Від Луки 24
1 Першого дня тижня, рано-вранці, вони прийшли до гробниці та принесли пахощі, які приготували.
And on the first day of the week, very early morning, they came to the sepulcher bringing the spices that they prepared, and some women with them.
2 І виявили, що камінь від гробниці був відвалений.
And they found the stone rolled away from the sepulcher.
3 Увійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.
And having entered in, they did not find the body of the Lord Jesus.
4 І раптом перед розгубленими [жінками] з’явилися двоє чоловіків у яскравих одежах.
And it came to pass while they were bewildered about this, that behold, two men stood near them in shining apparel.
5 Налякані [жінки] схилили свої обличчя до землі. Але ті сказали їм: «Чому ви шукаєте Живого серед мертвих?
And since they became frightened and bowing down their face to the ground, they said to them, Why seek ye the living among the dead?
6 Немає Його тут: Він воскрес! Згадайте, як Він говорив вам, коли ще був у Галілеї:
He is not here, but was raised. Remember how he spoke to you when he was still in Galilee,
7 „Син Людський має бути виданий у руки грішників і розіп’ятий, а третього дня воскресне“».
saying that the Son of man must be delivered up into the hands of sinful men, and be crucified, and the third day to rise.
8 І вони пригадали собі слова [Ісуса].
And they remembered his sayings.
9 Повернувшись від гробниці, розповіли про все одинадцятьом і всім іншим.
And having returned from the sepulcher, they reported all these things to the eleven, and to all the others.
10 То були Марія Магдалина, Іванна, Марія – мати Якова, та інші [жінки], які сказали про це апостолам.
Now they were Mary Magdalene, and Joanna, and Mary the mother of James, and the other women with them who told these things to the apostles.
11 Але ці слова їм здалися нісенітницями, і не повірили їм.
And their sayings appeared before them as idle talk, and they disbelieved them.
12 Однак Петро піднявся та побіг до гробниці. Нахилившись, він побачив тільки льняну тканину. І повернувся додому, здивований тим, що сталося.
But having risen, Peter ran to the sepulcher. And having stooped down, he sees the linen cloths laying alone. And he departed, wondering to himself at that which happened.
13 Того ж дня двоє з них пішли в село, яке знаходилося на відстані шістдесяти стадіїв від Єрусалима й звалося Емаус.
And behold, two of them were going the same day to a village that was sixty furlongs away from Jerusalem, which name was Emmaus.
14 [Дорогою] вони розмовляли між собою про все, що сталося.
And they conversed with each other about all these things that happened.
15 А коли вони говорили й дискутували, Сам Ісус наблизився та пішов разом із ними.
And it came to pass, while they conversed and discussed, that Jesus himself also having approached, went along with them.
16 Але їхні очі були стримані, щоб не впізнали Його.
But their eyes were held, not to recognize him.
17 [Ісус] спитав їх: ―Про що ви говорите між собою в дорозі? Вони зупинилися, повні смутку;
And he said to them, What are these words that ye toss back to each other, while walking and are looking sad.
18 і один із них, на ім’я Клеопа, промовив: ―Ти, мабуть, єдиний з прибулих до Єрусалима, хто не знає про те, що сталося в ці дні.
And one, whose name was Cleopas, having answered, said to him, Thou only visit Jerusalem and do not know the things that happened in it during these days?
19 Він спитав: ―Про що саме? Вони відповіли: ―Про те, що сталося з Ісусом із Назарета, Який був сильним пророком у дії та слові перед Богом та всіма людьми.
And he said to them, What? And they said to him, The things about Jesus the Nazarene, who became a prophet, a mighty man in work and word before God and all the people,
20 Як первосвященники та керівники наші видали Його для засудження на смерть і розіп’яли Його.
and how our chief priests and rulers delivered him up for condemnation of death, and crucified him.
21 Ми ж сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїль. Але ось уже третій день, як все це сталося.
But we hoped that he is the man who is going to redeem Israel. But even with all these things, it brings this third day today from which time these things happened.
22 Крім того, деякі наші жінки здивували нас. Вони на світанку пішли до гробниці
But also some of our women astonished us, having come to be at the sepulcher early morning.
23 та, не знайшовши Його тіла, прийшли й розказали, що бачили ангелів, які їм з’явилися й сказали, що Він живий.
And not having found his body, they came, saying also to have seen a vision of agents who say he is alive.
24 Тоді деякі з нас пішли до гробниці й знайшли все так, як казали жінки, але Його не бачили.
And some of those with us went to the sepulcher, and found it this way, just as also the women said, but they did not see him.
25 Він сказав їм: ―О нерозумні та повільні серцем, щоб повірити в усе, що казали пророки!
And he said to them, O foolish men, and slow of heart to believe in all that the prophets spoke.
26 Хіба Христос не мав постраждати та увійти у славу Свою?
Was it not necessary for the Christ to suffer these things, and to enter into his glory?
27 І, почавши від Мойсея та всіх пророків, пояснив їм, [що написано] в усіх Писаннях про Нього.
And having begun from Moses and from all the prophets, he expounded to them in all the scriptures the things about himself.
28 Коли наблизились до села, куди йшли, Він удав, що бажає йти далі.
And they came near to the village where they were going, and he pretended to go further.
29 Але вони просили Його, кажучи: ―Залишайся з нами, бо вже вечоріє і день закінчується. Він увійшов у дім та залишився з ними.
And they constrained him, saying, Remain with us, because it is toward evening, and the day has declined. And he went in to remain with them.
30 Коли сиділи за столом, Він узяв хліб, благословив його, розламав і дав їм.
And it came to pass during his dining with them, that, having taken the bread, he blessed, and having broken in pieces he gave to them.
31 Тоді їхні очі відкрилися, і вони впізнали Його, але Він став для них невидимий.
And their eyes were opened, and they recognized him. And he became invisible from them.
32 І вони казали один до одного: «Чи не палали в нас серця, коли Він говорив із нами в дорозі та відкривав нам Писання?»
And they said to each other, Was not our heart burning within us while he spoke to us on the way, while he opened to us the scriptures?
33 І тієї ж миті вони встали й повернулися в Єрусалим. Там вони знайшли зібраних разом одинадцятьох і тих, що були з ними,
And having risen up the same hour, they returned to Jerusalem. And they found the eleven gathered together,
34 які говорили, що Господь дійсно воскрес та з’явився Симонові.
and those who were with them who said, The Lord really was raised, and was seen by Simon.
35 Потім ці двоє розповіли, що сталося в дорозі і як вони впізнали [Ісуса], коли Він розламав хліб.
And they reported the things on the road, and how he was made known to them during the breaking of the bread.
36 Коли вони ще говорили, Сам [Ісус] з’явився посеред них та промовив: «Мир вам!»
And as they spoke these things, Jesus himself stood in the midst of them, and says to them, Peace to you.
37 Вони завмерли та злякалися, бо подумали, що бачать духа.
But having been startled, and having become frightened, they presumed to see a spirit.
38 Він же сказав їм: «Чому ви налякані й чому постають сумніви у ваших серцях?
And he said to them, Why are ye troubled, and why do thoughts arise in your hearts?
39 Погляньте на руки та на ноги Мої. Це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й подивіться: дух не має тіла та кісток, а Я, як бачите, маю!»
See my hands and my feet, that it is I myself. Handle me and see, because a spirit does not have flesh and bones, as ye see me having.
40 Кажучи це, показав їм Свої руки та ноги.
And having said this, he displayed to them his hands and feet.
41 Коли ж вони від радості та здивування ще не вірили, Він сказав: «Чи маєте тут щось поїсти?»
And while they still disbelieved from joy and wondering, he said to them, Have ye anything to eat here?
42 Вони дали Йому шматок запеченої риби та мед у сотах.
And they gave him a piece of a broiled fish and from a bees honeycomb.
43 Він узяв та їв перед ними.
And having taken it, he ate before them.
44 Потім сказав їм: «Це слова Мої, які Я говорив вам, коли ще був із вами: має здійснитися все, що написано про Мене в Законі Мойсея, у Пророків та в Псалмах».
And he said to them, These are the words that I spoke to you while still being with you, that it is necessary for all things that are written in the law of Moses, and the prophets, and the psalms about me to be fulfilled.
45 Тоді відкрив їм розум, щоб зрозуміли Писання.
Then he opened their mind to understand the scriptures.
46 Та промовив: «Так написано, що Христос має постраждати та третього дня воскреснути з мертвих.
And he said to them, Thus it is written, and thus it was necessary for the Christ to suffer, and to rise from the dead the third day,
47 І в Його ім’я буде проповідуватися покаяння та прощення гріхів усім народам, почавши від Єрусалима.
and to proclaim in his name repentance and remission of sins for all the nations, having begun from Jerusalem.
48 Ви свідки цьому.
And ye are witnesses of these things.
49 І ось Я надішлю вам обітницю Мого Отця. Ви ж залишайтесь у місті, доки не будете зодягнені силою з висоти!»
And behold, I send forth the promise of my Father upon you. But stay ye in the city until ye are clothed with power from on high.
50 Потім вивів їх із міста до Віфанії та, піднявши руки Свої, благословив їх.
And he led them outside as far as to Bethany, and having lifted up his hands, he blessed them.
51 Благословляючи їх, Він почав віддалятися від них та возноситися на небо.
And it came to pass while he blessed them, he parted from them, and was brought up into heaven.
52 Вони ж, вклонившись Йому, з великою радістю повернулися в Єрусалим.
And having worshiping him, they returned to Jerusalem with great joy,
53 І весь час перебували в Храмі, благословляючи Бога. Амінь.
and they were continually in the temple, praising and blessing God. Truly.
