga nista spoznala.
17 [Ісус] спитав їх: ―Про що ви говорите між собою в дорозі? Вони зупинилися, повні смутку;
In reče jima: Kakošen pogovor je ta, ki ga imata med seboj po poti, in po kaj sta žalostna?
18 і один із них, на ім’я Клеопа, промовив: ―Ти, мабуть, єдиний з прибулих до Єрусалима, хто не знає про те, що сталося в ці дні.
Odgovarjajoč pa eden, kteremu je bilo ime Kleopa, reče mu: Si li ti edini tujec v Jeruzalemu, da ne véš, kaj se je te dní v njem zgodilo?
19 Він спитав: ―Про що саме? Вони відповіли: ―Про те, що сталося з Ісусом із Назарета, Який був сильним пророком у дії та слові перед Богом та всіма людьми.
Pa jima reče: Kaj? Onadva mu pa rečeta: Za Jezusa Nazarečana, kteri je bil mož prerok, silen v dejanji in besedi pred Bogom in vsem ljudstvom:
20 Як первосвященники та керівники наші видали Його для засудження на смерть і розіп’яли Його.
Kako so ga naši véliki duhovni in starešine izdali in na smrt obsodili, in križali ga.
21 Ми ж сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїль. Але ось уже третій день, як все це сталося.
A mi smo se nadejali, da je on ta, ki ima odrešiti Izraela. Ali vrh vsega tega je danes tretji dan, kar se je to zgodilo.
22 Крім того, деякі наші жінки здивували нас. Вони на світанку пішли до гробниці
Pa tudi neke žene izmed nas so nas uplašile, ktere so bile zgodaj na grobu;
23 та, не знайшовши Його тіла, прийшли й розказали, що бачили ангелів, які їм з’явилися й сказали, що Він живий.
In ko niso našle trupla njegovega, prišle so, govoreč, da so jim se prikazali angelji, kteri pravijo, da je živ.
24 Тоді деякі з нас пішли до гробниці й знайшли все так, як казали жінки, але Його не бачили.
In šli so nekteri od téh, kteri so z nami, na grob, in našli so tako, kakor so bile tudi žene povedale; ali njega niso videli.
25 Він сказав їм: ―О нерозумні та повільні серцем, щоб повірити в усе, що казали пророки!
In on jima reče: O nespametni in lenega srca za verovanje vsega, kar so povedali preroki!
26 Хіба Христос не мав постраждати та увійти у славу Свою?
Ali ni bilo potrebno, da je Kristus to trpel, in šel v slavo Božjo?
27 І, почавши від Мойсея та всіх пророків, пояснив їм, [що написано] в усіх Писаннях про Нього.
In začenši od Mojzesa in vseh prerokov, razlagal jima je vsa pisma, ktera so bila pisana za njega,
28 Коли наблизились до села, куди йшли, Він удав, що бажає йти далі.
In približajo se trgu, v kterega sta šla; in on se je delal, kakor da bi hotel dalje iti.
29 Але вони просили Його, кажучи: ―Залишайся з нами, бо вже вечоріє і день закінчується. Він увійшов у дім та залишився з ними.
In prinudita ga, govoreč: Ostani z nama, ker se večerí, in dan se je nagnil. Ter vnide, da ostane ž njima.
30 Коли сиділи за столом, Він узяв хліб, благословив його, розламав і дав їм.
In zgodí se, ko je sedel za mizo ž njima, vzeme kruh in blagoslovi, in prelomi ga, ter jima je dajal.
31 Тоді їхні очі відкрилися, і вони впізнали Його, але Він став для них невидимий.
In odpró se očí njune, in spoznata ga; a on izgine od nju.
32 І вони казали один до одного: «Чи не палали в нас серця, коли Він говорив із нами в дорозі та відкривав нам Писання?»
In govorila sta eden drugemu: Ali ni srce gorelo v nama, ko nama je po poti govoril, in ko nama je razlagal pisma?
33 І тієї ж миті вони встали й повернулися в Єрусалим. Там вони знайшли зібраних разом одинадцятьох і тих, що були з ними,
In vstala sta še tisto uro, in vrnila sta se v Jeruzalem, in našla sta enajstere zbrane in té, kteri so bili ž njimi.
34 які говорили, що Господь дійсно воскрес та з’явився Симонові.
Kteri so pravili: Res je vstal, in prikazal se je Simonu.
35 Потім ці двоє розповіли, що сталося в дорозі і як вони впізнали [Ісуса], коли Він розламав хліб.
In onadva sta razkladala, kaj je bilo na poti in kako sta ga spoznala, ko je kruh prelomil.
36 Коли вони ще говорили, Сам [Ісус] з’явився посеред них та промовив: «Мир вам!»
Ko so pa to govorili, postavi se sam Jezus sredi njih, in reče jim: Mir vam!
37 Вони завмерли та злякалися, бо подумали, що бачать духа.
In oni se uplašijo, in vsi prestrašeni mislili so, da vidijo duha.
38 Він же сказав їм: «Чому ви налякані й чому постають сумніви у ваших серцях?
Pa jim reče: Kaj se plašite? in po kaj takošne misli vhajajo v srca vaša.
39 Погляньте на руки та на ноги Мої. Це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й подивіться: дух не має тіла та кісток, а Я, як бачите, маю!»
Vidite roke moje in noge moje, da sem jaz; potipljite me in poglejte! Saj duh nima telesa in kostî, kakor vidite, da imam jaz.
40 Кажучи це, показав їм Свої руки та ноги.
In rekši to, pokaže jim roke in noge.
41 Коли ж вони від радості та здивування ще не вірили, Він сказав: «Чи маєте тут щось поїсти?»
Ko so pa še od veselja dvomili, in so se čudili, reče jim: Imate tu kakošne jedí?
42 Вони дали Йому шматок запеченої риби та мед у сотах.
Oni mu pa dadó kos pečene ribe, in meda v satu.
43 Він узяв та їв перед ними.
In vzel je, in pojedel je pred njimi.
44 Потім сказав їм: «Це слова Мої, які Я говорив вам, коли ще був із вами: має здійснитися все, що написано про Мене в Законі Мойсея, у Пророків та в Псалмах».
In reče jim: To so besede, ktere sem vam bil govoril, ko sem bil še z vami, da se mora izpolniti vse, kar je pisano za me v postavi Mojzesovej in prerokih in psalmih.
45 Тоді відкрив їм розум, щоб зрозуміли Писання.
Tedaj jim odpre um, da so umeli pisma.
46 Та промовив: «Так написано, що Христос має постраждати та третього дня воскреснути з мертвих.
In reče jim: Tako je pisano, in tako je moral Kristus trpeti, in vstati tretji dan od mrtvih;
47 І в Його ім’я буде проповідуватися покаяння та прощення гріхів усім народам, почавши від Єрусалима.
In da naj se oznanjuje v ime njegovo pokora in odpuščanje grehov po vseh narodih, počenši od Jeruzalema.
48 Ви свідки цьому.
A vi ste priče temu.
49 І ось Я надішлю вам обітницю Мого Отця. Ви ж залишайтесь у місті, доки не будете зодягнені силою з висоти!»
In glej, jaz bom poslal obljubo očeta svojega na vas; a vi sedite v mestu Jeruzalemu, dokler se ne oblečete v moč z višave.
50 Потім вивів їх із міста до Віфанії та, піднявши руки Свої, благословив їх.
In izpelje jih ven do Betanije; in povzdignivši roke svoje, blagoslovi jih.
51 Благословляючи їх, Він почав віддалятися від них та возноситися на небо.
In zgodí se, ko jih je blagoslovil, odstopi od njih, in bil je na nebo nesen.
52 Вони ж, вклонившись Йому, з великою радістю повернулися в Єрусалим.
In oni mu se poklonijo, in vrnejo se v Jeruzalem z veliko radostjo.
53 І весь час перебували в Храмі, благословляючи Бога. Амінь.
In bili so vseskozi v templjnu, hvaleč in blagosloveč Boga. Amen.
