Від Луки 24
1 Першого дня тижня, рано-вранці, вони прийшли до гробниці та принесли пахощі, які приготували.
On the first day of the week, very early in the morning, the women came to the tomb, bringing the spices they had prepared.
2 І виявили, що камінь від гробниці був відвалений.
They found the stone rolled away from the tomb,
3 Увійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.
but when they entered, they did not find the body of the Lord Jesus.
4 І раптом перед розгубленими [жінками] з’явилися двоє чоловіків у яскравих одежах.
While they were puzzling over this, suddenly two men in radiant apparel stood beside them.
5 Налякані [жінки] схилили свої обличчя до землі. Але ті сказали їм: «Чому ви шукаєте Живого серед мертвих?
As the women bowed their faces to the ground in terror, the two men asked them, “Why do you look for the living among the dead?
6 Немає Його тут: Він воскрес! Згадайте, як Він говорив вам, коли ще був у Галілеї:
He is not here; He has risen! Remember how He told you while He was still in Galilee:
7 „Син Людський має бути виданий у руки грішників і розіп’ятий, а третього дня воскресне“».
‘The Son of Man must be delivered into the hands of sinful men, and be crucified, and on the third day rise again.’”
8 І вони пригадали собі слова [Ісуса].
Then they remembered His words.
9 Повернувшись від гробниці, розповіли про все одинадцятьом і всім іншим.
And when they returned from the tomb, they reported all these things to the Eleven and to all the others.
10 То були Марія Магдалина, Іванна, Марія – мати Якова, та інші [жінки], які сказали про це апостолам.
It was Mary Magdalene, Joanna, Mary the mother of James, and the other women with them who told this to the apostles.
11 Але ці слова їм здалися нісенітницями, і не повірили їм.
But their words seemed like nonsense to them, and they did not believe the women.
12 Однак Петро піднявся та побіг до гробниці. Нахилившись, він побачив тільки льняну тканину. І повернувся додому, здивований тим, що сталося.
Peter, however, got up and ran to the tomb. And after bending down and seeing only the linen cloths, he went away, wondering to himself what had happened.
13 Того ж дня двоє з них пішли в село, яке знаходилося на відстані шістдесяти стадіїв від Єрусалима й звалося Емаус.
That same day two of them were going to a village called Emmaus, about seven miles from Jerusalem.
14 [Дорогою] вони розмовляли між собою про все, що сталося.
They were talking with each other about everything that had happened.
15 А коли вони говорили й дискутували, Сам Ісус наблизився та пішов разом із ними.
And as they talked and deliberated, Jesus Himself came up and walked along with them.
16 Але їхні очі були стримані, щоб не впізнали Його.
But their eyes were kept from recognizing Him.
17 [Ісус] спитав їх: ―Про що ви говорите між собою в дорозі? Вони зупинилися, повні смутку;
He asked them, “What are you discussing so intently as you walk along?” They stood still, with sadness on their faces.
18 і один із них, на ім’я Клеопа, промовив: ―Ти, мабуть, єдиний з прибулих до Єрусалима, хто не знає про те, що сталося в ці дні.
One of them, named Cleopas, asked Him, “Are You the only visitor to Jerusalem who does not know the things that have happened there in recent days?”
19 Він спитав: ―Про що саме? Вони відповіли: ―Про те, що сталося з Ісусом із Назарета, Який був сильним пророком у дії та слові перед Богом та всіма людьми.
“What things?” He asked. “The events involving Jesus of Nazareth,” they answered. “This man was a prophet, powerful in speech and action before God and all the people.
20 Як первосвященники та керівники наші видали Його для засудження на смерть і розіп’яли Його.
Our chief priests and rulers delivered Him up to the sentence of death, and they crucified Him.
21 Ми ж сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїль. Але ось уже третій день, як все це сталося.
But we were hoping He was the One who would redeem Israel. And besides all this, it is the third day since these things took place.
22 Крім того, деякі наші жінки здивували нас. Вони на світанку пішли до гробниці
Furthermore, some of our women astounded us. They were at the tomb early this morning,
23 та, не знайшовши Його тіла, прийшли й розказали, що бачили ангелів, які їм з’явилися й сказали, що Він живий.
but they did not find His body. They came and told us they had seen a vision of angels, who said that Jesus was alive.
24 Тоді деякі з нас пішли до гробниці й знайшли все так, як казали жінки, але Його не бачили.
Then some of our companions went to the tomb and found it just as the women had described. But Him they did not see.”
25 Він сказав їм: ―О нерозумні та повільні серцем, щоб повірити в усе, що казали пророки!
Then Jesus said to them, “O foolish ones, how slow are your hearts to believe all that the prophets have spoken!
26 Хіба Христос не мав постраждати та увійти у славу Свою?
Was it not necessary for the Christ to suffer these things and then to enter His glory?”
27 І, почавши від Мойсея та всіх пророків, пояснив їм, [що написано] в усіх Писаннях про Нього.
And beginning with Moses and all the Prophets, He explained to them what was written in all the Scriptures about Himself.
28 Коли наблизились до села, куди йшли, Він удав, що бажає йти далі.
As they approached the village where they were headed, He seemed to be going farther.
29 Але вони просили Його, кажучи: ―Залишайся з нами, бо вже вечоріє і день закінчується. Він увійшов у дім та залишився з ними.
But they pleaded with Him, “Stay with us, for it is nearly evening and the day is almost over.” So He went in to stay with them.
30 Коли сиділи за столом, Він узяв хліб, благословив його, розламав і дав їм.
While He was reclining at the table with them, He took bread, spoke a blessing and broke it, and gave it to them.
31 Тоді їхні очі відкрилися, і вони впізнали Його, але Він став для них невидимий.
Then their eyes were opened and they recognized Jesus—and He disappeared from their sight.
32 І вони казали один до одного: «Чи не палали в нас серця, коли Він говорив із нами в дорозі та відкривав нам Писання?»
They asked each other, “Were not our hearts burning within us as He spoke with us on the road and opened the Scriptures to us?”
33 І тієї ж миті вони встали й повернулися в Єрусалим. Там вони знайшли зібраних разом одинадцятьох і тих, що були з ними,
And they got up that very hour and returned to Jerusalem. There they found the Eleven and those with them, gathered together
34 які говорили, що Господь дійсно воскрес та з’явився Симонові.
and saying, “The Lord has indeed risen and has appeared to Simon!”
35 Потім ці двоє розповіли, що сталося в дорозі і як вони впізнали [Ісуса], коли Він розламав хліб.
Then the two told what had happened on the road, and how they had recognized Jesus in the breaking of the bread.
36 Коли вони ще говорили, Сам [Ісус] з’явився посеред них та промовив: «Мир вам!»
While they were describing these events, Jesus Himself stood among them and said, “Peace be with you.”
37 Вони завмерли та злякалися, бо подумали, що бачать духа.
But they were startled and frightened, thinking they had seen a spirit.
38 Він же сказав їм: «Чому ви налякані й чому постають сумніви у ваших серцях?
“Why are you troubled,” Jesus asked, “and why do doubts arise in your hearts?
39 Погляньте на руки та на ноги Мої. Це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й подивіться: дух не має тіла та кісток, а Я, як бачите, маю!»
Look at My hands and My feet. It is I Myself. Touch Me and see—for a spirit does not have flesh and bones, as you see I have.”
40 Кажучи це, показав їм Свої руки та ноги.
And when He had said this, He showed them His hands and feet.
41 Коли ж вони від радості та здивування ще не вірили, Він сказав: «Чи маєте тут щось поїсти?»
While they were still in disbelief because of their joy and amazement, He asked them, “Do you have anything here to eat?”
42 Вони дали Йому шматок запеченої риби та мед у сотах.
So they gave Him a piece of broiled fish,
43 Він узяв та їв перед ними.
and He took it and ate it in front of them.
44 Потім сказав їм: «Це слова Мої, які Я говорив вам, коли ще був із вами: має здійснитися все, що написано про Мене в Законі Мойсея, у Пророків та в Псалмах».
Jesus said to them, “These are the words I spoke to you while I was still with you: Everything must be fulfilled that is written about Me in the Law of Moses, the Prophets, and the Psalms.”
45 Тоді відкрив їм розум, щоб зрозуміли Писання.
Then He opened their minds to understand the Scriptures.
46 Та промовив: «Так написано, що Христос має постраждати та третього дня воскреснути з мертвих.
And He told them, “This is what is written: The Christ will suffer and rise from the dead on the third day,
47 І в Його ім’я буде проповідуватися покаяння та прощення гріхів усім народам, почавши від Єрусалима.
and in His name repentance and forgiveness of sins will be proclaimed to all nations, beginning in Jerusalem.
48 Ви свідки цьому.
You are witnesses of these things.
49 І ось Я надішлю вам обітницю Мого Отця. Ви ж залишайтесь у місті, доки не будете зодягнені силою з висоти!»
And behold, I am sending the promise of My Father upon you. But remain in the city until you have been clothed with power from on high.”
50 Потім вивів їх із міста до Віфанії та, піднявши руки Свої, благословив їх.
When Jesus had led them out as far as Bethany, He lifted up His hands and blessed them.
51 Благословляючи їх, Він почав віддалятися від них та возноситися на небо.
While He was blessing them, He left them and was carried up into heaven.
52 Вони ж, вклонившись Йому, з великою радістю повернулися в Єрусалим.
And they worshiped Him and returned to Jerusalem with great joy,
53 І весь час перебували в Храмі, благословляючи Бога. Амінь.
praising God continually in the temple.
