Від Луки 23
1 Усе зібрання піднялося, і повели Його до Пилата.
Then the whole council rose and led Jesus away to Pilate.
2 Там почали звинувачувати Його: ―Ми встановили, що Він вводить народ в оману, забороняє сплачувати Кесареві податок і називає Себе Христом, Царем.
And they began to accuse Him, saying, “We found this man subverting our nation, forbidding payment of taxes to Caesar, and proclaiming Himself to be Christ, a King.”
3 Пилат запитав Його: ―Ти Цар юдеїв? [Ісус] відповів: ―Ти кажеш це!
So Pilate asked Him, “Are You the King of the Jews?” “You have said so,” Jesus replied.
4 Тоді Пилат сказав первосвященникам та натовпу: ―Я не знаходжу в Цій Людині жодної провини.
Then Pilate said to the chief priests and the crowds, “I find no basis for a charge against this man.”
5 Але вони наполягали кажучи: ―Він підбурює народ, навчаючи всюди в Юдеї, почав із Галілеї, а тепер прийшов сюди.
But they kept insisting, “He stirs up the people all over Judea with His teaching. He began in Galilee and has come all the way here.”
6 Почувши це, Пилат запитав, чи Він галілеянин.
When Pilate heard this, he asked if the man was a Galilean.
7 І дізнавшись, що Ісус із [території], яка підвладна Іродові, відіслав Його до Ірода, котрий був у ті дні в Єрусалимі.
And learning that Jesus was under Herod’s jurisdiction, he sent Him to Herod, who himself was in Jerusalem at that time.
8 Коли Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо давно бажав побачити Його. Він багато чув про [Ісуса] та сподівався побачити від Нього якесь знамення.
When Herod saw Jesus, he was greatly pleased. He had wanted to see Him for a long time, because he had heard about Him and was hoping to see Him perform a miracle.
9 І ставив Йому багато запитань, але [Ісус] нічого не відповідав.
Herod questioned Jesus at great length, but He gave no answer.
10 Первосвященники та книжники, які там стояли, наполегливо звинувачували Його.
Meanwhile, the chief priests and scribes stood there, vehemently accusing Him.
11 Але Ірод зі своїми воїнами, познущавшись та насміявшись із Нього, одягнув [Ісуса] в яскраву одежу й відіслав назад до Пилата.
And even Herod and his soldiers ridiculed and mocked Him. Dressing Him in a fine robe, they sent Him back to Pilate.
12 Того ж дня Ірод і Пилат стали друзями, хоч раніше вони ворогували один з одним.
That day Herod and Pilate became friends; before this time they had been enemies.
13 Пилат скликав разом первосвященників, старійшин і народ
Then Pilate called together the chief priests, the rulers, and the people,
14 та сказав їм: ―Ви привели до мене Цього Чоловіка та сказали, що Він вводить народ в оману. І ось, дослідивши Його перед вами, я не знайшов на Цьому Чоловікові ніякої провини в тому, у чому ви Його звинувачуєте.
and said to them, “You brought me this man as one who was inciting the people to rebellion. I have examined Him here in your presence and found Him not guilty of your charges against Him.
15 Навіть Ірод, не знайшовши в Ньому жодної провини, відіслав Його назад. Отже, Він не зробив нічого, вартого смерті.
Neither has Herod, for he sent Him back to us. As you can see, He has done nothing deserving of death.
16 Тож я Його покараю й відпущу.
Therefore I will punish Him and release Him.”
17 На свято йому треба було відпустити одного з в’язнів.
18 Але вони всі разом закричали кажучи: ―Візьми Його! Та відпусти нам Варавву!
But they all cried out in unison: “Away with this man! Release Barabbas to us!”
19 [Варавва] був ув’язнений за повстання, яке сталося в місті, та за вбивство.
(Barabbas had been imprisoned for an insurrection in the city, and for murder.)
20 Пилат, бажаючи відпустити Ісуса, знову заговорив.
Wanting to release Jesus, Pilate addressed them again,
21 Але вони продовжували кричати: ―Розіпни, розіпни Його!
but they kept shouting, “Crucify Him! Crucify Him!”
22 Пилат утретє звернувся до них: ―Яке ж зло Він скоїв? Ніякої провини, вартої смерті, я не знайшов у Ньому! Тож, покаравши Його, відпущу!
A third time he said to them, “What evil has this man done? I have found in Him no offense worthy of death. So after I punish Him, I will release Him.”
23 Але вони продовжували кричати та наполягати, щоб [Ісуса] було розіп’ято. І своїми криками вони домоглися свого.
But they were insistent, demanding with loud voices for Jesus to be crucified. And their clamor prevailed.
24 Пилат погодився виконати їхню вимогу.
So Pilate sentenced that their demand be met.
25 Він відпустив того, хто за повстання та вбивство був у тюрмі, а Ісуса віддав на [розп’яття], як вони вимагали.
As they had requested, he released the one imprisoned for insurrection and murder, and handed Jesus over to their will.
26 Коли повели [Ісуса], то, схопивши Симона з Кирени, що повертався з поля, поклали на нього хрест, щоб він ніс його за Ісусом.
As the soldiers led Him away, they seized Simon of Cyrene on his way in from the country, and put the cross on him to carry behind Jesus.
27 Серед великого натовпу людей, що йшли за Ним, були й жінки, які плакали та жаліли Його.
A great number of people followed Him, including women who kept mourning and wailing for Him.
28 Ісус повернувся до них та промовив: «Доньки Єрусалима, не плачте за Мною, а плачте за собою та за дітьми вашими.
But Jesus turned to them and said, “Daughters of Jerusalem, do not weep for Me, but weep for yourselves and for your children.
29 Бо ось приходять дні, коли скажуть: „Блаженні неплідні, що не народжували й не годували грудьми!“
Look, the days are coming when people will say, ‘Blessed are the barren women, the wombs that never bore, and breasts that never nursed!’
30 Тоді почнуть говорити горам: „Упадіть на нас!“і пагорбам: „Покрийте нас!“
At that time ‘they will say to the mountains, “Fall on us!” and to the hills, “Cover us!”’
31 Бо коли так обходяться із зеленим деревом, то що ж буде із сухим?»
For if men do these things while the tree is green, what will happen when it is dry?”
32 Разом з [Ісусом] вели на страту двох злочинців.
Two others, who were criminals, were also led away to be executed with Jesus.
33 Коли вони прийшли на місце, яке звалося «місце Черепа», там розіп’яли Його й злочинців: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.
When they came to the place called The Skull, they crucified Him there, along with the criminals, one on His right and the other on His left.
34 Ісус же казав: «Отче, прости їм, бо не знають, що чинять!» Коли ж ділили Його одяг між собою, то кидали жереб.
Then Jesus said, “Father, forgive them, for they do not know what they are doing.” And they divided up His garments by casting lots.
35 Народ стояв та дивився. Керівники ж насміхалися з Нього, кажучи: «Інших рятував, нехай врятує Себе, якщо Він Христос, Божий Обранець!»
The people stood watching, and the rulers sneered at Him, saying, “He saved others; let Him save Himself if He is the Christ of God, the Chosen One.”
36 Глузували з Нього й воїни. Вони давали Йому кислого вина
The soldiers also mocked Him and came up to offer Him sour wine.
37 й казали: «Якщо Ти Цар юдеїв, спаси Себе Самого!»
“If You are the King of the Jews,” they said, “save Yourself!”
38 Над Ним був напис: це цар юдеїв.
Above Him was posted an inscription: THIS IS THE KING OF THE JEWS.
39 Один із розіп’ятих злочинців богохульствував проти Нього, кажучи: ―Хіба Ти не Христос? Спаси Себе й нас!
One of the criminals who hung there heaped abuse on Him. “Are You not the Christ?” he said. “Save Yourself and us!”
40 А другий відповів, докоряючи йому: ―Чи ти не боїшся Бога, коли й сам на те саме засуджений?
But the other one rebuked him, saying, “Do you not even fear God, since you are under the same judgment?
41 Ми покарані справедливо за те, що зробили, а Цей не зробив нічого поганого.
We are punished justly, for we are receiving what our actions deserve. But this man has done nothing wrong.”
42 І сказав: ―Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє!
Then he said, “Jesus, remember me when You come into Your kingdom!”
43 Ісус відповів: ―Істинно кажу тобі: сьогодні будеш зі Мною в раю.
And Jesus said to him, “Truly I tell you, today you will be with Me in Paradise.”
44 Було вже близько шостої години, і настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої години.
It was now about the sixth hour, and darkness came over all the land until the ninth hour.
45 Сонце затьмарилось, і завіса в Храмі розірвалася навпіл.
The sun was darkened, and the veil of the temple was torn down the middle.
46 Ісус, голосно скрикнувши, промовив: «Отче, у руки Твої Я ввіряю дух Мій!» Сказавши це, віддав дух.
Then Jesus called out in a loud voice, “Father, into Your hands I commit My Spirit.” And when He had said this, He breathed His last.
47 Коли сотник побачив, що сталося, він прославив Бога й сказав: «Цей Чоловік справді був праведником!»
When the centurion saw what had happened, he gave glory to God, saying, “Surely this was a righteous man.”
48 Весь натовп, який зібрався подивитись на це видовище, побачивши, що сталося, повертався додому, б’ючи себе в груди.
And when all the people who had gathered for this spectacle saw what had happened, they returned home beating their breasts.
49 Усі, хто знав [Ісуса], і жінки, які йшли за Ним із Галілеї, стояли поодаль і дивилися на це.
But all those who knew Jesus, including the women who had followed Him from Galilee, stood at a distance watching these things.
50 І був там один чоловік, на ім’я Йосиф, який був членом Синедріону, чоловік добрий та праведний.
Now there was a Council member named Joseph, a good and righteous man,
51 Він не погодився з їхнім планом і рішенням. [Йосиф] походив з Ариматеї, юдейського міста, та очікував Царства Божого.
who had not consented to their decision or action. He was from the Judean town of Arimathea, and was waiting for the kingdom of God.
52 Він пішов до Пилата та попросив тіло Ісуса.
He went to Pilate to ask for the body of Jesus.
53 І знявши [тіло], обгорнув його у льняну тканину й поклав до гробниці, яка була висічена в скелі, куди ще нікого не хоронили.
Then he took it down, wrapped it in a linen cloth, and placed it in a tomb cut into the rock, where no one had yet been laid.
54 Це був день Приготування до Суботи, яка вже наступала.
It was Preparation Day, and the Sabbath was beginning.
55 Жінки, які прийшли разом з [Ісусом] із Галілеї, ідучи за Йосифом, бачили гробницю і як до неї було покладено тіло [Ісуса].
The women who had come with Jesus from Galilee followed, and they saw the tomb and how His body was placed.
56 Повернувшись, приготували пахощі та миро. А в Суботу вони відпочили за заповіддю.
Then they returned to prepare spices and perfumes. And they rested on the Sabbath, according to the commandment.
